Серед «гріхів», які приписують пустушці – псування прикусу, вплив на нервову систему дитини (пригнічення процесів збудження), формування неправильної вимови деяких звуків (проте, наукових доказів цьому немає). Якщо ж мова йде про дружбу новонародженого з пустушкою, то вона ще й може вплинути на становлення лактації: дитина задовольняє смоктальний рефлекс не біля маминих грудей, відповідно потім менш активно смокче груди, тому молоко може почати вироблятися в недостатній кількості.
Якби там не було, єдине, що можна стверджувати із повною впевненістю: якщо пустушка присутня в житті вашого малюка, її необхідно тримати в належній чистоті (стерилізувати, мити, а не облизувати, зберігати в спеціальному контейнері) і вчасно змінювати (згідно з інструкцією).
Рано чи пізно батьки дітей, які смокчуть пустушку, замислюються, коли час з нею розпрощатися? Більшість педіатрів радять робити це в період 7-12 місяців. Якщо пропустити цей відрізок, дальше відкинути «заспокоювач» ставатиме все важче. Проте в жодному разі не відлучайте малюка від пустушки, коли він хворіє, або коли ріжеться черговий зуб, адже це прощання буде в певній мірі стресом для дитини.
Однозначної інструкції розставання з пустушкою не існує. Хтось дуже легко забуває про неї, не особливо протестуючи, іншим дітям важко звикнути обходитись без «найкращої подруги», особливо складно малятам буває заснути без «заспокоювача».
Основна порада батькам, які вирішили відлучити дитину від пустушки – не прискорюйте події, робіть все дуже поступово, наберіться терпіння. В середньому процес прощання затягується від 5-7 днів до кількох тижнів.
Для початку відучіть малюка смоктати пустушку в активну пору доби, коли дитина грається, вивчає світ. Не пропонуйте пустушку, а якщо малюк сам попросить – дайте її на короткий час та знову непомітно заберіть (коли дитина зайнята цікавою грою). Якщо малеча хниче, це ще не означає, що вона просить пустушку, може їй просто бракує вашої уваги, або час змінити рід заняття.
Ховайте пустушку, аби не дразнити дитину, вона не має бути у вільному доступі для малюка. Згодом дитя почне забувати про «заспокоювач», головне в цей період максимально зацікавити його іншими заняттями (гра, малювання, ліплення, складання мозаїки, конструктора…).
А от відучити дитину спати із пустушкою буде складніше, адже для малюка пустушка вже асоціюється із солодким процесом засинання. Наберіться терпіння, дитина може вередувати, процес засинання може займати значно більше часу, ніж раніше, тому тут батькам важливо бути наполегливими (якщо твердо вирішили, що з пустушкою пора «зав’язати»).
Почитайте ще одну казку, промугикайте колискову, полежіть разом з малюком, створіть спокійну, сприятливу для сну атмосферу. Якщо всі ваші старання вкласти дитину спати без «заспокоювача» потерпіли невдачу і довелось дати малюку пустушку, - як тільки він засне заберіть її. В дитяче ліжечко можна покласти якусь іграшку – нового друга, аби спатки було не так самотньо.
Якщо вам вдалося відучити дитину від пустушки, потурбуйтеся, аби вона ближчим часом не потрапляла малюку на очі, надійно її заховайте (але краще не викидати – раптом щось).
Якщо ж ваш малюк вже старший (2-3 роки), можна спробувати більш радикальний спосіб прощання з пустушкою. Такій дитині вже можна багато чого пояснити, тому в хід ідуть всілякі історії, які варто підкріпити певним «ритуалом». Наприклад, будучи на пікніку, можна залишити пустушку в парку (лісі) для білочки чи зайчика; можна віддати її рибкам, залишивши в озері чи морі, або ж якомусь новонародженому малюкові. Тобто дитина одного дня позбавляється пустушки, прощається з нею назавжди.
Ви маєте добре підготувати малюка, багато говорити з ним перед днем «Х», пояснювати, що дорослі дітки вже не смокчуть пустушку, а от новонароджений малюк (чи маленька тваринка, рибка) дуже потребує зараз «заспокоювача» і треба обов’язково віддати його. Зате після цього дитина одержить подарунок – нову іграшку, таку, якою граються вже дорослі діти,без пустушок.
Автор: Марта Павлюк
