Лихоманка? Лихоманка! Лихоманкофобія — це спеціальний науковий термін для позначення такого поширеного явища, як страх перед підвищеною температурою. Малюк раптово починає хворіти — у нього з´являється лихоманка, температура піднімається до 38-39 градусів. Як правило, на початковому періоді хвороби немає ніяких інших симптомів (кашлю, нежиті), і батьки б´ють на сполох, викликають лікаря або самостійно дають жарознижуючий засіб. Знайома ситуація, чи не так? Це лихоманкофобія!

З уст в уста кочує міф про небезпеку підвищеної температури, причому називається навіть конкретна цифра, точніше, відмітка на градуснику — 38.5, переступивши яку, лихоманка у дитини, нібито, стає небезпечною. Чому не 38.6, або 38, 4? Звідки взялася така магічна відмітка на стовпчику градусника? Чи завжди потрібно знижувати підвищену температуру? Навіщо, взагалі, вона нам потрібна?

Передісторія

Шановні батьки, давайте на час відкладемо жарознижуючі засоби, заспокоємося, розберемося і зрозуміємо, коли підвищена температура — наш друг, якого потрібно зустрічати з радістю і вдячністю, а коли — ворог, якого треба боятися і швидко знищувати.

Цікаві витоки цього явища, які слід шукати в сивій давнині, наприклад, у міфах східних слов´ян — вони вірили, що хвороби насилають особливі демони хвороб або інша нечиста сила, чаклуни, люди з поганим оком.

Самих демонів хвороби представляли в основному у вигляді жінки, молодої і звабливої, або, навпаки старої і бридкої, або у вигляді будь-якої тварини, собаки, птаха, мухи і т д. (1) Давні слов´яни уявляли лихоманку у вигляді тридцяти трьох, сорока , або семидесяти семи сестер, кожна з яких має своє ім´я — за впливом на людину: Ломиха, Вогниха, Трясуха, Жовтуха, Бліднуха, Гнітуха і.т.д.

Лихоманок вважали доньками царя Ірода, проклятих Богом за смерть Івана Хрестителя і заживо провалився під землю. З тих пір вони і служать дияволу, який посилає їх на землю мучити людей.

Міфи надзвичайно стійкі і діють на людей свідомість людей поволі, замінюючи собою наукові знання. Власне, міф і є народним аналогом науки.

Що говорить про лихоманку сучасна наука?

Зазирнемо в настільні книги педіатрів, інфекціоністів, може, там ми знайдемо відповідь на наше запитання — що це таке і що з нею робити?

Ось що пише відомий педіатр-неонатолог ШабаловН.П. про лихоманку в дітей:

«Лихоманка - захисно-пристосувальна реакція організму, що виражається в перебудові терморегуляції для підтримки більшої, ніж у нормі, рівня тепловмісту і температури тіла. Це типовий процес, сформований в процесі еволюції у теплокровних тварин. Лихоманка створюється самим організмом, його регуляторними системами. Біологічну доцільність лихоманки як процесу пояснюють прискоренням катаболізма (розпаду) «чужого» в огнищі запалення (доведено для пневмококів, гонококков, спірохет), причому висока лихоманка — вища 40 градусів просто згубна для цих мікробів, активізується фагоцитоз та імунітет».

Далі він пише про недоцільність застосування жарознижуючих засобів, так як вони «затушовують» клінічну картину захворювання, забезпечуючи відчуття хибної безпеки. Він нагадує ще раз, що лихоманка — це захисна, пристосувальна реакція, яка підсилює імунну відповідь. (2)

Крім того, окремо професор Шабалов говорить про ризик, який несе в собі жарознижуюча терапія — побічні дії ліків у вигляді алергійних реакцій, пригнічення кроветворного паростка кісткового мозку, пошкодження слизової оболонки шлунка.

Причиною для призначення жарознижуючих засобів, за Шабаловим, є лихоманка вище 39 градусів у пахвах і вище 38.5 у дітей з родові травми, вродженими вадами серця, судомами в анамнезі.

