- Візьміть і мене пограти! - Застрибав по майданчику синій м'ячик.
- Ну де ти таке бачив, щоб у футбол двома м'ячами грали? - Прошелестів футбольний м'яч. - Та й маленький ти для такої гри. Тобі краще йти до діток.
Хлопці-футболісти легенько зробили пас синім м'ячиком і продовжили гру. А до нашого маленького м'ячика підійшло щеня і почало з ним гратися: катало його лапкою, підштовхувало мордочкою. Але цуценяті скоро набридла ця гра, він штовхнув м'ячик, і той покотився далі. Котився-котився і в калюжу догодив! Самому не вибратися! Але ось якийсь дядько йшов по дорозі і побачив у калюжі синій м'ячик. Він подумав, що хтось із дітей загубив його, і відніс до пісочниці. Малюки, які там гралися, спочатку зацікавилися новим м'ячиком і забрали його в пісочницю. Але до мокрого після калюжі м'ячика швидко прилип пісок. Синій м'ячик більше не був таким гарним, як раніше. На щастя, в цей час до пісочниці підійшов Іллюша і забрав свій м'яч.
«Яка у мене сьогодні була незвичайна подорож!», - подумав синій м'ячик. - «Нарешті мій друг знайшов мене. Зараз він віднесе мене додому і вимиє. І ми знову будемо весело грати з Іллюшею та іншими хлопцями! »
Автор: Олена Кукуевицька
