Особливості поведінки дітей під час годування грудьми

Основним аргументом для молодих матерей на користь догодування дитини молочною сумішшю (або коров´ячим, козиним молоком) є боязнь недостатності грудного молока. Тому значна кількість жінок ще достатньо рідко годує грудьми більше 6-ти місяців.

Однією з основних причин цієї невпевненості автор вважає непідготовленість молодої мами до можливих емоційно-поведінкових реакцій з боку дитини перших місяців життя. Це може безпосередньо вести не тільки до відмови від грудного вигодовування, але і до ускладнень надалі при введенні блюд прикорму, до формування неадекватних харчових стереотипів поведінки.
За наслідками досліджень автора в 95,6% випадків причинами догодування малюка молочною сумішшю на думку самих матерей називалися: «часто просив їсти», «прокидався вночі голодним», «не хотів або не умів смоктати груди», «швидко засипав у грудей і я боялася, що він не наїдається» і так далі.
У цій статті нижче представлені найпоширеніші ситуації, у результаті яких ускладнюють взаємини між матер’ю і дитиною, і що часто призводять до дійсної нестачі грудного молока. Відмічені поведінкові реакції неспецифічні і можуть виявлятися у будь-якого немовляти. Проте, деякі ситуації виникають переважно на першому місяці життя («сонлива і неспокійна дитина», «ледачі сосуни», «розгубленість перед соском»), а інші («ненаситна дитина», відмова від грудей) − значно пізніше, і, отже, легше можуть бути зрозумілими і для вже досвідченої матері. У більшості дітей відмічено, що до кінця 2-го місяця формування у режиму дня з відносно постійним і спокійним 5-6 годинним нічним проміжком призводить до зменшення частоти вищевідзначених проблемних ситуацій. У цей же час спостерігається і відносно регулярний режим годування грудьми, збільшуються тимчасові проміжки між годуваннями, відходить на другий план необхідність у «вільному» вигодовуванні.
Глибше вивчення питань взаємин між матір’ю і дитиною дозволило відзначити наявність достатньо виразних і стійких специфічних (індивідуальних) стереотипів поведінки у дітей 1-го року життя починаючи з періоду новонародженості, що укладається в поняття «темперамент». У дітей подібна індивідуальність виявляється не тільки в поведінці при годуванні, але і в регулярності сну, характері реакцій на оточення (дівчатка емоційніші, діти з меншою вагою енергійніші), при зміні житла, терпимості до дискомфорту і так далі. Усе вищевідзначене, звичайно, прямо впливає на розуміння матір’ю своєї дитини і на її упевненість, зокрема, у тривалому годуванні грудьми.

Сонлива і неспокійна дитина
У перші тижні новонароджені іноді поводяться досить дивно, що часом приводить молоду маму у відчай. Наприклад, дитина ліниво смокче і засипає через 5 хвилин після початку годування. І ви не знаєте, ситий малюк чи ні (зазвичай у перші 5 хвилин дитина висмоктує велику частину молока, що накопичилося в грудях). Якби він, засинаючи на початку годування, так і спав 2-3 години, то це було б дуже добре. Але вся біда в тому, що часто він прокидається через декілька хвилин після того, як його покладуть в ліжечко. Причина такої поведінки не зрозуміла. Можливо, його нервова і травна системи працюють ще недостатньо координований. Очевидно, тепло материнських рук і грудей усипляє його. Коли він трохи підросте, голод не дасть йому заснути, і він смоктатиме, поки не насититься.

Що робити, якщо дитина прокидається, як тільки її кладуть у ліжечко або незабаром після цього? Вважайте, що якщо вона смоктала груди протягом 5 хвилин, то повинна був насититися хоч би на 2 години. Не треба годувати її відразу ж, як вона подасть голос. Хай вона трохи поплаче, якщо ви зможете це витримати. Мета цих заходів — дати зрозуміти дитині, що годування бувають кожні декілька годин і, що якщо вона хоче насититися, то повинна активно смоктати. Зазвичай цей неприємний період проходить через декілька днів. Тому, якщо дитина прокинулася з відчайдушним криком під час чергової спроби покласти його назад в ліжечко і вам ніяк не вдається його заспокоїти, то забудьте про теорії і погодуйте його знову. Звичайно, ви завжди можете ще раз дати йому груди. Але не починайте годування в третій або четвертий раз, якщо у вас вистачить витримки. У всякому разі, постарайтеся змусити його почекати годину або дві. Навіть при повторних спробах розбудити сплячу у грудей дитину і максимальному продовженні часу годування, загальна кількість висмоктаного молока рідко буває достатньою. Таких дітей, що смокчуть мало, але неначе здорових і благодушних, що поступово все повільніше й повільніше набирають вагу, часто називають «ледачі сосуни».

Відсутність належної активності смоктання дуже швидко може призводити до зниження вироблення грудного молока у годуючої матері, що призводить до сповільнення набору ваги дитиною. Для попередження останнього доцільно прикладати дитину на короткий час до обох молочних залоз, стимулюючи висмоктування хоч би самої досяжної частини молока з них при кожному годуванні. Після цього необхідне якнайповніше зціджувати молоко, що залишилося, і догодовувати ним з чайної ложки.

Про інші типові ситуації, з якими стикаються годуючі мами, читайте в частині другій цієї статті.