Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Легенда про принцесу Перлину

Дитяча казка: Легенда про принцесу Перлину
 

В далекому королівстві жила-була принцеса на ім’я Перлина. Батьки назвали її так, тому що від народження вона була надзвичайно красивою дівчинкою. Саме через свою красу та титул принцеси Перлина з дитинства вважала себе кращою за інших людей. Вона була непривітною зі слугами, ніколи не віталася з мешканцями королівства. Перлина ніколи не дякувала людям за їхню допомогу та поводилася з усіма зверхньо. А про те, щоб самій зробити якусь добру справу, навіть не могло бути й мови!

Якось до берегів королівства на судні припливли рибалки, які ловили рибу в океані. Вони сподівалися продати свою рибу мешканцям королівства. На знак поваги до господарів, рибалки принесли в королівський замок частину свого улову. Біля воріт замку їх побачила принцеса Перлина.

- Не вистачало ще королівській родині приймати подарунки від якихось рибалок! – сказала Перлина охоронцям замку, через яких рибалки передали рибу. – Викиньте все на смітник негайно! – розпорядилася вона.

Охоронці боялися ослухатися молоду принцесу та викинули подаровану рибу. Але принцеса Перлина тоді не знала, що один з рибалок був не звичайним чоловіком, а чаклуном. Він дізнався про вчинок дівчини та перетворив її на мідію, сказавши:

- Принцесо, ти не вмієш жити серед людей, не вмієш робити добро, не вмієш бути вдячною, не вмієш поважати інших. Ти не вмієш бути людиною. То ж тепер побудь мідією в океані та подумай про свою поведінку. А ось коли ти зробиш хоч один вчинок, гідний людини, тоді ти знову перетворишся на дівчинку.

Опинившись в океані, принцеса Перлина злякалася, що назавжди залишиться мідією. Вона плавала у воді, боячись навіки осісти на скелю чи камінь, та весь час думала, який «людський» вчинок вона може зробити. Але нічого вигадати не могла.

Якось вона плавала недалеко від берега та побачила дівчинку, що плакала на березі. Перлині-мідії стало шкода цю дівчинку, захотілося обійняти її та заспокоїти. Адже коли Перлина сама була маленькою дівчинкою й плакала, мама завжди обіймала її та заспокоювала. Але, звичайно, у вигляді мідії вона цього зробити не могла. Перлина прагнула зробити для цієї дівчинки щось приємне, і раптом їй спало на думку: в її мушлі є перлинка. Принцеса-мідія підпливла ближче до дівчинки та розкрила свою мушлю. Побачивши перлинку, дівчинка здивовано схлипнула та, переставши плакати, почала розглядати незвичайну знахідку. Вона ніколи раніше не бачила перлинки в природі, та навіть забула про неприємність, що змусила її плакати.

В ту ж мить мідія перетворилася на прекрасну молоду дівчину – принцесу Перлину.

Щаслива Перлина повернулася додому та більше ніколи не поводилася з людьми погано. Коли в неї народилися діти, вона вчила їх бути добрими та чуйними і іноді розповідала їм казку про принцесу Перлину, якій довелося побувати мідією.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Помічники чаклуна

Добрий чаклун Мир зробив багато хороших справ. Однак тепер він став стареньким, і йому стало важко самотужки впоратися зі своїми обов’язками. Тому Мир оголосив, що шукає собі молодого помічника.

Дитяча казка: Обіцяйло Брехунець

В одній незвичайній країні жив чоловічок Обіцяйло. Його так звали, бо він багато чого та багато кому обіцяв. Наприклад, він обіцяв батькам пофарбувати паркан, але так цього і не зробив. Він обіцяв сусідам не вмикати гучну музику ввечері, але все одно вмикав. Він обіцяв собі навчитися кататися на велосипеді, але досі так цього і не вмів. Обіцяйло навіть мав звичку обіцяти іншим те, що від нього не залежало. Наприклад, він пообіцяв дітям у дворі:

Дитяче оповідання: Максимові фокуси

У хлопчика Максима з’явилася погана звичка – розкидати свої речі по всій квартирі.

Наприклад, прийде Максим зі школи, жбурне куртку на тумбу в коридорі, портфель – на підлогу, а штани та сорочку – на перший зустрічний стілець. Ось так, Максимові речі можна знайти будь-де, але не на своїх місцях.

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня

Жило-було маленьке мишеня на ім'я Шуршеня. Воно було розумненьким, красивим і добрим, але іноді неслухняним. Наприклад, йому подобалося тікати від мами мишки під час прогулянки. Мама мишка вчила Шуршеня, що на вулиці потрібно бути уважним, перебувати поруч з мамою або так, щоб мама його бачила. Інакше можна потрапити під машину, або спіткнутися і розбити собі ніс, або зачепитися хвостиком.