Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі

Дитяча казка: Загадкова хвороба Сергійка та Кузі
 

Хлопчик Сергійко дуже погано їв. Коли інші діти давно поснідали та гралися на вулиці, Сергійко ще сидів над тарілкою з кашею. Бігати з друзями, він, здебільшого, відмовлявся. Адже через те, що хлопчик мало їв, у нього не було сил на рухливі ігри, він швидко втомлювався.

Не те, щоб в Сергійка зовсім не було апетиту – він просто вередував.

- Каша несмачна, і суп несмачний, і котлети! – казав Сергійко мамі. – А ось булочку я з’їм. А ще б мені морозива!

- Будеш так погано їсти – будеш погано рости, - відповідала мама.

Але Сергійку не хотілося думати про те, що буде потім. Йому хотілося булочки і морозива.

Якось Сергійко вигадав, як перехитрити маму. Він віддав свою котлету песику Кузі, який зайшов на кухню. Кузя з апетитом її з’їв. Тоді хлопчик запропонував Кузі кашу. Песик з’їв та облизнувся. Було видно, що Кузі дуже сподобалося таке частування. Адже песик не перебивав апетит булочками та морозивом, тому і каша, і котлета для нього були смачними.

- Мамо, дивись, я все з’їв! – оголосив Сергійко.

- Молодець! Так би завжди, - зраділа мама.

А Сергійко радів, який він вигадливий. Тепер щодня він тихенько віддавав песику Кузі майже половину своєї їжі. А Кузя залюбки все з’їдав.

Минали дні, Сергійко залишався худеньким і бліденьким, зате Кузя гладшав. В нього виросли боки, і йому складніше стало пересуватися. Сергійкові батьки дивилися на сина та на песика і не розуміли, що коїться.

Якось Сергійко з Кузею вийшли погуляти на вулицю. В цей час піднявся сильний вітер. В одну мить вітер підхопив маленького худенького Сергійка та підняв над дитячим майданчиком. Кузя хотів швидко побігти за допомогою, але нічого в нього не вийшло. Важкі лапи, живіт та боки заважали йому швидко бігти. Сяк-так він дотупав до людей, почав гавкати та показувати в бік Сергійка, якого вітер посадив на дах гаражу.

Врятованого заплаканого Сергійка та переляканого Кузю вдома вже чекав лікар.

- Мабуть, треба ваших хлопчика та песика відправити до лікарні, - сказав лікар батькам. – Треба дослідити, чому це ви їх нормально годуєте, але один з них надто худий, а другий – надто гладкий. Це якась загадкова хвороба. Як же їх лікувати?

Тут почервонілий від сорому Сергійко розповів батькам та лікарю, що віддає свою їжу песику, тому сам худий. А Кузя гладкий, тому що з’їдає і своє, і Сергійкове. І тепер йому соромно, тому що він і батьків обманув, і свого друга Кузю підвів.

- Тепер я не виросту? – запитав переляканий Сергійко, згадавши мамині слова. – А що буде з Кузею?

- Є для вас ліки, - заспокоїв лікар. Він призначив Сергійку їсти мамині каші, супи та котлети. А інколи дозволив булочки та морозиво. А Кузі прописав дієту та побільше бігати та стрибати.

- Тобі, Сергійку, також треба щодня бігати, стрибати та підтягуватися на турніку, щоб зростати великим та сильним,- додав лікар.

Сергійко та Кузя дотримувалися порад лікаря та зовсім скоро обидва стали здоровими, веселими та активними.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Багаж знань

Мавпа Моня жила в тропічному лісі і мріяла стати лікарем. «Буду лікувати хворих звіряток, радіти, коли вони знову стануть здоровими і веселими, і за це все мене будуть поважати», - мріяла Моня.

Дитяча казка: Хитра чаклунка Гартелла

В одному селищі жила зла чаклунка Гартелла, яка тримала в остраху всіх мешканців. Чим більше люди її боялися, тим сильнішими ставали її чари, і тим більше капостей вона могла заподіяти. Та нарешті мешканці селища втомилися жити в страху і вирішили, що більше не боятимуться Гартеллу. Вони домовилися не розмовляти з нею і не розбігатися, коли вона з’являється серед людей, а просто не звертати на неї увагу. Адже люди знали - якщо ніхто не буде боятися чаклунку, то її чари зникнуть.

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»

Присвячується хлопчику Андрію

У великому зеленому місті жив хлопчик Андрійко. Були у Андрійка незвичайні друзі – жучки сонечки.

Дитяча казка: Родина для Равлика

В одному ставку жила-була родина Равликів – мама, тато і їх синочок, малюк Равлик. Вони любили один одного, дбали один про одного і майже ніколи не розлучалися. Але одного разу на ставок прилетів грізний хижий птах. Він схопив батьків Равлика та забрав у своєму дзьобі.