І ось, поки звичайні діти в королівстві ходили в школу, Принц гуляв по красивому саду біля свого замку, купався в басейні з блакитною водою, грався з найкращими іграшками, бігав наввипередки зі своїм собакою Джиммі. Іноді він, звичайно, займався з учителем - читав, вирішував завдання, але йому це дуже не подобалося. До Принцу в гості заходили інші діти. Але вони не могли довго з ним грати, тому що їм потрібно було робити уроки.
«Добре, що мені можна не ходити в школу», - розмірковував Принц. «Ну, може бути, коли мені набридне милуватися садом, плавати або бігати за Джиммі, я теж піду вчитися».
Одного ранку Принц, як завжди, покликав собаку Джиммі, щоб пограти з ним. Але Джиммі на цей раз не побіг за Принцем, а лежав у своєму гарному собачому ліжечку з сумними очима. Та й свій сніданок він не з'їв.
- Що з тобою, друже? - Запитав схвильований Принц. Джиммі жалібно заскиглив у відповідь.
Принц зрозумів, що Джиммі захворів. Тоді він попросив своїх слуг привести до Джиммі лікаря.
Лікар прийшов дуже швидко. Він оглянув Джиммі, призначив ліки і побажав швидкого одужання. Принц цілих три дні давав Джиммі ліки, як сказав лікар, але псу ставало тільки гірше.
Тоді Принц звелів слугам привести до Джиммі іншого лікаря. Але і той нічим не зміг допомогти. Потім прийшов ще один лікар, але собаці все одно було погано.
І тоді Принц вигадав зібрати всіх лікарів разом і попросив їх принести всі книги про собачі хвороби, які у них були. Лікарі і Принц три дні і три ночі без відпочинку читали ці книги, поки все не перечитали. Потім вони разом обговорювали прочитане. І ось, нарешті, лікарі і Принц зрозуміли, що Джиммі захворів дуже рідкісною хворобою, від якої потрібні особливі ліки. І знову разом вони вичитали рецепт цих ліків, приготували їх і стали давати Джиммі.
З кожним днем собаці ставало краще. Вже через тиждень Джиммі бігав по саду, як раніше. І всі ці дні Принц не розлучався з книгами: він стежив за самопочуттям собаки і порівнював побачене з тим, що прочитав в книзі. Він був дуже радий, що йому вдалося врятувати свого друга.
«Добре, що я все-таки займався з учителем. Інакше як би я зміг прочитати книги?», - думав Принц.
З тих пір Принцу так сподобалося читати і вчитися, що він просив приносити йому різні нові книги та пішов до школи. Особливо йому подобалося читати про лікування тварин. Коли він виріс, то став ветеринаром. Це такий лікар, який вміє лікувати звірів.
Автор: Олена Кукуєвицька
