Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Чия робота легше?

Дитяча казка: Чия робота легше?
 

Одного разу на світлофорі зустрілися вантажівка і легковий автомобіль, і зав'язалася в них розмова.

- Привіт малий! Куди ти їдеш? - запитала вантажівка у легковика.

- Привіт, вантажівка. Я везу Андрія Павловича та Наталію Петрівну на роботу, а їх сина Сашка - в школу, - відповів легковий автомобіль. - Ну, а ти куди вирушив?

- А я везу меблі в новий офіс. Ох, і важка ця робота, відповідальна - не те, що у тебе! - відповіла вантажівка.

Легковик невдоволено загурчав:

- Так що ж, ти думаєш, що людей возити легше, ніж великі вантажі?

- Звичайно! - відповіла вантажівка. - Посадив і привіз на місце. А мені ще потрібно весь вантаж в кузові розташувати, щоб все помістилося, щоб нічого по дорозі не розбилося, та щоб перевантаження не було.

- А я ось, навпаки, вважаю свою роботу більш складною і відповідальною! - Сказав легковий автомобіль і запропонував. - Давай-но, ми на день поміняємося нашими роботами, а ввечері зустрінемося та обговоримо, кому легше працюється.

- Ну давай! - заскрипіла вантажівка.

Кожна з машин була упевнена, що саме вона виграє суперечку.

На наступний день машини, і справді, помінялися роботами. Вантажівка повезла на роботу Андрія Павловича і Наталю Петрівну, а потім мала доставити в школу Сашу. А легковик приїхав на склад за меблями. І тут почалося найцікавіше.

Спочатку для величезної вантажівки не знайшлося місця в маленькому дворі. Він з незвички довго шукав місце, щоб припаркуватися і забрати людей. Не дивно, що мама з татом запізнилися на роботу, а Саша - в школу. Не кажучи вже про те, що їхати у вантажівці сімейству було незручно, на відміну від звичного легковика. А Наталя Петрівна ще довго бурчала на Андрія Павловича за те, що він не міг знайти легкову машину для поїздки.

Тим часом, легковий автомобіль спробував завантажити в багажник меблі на складі. Але не тут-то було! Сяк-так в розібраному вигляді в багажник влізла тумбочка. На дах легковика помістилося офісне крісло. Але місця для решти меблів не знайшлося. «Де ж вантажівка, яка завжди приїжджає?» - дивувалися працівники складу.

Увечері вантажівка і легковик, як і домовлялися, зустрілися, щоб обговорити, як пройшов їх робочий день.

- А твоя робота не така вже й легке, і навіть дуже відповідальна! – зізналася вантажівка легковому автомобілю. - Я впевнений, що вантажі возити легше, ніж людей.

- А я тепер розумію: як мені пощастило, що я вожу людей, а не вантажі, - відповів легковик.

Більше таких експериментів машини не влаштовували. Вони зрозуміли, що кожен повинен займатися тією справою, яка у нього найкраще виходить, і яка йому подобається.

Тоді і результат буде хороший, і всі будуть задоволені.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Легенда про принцесу Перлину

В далекому королівстві жила-була принцеса на ім’я Перлина. Батьки назвали її так, тому що від народження вона була надзвичайно красивою дівчинкою. Саме через свою красу та титул принцеси Перлина з дитинства вважала себе кращою за інших людей. Вона була непривітною зі слугами, ніколи не віталася з мешканцями королівства. Перлина ніколи не дякувала людям за їхню допомогу та поводилася з усіма зверхньо. А про те, щоб самій зробити якусь добру справу, навіть не могло бути й мови!

Дитяча казка: Чарівне намисто

В одному незвичайному місті жила дівчина Аннет. Колись в дитинстві бабуся подарувала Аннет намисто та сказала:

- Це не звичайне намисто, а чарівне. Воно складається з намистинок, які будуть оберігати тебе від хвороб та негараздів, а у разі чого - допоможуть подолати неприємності. Носи його, онучко, весь час.

Дитяча казка: Країна Ледачія

Хлопчик Іванко завжди був ледачим. Коли батьки просили його прочитати книжку, прибрати в своїй кімнаті або допомогти їм, він завжди відповідав: «Потім». Але і потім він майже нічого не робив, тому що йому було лінь. Не лінувався Іванко тільки спати, їсти і розважатися.

Дитяча казка: Музична суперечка

На сцені йшов музичний концерт, який дуже подобався глядачам. Вони раз за разом аплодували та вигукували «Браво».