Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяче оповідання: Прикмети

Дитяче оповідання: Прикмети
 

Подружки Соня і Таня мріяли бути співачками. Вони слухали різні пісні та намагалися їх повторювати, але ані в Соні, ані в Тані не виходило так гарно, як у справжніх співаків.

Після новорічних канікул Таня поділилася з подругою новиною:

- Соню, батьки записали мене на вокальний гурток. Значить, я в новому році стану співачкою!

- І я в новому році стану співачкою, – відповіла Соня. – Адже я загадала це бажання в новорічну ніч, коли годинник бив дванадцять ударів. А це вірна прикмета, щоб бажання здійснилося!

Минали дні, Таня вивчала спів у вокальному гуртку, а Соня, як і раніше, співала перед дзеркалом і чекала, коли ж здійсниться її бажання.

Якось дівчата гуляли у парку, Таня розповідала подружці, як нелегко, але цікаво вчитися співу. Вона наспівувала Соні нову пісеньку, яку вивчила в гуртку. Раптом Соня зупинилися біля великого дубу, дістала з кишені яскраву стрічку та прив’язала до гілки дерева. До речі, на інших гілках вже висіло декілька стрічок.

- Соню, що це ти робиш? – здивовано запитала у подруги Таня.

- Ти хіба не знаєш? Це ж прикмета така – зав’язувати стрічку на «дереві бажань», щоб бажання здійснилося. Бачиш, тут вже хтось повісив такі стрічки, значить, це – «дерево бажань».

Таня не вірила у такі прикмети, але нічого подружці про це не сказала. Лише запропонувала:

- А давай разом вчитися у вокальному гуртку?

- Та ні, це дуже довго. Бачиш, ти вже місяць вчишся, і щось поки не виходить з тебе співачки.

Наступної суботи Соню та Таню запросили на святкування дня народження однокласниці Наталки. Дівчатка принесли подарунки, а Таня ще заспівала для іменинниці пісню про день народження, і всім це сподобалося. На свято до Наталки прийшло багато дітей, і серед них були два хлопчика з однаковим ім’ям – Ілля. Раптом Соня попросила:

- Іллюші, сядьте, будь ласка, поруч, а я на хвилинку сяду між вами.

Діти зацікавилися:

- Соню, ти, певно, якусь гру вигадала?

- Та ні, це прикмета така: щоб бажання здійснилося, треба встати чи сісти між людьми з однаковими іменами та загадати його.

Іллюші зробили те, про що їх попросила Соня, але тихенько насміхалися з неї. Задоволена Соня була впевнена, що всі ці прикмети разом точно спрацюють!

Але минали дні та місяці, а власний спів Соні все не подобався. Не подобався він і батькам, і Тані. Насправді, голос у Соні був приємним, але як вона співала, чомусь нікому не подобалися.

А ось Таня почала добре співати, і навіть взяла участь у шкільному концерті.

- Таню, яка ж ти молодець! – похвалила подружку Соня. – А чому ж мої прикмети не працюють?

- Я тепер знаю одну вірну прикмету, яка тобі точно допоможе, - відповіла Таня.

- Яку? – аж підстрибнула зацікавлена Соня.

- Якщо двічі на тиждень ходити до вокального гуртка, то через декілька місяців ти почнеш набагато краще співати, а якщо продовжиш навчатися та тренуватися – то через певний час станеш співачкою!

Того ж дня Соня записалася до вокального гуртка, а на наступному шкільному концерті вони з Танею співали, майже як справжні співачки.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Гном «Якби»

Якось гном зібрався на ярмарок до центру міста – купити собі нові штани та смаколики. Дивиться, а його велосипед весь у бруді.

Дитяча казка: Багаж знань

Мавпа Моня жила в тропічному лісі і мріяла стати лікарем. «Буду лікувати хворих звіряток, радіти, коли вони знову стануть здоровими і веселими, і за це все мене будуть поважати», - мріяла Моня.

Дитяча казка: Хитра чаклунка Гартелла

В одному селищі жила зла чаклунка Гартелла, яка тримала в остраху всіх мешканців. Чим більше люди її боялися, тим сильнішими ставали її чари, і тим більше капостей вона могла заподіяти. Та нарешті мешканці селища втомилися жити в страху і вирішили, що більше не боятимуться Гартеллу. Вони домовилися не розмовляти з нею і не розбігатися, коли вона з’являється серед людей, а просто не звертати на неї увагу. Адже люди знали - якщо ніхто не буде боятися чаклунку, то її чари зникнуть.

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»

Присвячується хлопчику Андрію

У великому зеленому місті жив хлопчик Андрійко. Були у Андрійка незвичайні друзі – жучки сонечки.