Кликали мене сестрички
Йти купатися на річку.
Але я не озивався –
Я стояв і ображався.
Погукали мене хлопці
З інструментами в коробці.
З ними гратись запросили,
Та образа не пустила.
Навіть тату я відмовив –
Не пішов з ним мити човен.
Я чомусь через образу
Неслухняним став відразу.
Через цю свою образу
Змарнував я стільки часу!
Та вже досить нудьгувати,
Треба вміти пробачати.
Прощавай, моя образо,
Не приходь наступним разом!
Знов веселий йду тепер я
І на річку, і в майстерню.
Автор: Олена Кукуєвицька