Прибігши до сотника, вони розповіли йому про все, що відбулось біля гробу Господнього, але той, звісно, не повірив. Тоді один з вояків промовив:
- Хто може помірятися з вищою силою, яка творить такі великі чуда! Чи ж ми могли якось протистояти їй?!
Сотник саме снідав: на столі були варені яйця. Почувши про воскресіння Христа, він впав у лють і почав кричати:
- Вища сила, говорите?! Та ви, певно, поснули, а злодії вкрали тіло Ісуса, тепер тільки чудо спасе вас від смерті! Хіба може людина воскреснути після смерті?! Це настільки ж можливо, як те, що ці яйця, які стоять у мене на столі, стануть зараз червоними! Не оминути вам смертної кари!
Воїни присягали, що все, сказане ними, - правда, та благали, аби сотник дарував їм життя. Раптом, один з них мимохідь глянув на стіл і радісно закричав:
- Ось, сотнику, подивись! Чи не почервоніли яйця? Чи не може бути чуда?
Сотник кинув очком на стіл і остовпів з дива: всі яйця на тарілці, що хвилину тому ще були білі, тепер стали червоними. Якийсь час він мовчав, намагаючись опанувати себе, не знав, що з ним діється. Нарешті сказав:
- Ну що ж, радійте, ви врятовані! Вірю вам тепер, що біля гробу сталося чудо, бо й сам щойно став свідком того, що вважав неможливим. Вірю, також, що Ісус воскрес і все, що він говорив є правдою. Ідіть тепер… А на згадку про чудесні події та свій порятунок від смерті, візьміть по одному червоному яйцю.
Кажуть, що після всього, що трапилось, воїни розповідали усім про чуда, свідками яких стали, показуючи на доказ – червоні крашанки.
І з того часу з’явилися традиція на Великдень фарбувати крашанки та освячувати їх. Як червоні крашанки врятували воїнів, так своїми муками врятував Христос усіх людей від пекла.
Автор: Марта Павлюк