Знайшлася магічна цифра 38.5! Для нездорових (з родовою травмою, вродженими вадами серця і т д.) дітей лихоманка може бути потенційно небезпечною.

Але не для більшості дітей, батькам яких із завзяттям з екранів телевізорів рекомендують «лікувати» підвищену температуру солодким сиропом.

Лихоманка підвищує природну стійкість організму, посилюючи бар´єрну і знешкоджуючу функції печінки, фагоцитарну (знищення мікробів) функцію лейкоцитів. Температурна активація внутрішньоклітинних ферментів сприяє виробленню антитіл та інтерферону, лізоциму, інтерлейкінів. Лихоманка перешкоджає розмноженню вірусів і бактерій. (3)

Академік Г. І. Марчук розробив математичну модель інфекції та імунітету і показав, що віруси, які проникли в організм, зустрічаються з лімфоцитами, стимулюють їх розмноження та утворення плазматичних клітин. Підвищена температура прискорює міграцію лімфоцитів і вірусів, вони частіше стикаються один з одним і утворюють комплекси "вірус-лімфоцит". Таким чином, штучне зниження температури з допомогою таблеток може спровокувати затяжні або хронічні хвороби. (4)

У останні роки запропоновано новий, досить ефективний метод лікування злоякісних пухлин у дітей, і полягає він у тому, що тіло хворого дитини нагрівають і вводять інтерлейкін-2 (речовину, яка в нормі виробляється при лихоманці). (5)

Як не згадати Гіппократа, який казав «Дайте мені лихоманку і я вилікую будь-яку хворобу!»

Всесвітня організація охорони здоров´я рекомендує не користуватися жарознижуючими препаратами з метою запобігання фебрильних судом, так як немає переконливих даних, які свідчать, що така терапія дозволяє їх запобігти. Крім того, ВООЗ переконана, що лихоманка нижче 42 градусів не викликає жодних неврологічних ускладнень. (6)

Висновки

Давайте зробимо висновки: наука вважає, що лихоманка є захисною реакцією організму на впровадження чужорідного агента — вірусу, бактерії. При штучному зниженні температури тіла знижується вироблення антитіл, інтерферону та інших речовин, які допомагають швидко розправитися з такими чужоріднимі агентами.

Застосування жарознижуючих засобів виправдано у дітей з патологією нервової системи (важкі родові травми), при епілепсії, вроджених вадах серця. Відзначу, що діти без патології центральної нервової системи досить добре переносять високу лихоманку — 39-40 градусів і без яких-небудь наслідків.

Останніми роками стало багато дітей, які «часто хворіють» і винна в цьому не тільки погана екологія міст, але й непомірне вживання жарознижуючих, протизапальних і антибактеріальних засобів, а також імуномодуляторів. Батьки забули, як треба «правильно хворіти» на ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) та буквально «заліковують» своїх дітей, не покладаючись на природні захисні механізми самозцілення, які заклала в нас Природа за мільйони років еволюції.

Медицинські терміни, вжиті в тексті

Лихоманка — реакція організму на хворобу, підвищення температури, озноб;

Фобія — страх;

Фебрильний (лат. febris - лихоманка) — такий, що має відношення до лихоманки, підвищеної температури тіла;

Інтерферон — білок, який виробляється іммунною системою для боротьби з вірусами і захисту незараженных клітин.

Використані матеріали:
1. Левкиевская Е. «Мифы русского народа» Астрель, 2004 год
2. Н.П Шабалов, Учебник «Детские болезни» «Питер» 1999 год
3. Н.А Гавришева «Инфекционный процесс»,Сп.Б «Элби» 2006 год.
4. Аруцев А. А, Ермолаев Б. В., Реферат: Кризис инфекционного подхода (Наука и техника)
5. «Использование общей гипертермии при лечении далеко зашедших злокачественных опухолей у детей», Исмаил-заде Р.С., Жаврид Э.А.
6. Рекомендации ВОЗ по лечению гипертермии у детей http://www.who.int/child_adolescent_health/en/

Автор: гомеопат-консультант Надія, джерело