Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі
 

Хлопчик Сергійко дуже погано їв. Коли інші діти давно поснідали та гралися на вулиці, Сергійко ще сидів над тарілкою з кашею. Бігати з друзями, він, здебільшого, відмовлявся. Адже через те, що хлопчик мало їв, у нього не було сил на рухливі ігри, він швидко втомлювався.

Не те, щоб в Сергійка зовсім не було апетиту – він просто вередував.

- Каша несмачна, і суп несмачний, і котлети! – казав Сергійко мамі. – А ось булочку я з’їм. А ще б мені морозива!

- Будеш так погано їсти – будеш погано рости, - відповідала мама.

Але Сергійку не хотілося думати про те, що буде потім. Йому хотілося булочки і морозива.

Якось Сергійко вигадав, як перехитрити маму. Він віддав свою котлету песику Кузі, який зайшов на кухню. Кузя з апетитом її з’їв. Тоді хлопчик запропонував Кузі кашу. Песик з’їв та облизнувся. Було видно, що Кузі дуже сподобалося таке частування. Адже песик не перебивав апетит булочками та морозивом, тому і каша, і котлета для нього були смачними.

- Мамо, дивись, я все з’їв! – оголосив Сергійко.

- Молодець! Так би завжди, - зраділа мама.

А Сергійко радів, який він вигадливий. Тепер щодня він тихенько віддавав песику Кузі майже половину своєї їжі. А Кузя залюбки все з’їдав.

Минали дні, Сергійко залишався худеньким і бліденьким, зате Кузя гладшав. В нього виросли боки, і йому складніше стало пересуватися. Сергійкові батьки дивилися на сина та на песика і не розуміли, що коїться.

Якось Сергійко з Кузею вийшли погуляти на вулицю. В цей час піднявся сильний вітер. В одну мить вітер підхопив маленького худенького Сергійка та підняв над дитячим майданчиком. Кузя хотів швидко побігти за допомогою, але нічого в нього не вийшло. Важкі лапи, живіт та боки заважали йому швидко бігти. Сяк-так він дотупав до людей, почав гавкати та показувати в бік Сергійка, якого вітер посадив на дах гаражу.

Врятованого заплаканого Сергійка та переляканого Кузю вдома вже чекав лікар.

- Мабуть, треба ваших хлопчика та песика відправити до лікарні, - сказав лікар батькам. – Треба дослідити, чому це ви їх нормально годуєте, але один з них надто худий, а другий – надто гладкий. Це якась загадкова хвороба. Як же їх лікувати?

Тут почервонілий від сорому Сергійко розповів батькам та лікарю, що віддає свою їжу песику, тому сам худий. А Кузя гладкий, тому що з’їдає і своє, і Сергійкове. І тепер йому соромно, тому що він і батьків обманув, і свого друга Кузю підвів.

- Тепер я не виросту? – запитав переляканий Сергійко, згадавши мамині слова. – А що буде з Кузею?

- Є для вас ліки, - заспокоїв лікар. Він призначив Сергійку їсти мамині каші, супи та котлети. А інколи дозволив булочки та морозиво. А Кузі прописав дієту та побільше бігати та стрибати.

- Тобі, Сергійку, також треба щодня бігати, стрибати та підтягуватися на турніку, щоб зростати великим та сильним,- додав лікар.

Сергійко та Кузя дотримувалися порад лікаря та зовсім скоро обидва стали здоровими, веселими та активними.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Легенда про принцесу Перлину

В далекому королівстві жила-була принцеса на ім’я Перлина. Батьки назвали її так, тому що від народження вона була надзвичайно красивою дівчинкою. Саме через свою красу та титул принцеси Перлина з дитинства вважала себе кращою за інших людей. Вона була непривітною зі слугами, ніколи не віталася з мешканцями королівства. Перлина ніколи не дякувала людям за їхню допомогу та поводилася з усіма зверхньо. А про те, щоб самій зробити якусь добру справу, навіть не могло бути й мови!

Дитяча казка: Чарівне намисто

В одному незвичайному місті жила дівчина Аннет. Колись в дитинстві бабуся подарувала Аннет намисто та сказала:

- Це не звичайне намисто, а чарівне. Воно складається з намистинок, які будуть оберігати тебе від хвороб та негараздів, а у разі чого - допоможуть подолати неприємності. Носи його, онучко, весь час.

Дитяча казка: Країна Ледачія

Хлопчик Іванко завжди був ледачим. Коли батьки просили його прочитати книжку, прибрати в своїй кімнаті або допомогти їм, він завжди відповідав: «Потім». Але і потім він майже нічого не робив, тому що йому було лінь. Не лінувався Іванко тільки спати, їсти і розважатися.

Дитяча казка: Музична суперечка

На сцені йшов музичний концерт, який дуже подобався глядачам. Вони раз за разом аплодували та вигукували «Браво».