Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Таємниця золотого дуба

Дитяча казка: Таємниця золотого дуба
 

В одному звичайному лісі росло незвичайне дерево - золотий дуб. Його стовбур, гілки, листя та жолуді були з чистого золота. Місце, де ріс дуб, всі обминали, адже його охороняло кошлате чудовисько.

Ніхто з жителів сусідніх з лісом селищ не знав таємницю появи золотого дуба та чудовиська. Багатьом хотілося розглянути незвичайний дуб ближче, перевірити, чи дійсно він золотий, але, боячись чудовиська, люди з'являлися в тому місці рідко.

Одного разу сліпа дівчина на ім'я Ніка вирушила до старого чаклуна, який жив в будинку на початку лісу. Вона сподівалася, що за допомогою чаклунства він поверне їй зір. Звичайно, Ніка чула про золотом дубі і чудовисько, але бажання знову бачити було сильнішим за страх. До того ж, вона не збиралася заходити вглиб лісу. Але несподівано Ніка збилася зі шляху і виявилася неподалік від місця, де ріс золотий дуб.

- Дівчино, йди звідси! - пролунав чийсь грізний голос.

- Але я шукаю чаклуна, - відповіла Ніка, гадаючи, що він з нею і розмовляє.

Голос наблизився і сказав уже не так грізно:

- Будинок чаклуна в іншому боці. А навіщо він тобі?

Коли Ніка пояснила, чого хоче від чаклуна, голос схвильовано відповів:

- Не ходи до нього, Ніко! Він обдурить тебе так само, як і мене! І людям скажи, щоб не ходили!

Виявилося, що голос належав чудовиську, яке охороняло золотий дуб, і про якого так багато чула Ніка. Чудовисько насправді було людиною на ім'я Ян.

Він розповів дівчині, що колись давно був звичайним хлопцем і жив в тому ж селищі, що і вона. Ян закохався в дочку ювеліра, але та не звертала на нього уваги - її завжди оточували красиві багаті люди. Ян хоч і був гарний, але бідний, адже він працював розвізником хліба. І тоді він звернувся до чаклуна з проханням допомогти йому розбагатіти. Чаклун привів Яна до дуба, який тоді був звичайним, і сказав:

- Зараз цей дуб стане золотим. Ти зможеш зірвати з нього стільки золотого листя, скільки захочеш. Натомість за багатство я візьму трохи твоєї молодості і краси.

- Згоден! - вигукнув Ян. Він був такий молодий та красивий, що думав, що кілька додаткових років і зморшки не зіпсують його.

Коли дуб став золотим, Ян зірвав з нього трохи золотого листя, щоб зробити подарунок коханій дівчині. Чаклун запевнив Яна, що його зовнішність не дуже змінилася. Хоча Ян помітив, що сам чаклун помолодшав просто на очах.

Дорога до дому ювеліра була неспокійною. Люди сахалися від Яна, а діти, побачивши його чомусь плакали. Коли Ян глянув на своє відображення в бочці з водою, то жахнувся: на нього дивилося кошлате чудовисько!

Виходить, що чаклун в обмін на золото забрав всю молодість і красу Яна. Звичайно, в такому вигляді Ян не пішов до коханої, а повернувся до чаклуна.

- Забирай своє золото та поверни мені колишній вигляд! – вимогливо сказав юнак. Але чаклун лише посміхнувся у відповідь:

- Пізно! Ти сам покарав себе за дурість та бажання розбагатіти без праці. Тепер ти залишишся таким, поки не розгадаєш таємницю золотого дуба. Та дивись, стережи його. Якщо хтось зрубає його або обірве все листя, ти назавжди залишишся чудовиськом.

- З тих пір я живу тут і стережу золоте дерево, - сказав Ян Ніці. - Але так і не знаю, як розгадати таємницю дуба. А тебе прошу не зв'язуватися з чаклуном, а шукати лікарів, які зможуть повернути тобі зір.

Ніка важко зітхнула і сказала, що у неї немає грошей на дороге лікування, адже вона сирота.

- Головне, що тебе можна вилікувати! - зрадів Ян. Він підійшов до дуба і почав зривати з нього золоті листя.

- Візьми, - простягнув він їх Ніці. - Я можу зірвати для тебе хоч все листя, щоб ти обміняла їх на гроші для лікування.

- Але ж якщо ти обірвеш все листя, то ніколи не дізнаєшся таємницю золотого дуба і не зможеш повернути свою зовнішність! - заперечила дівчина.

- То й що! - відповів Ян. - Я вже багато років стережу цей дуб, але так і не наблизився до розгадки його таємниці. Так життя може пройти. Нехай краще золоте дерево допоможе тобі.

- Дякую тобі, добрий Ян, - сказала Ніка, взявши в оберемок золоті листя. - Ти дав мені шанс знову бачити.

Після цих слів Ян помітив, що листя, гілки та стовбур дуба поступово змінили колір з золотого на звичайний. Дуб більше не був золотим. А глянувши на себе в дзеркало, Ян вже не побачив в ньому чудовиська - на нього дивився чоловік з приємним обличчям і добрими очима. Ян став собою!

Розгадка таємниці золотого дуба виявилося простою: потрібно намагатися робити добро іншим, навіть якщо тобі самому зараз погано. Тоді добро обов'язково повернеться до тебе і поставить все на свої місця.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Помічники чаклуна

Добрий чаклун Мир зробив багато хороших справ. Однак тепер він став стареньким, і йому стало важко самотужки впоратися зі своїми обов’язками. Тому Мир оголосив, що шукає собі молодого помічника.

Дитяча казка: Обіцяйло Брехунець

В одній незвичайній країні жив чоловічок Обіцяйло. Його так звали, бо він багато чого та багато кому обіцяв. Наприклад, він обіцяв батькам пофарбувати паркан, але так цього і не зробив. Він обіцяв сусідам не вмикати гучну музику ввечері, але все одно вмикав. Він обіцяв собі навчитися кататися на велосипеді, але досі так цього і не вмів. Обіцяйло навіть мав звичку обіцяти іншим те, що від нього не залежало. Наприклад, він пообіцяв дітям у дворі:

Дитяче оповідання: Максимові фокуси

У хлопчика Максима з’явилася погана звичка – розкидати свої речі по всій квартирі.

Наприклад, прийде Максим зі школи, жбурне куртку на тумбу в коридорі, портфель – на підлогу, а штани та сорочку – на перший зустрічний стілець. Ось так, Максимові речі можна знайти будь-де, але не на своїх місцях.

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня

Жило-було маленьке мишеня на ім'я Шуршеня. Воно було розумненьким, красивим і добрим, але іноді неслухняним. Наприклад, йому подобалося тікати від мами мишки під час прогулянки. Мама мишка вчила Шуршеня, що на вулиці потрібно бути уважним, перебувати поруч з мамою або так, щоб мама його бачила. Інакше можна потрапити під машину, або спіткнутися і розбити собі ніс, або зачепитися хвостиком.