Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Лисичка з крокодилячими сльозами

Дитяча казка: Лисичка з крокодилячими сльозами
 

Якось лисичка Гуля готувала собі обід, та їй довелося чистити багато цибулі. Від цибулі Гуля почала плакати. Її очі стали червоними, а щоки – мокрими. Лисичка вийшла на вулицю провітритися, і там її, всю заплакану, побачив зайчик.

- Лисичко, чому ти плачеш? Що трапилося? – запитав зайчик.

Гуля спочатку хотіла сказати, що це від цибулі, але раптом пошуткувала над зайчиком:

- Плачу я, бо сумно мені. Ніхто зі мною не спілкується, ніхто не розповідає казок. Зайчик був добрим і пожалів лисичку Гулю. Він запропонував їй прочитати казочку, не дивлячись на те, що трохи боявся: а раптом лисиця його з’їсть. На щастя, Гуля була не голодна, тому вона із задоволенням послухала казочку, яку прочитав їй чуйний зайчик та навіть подякувала йому.

«Як я вдало прикинулася біднесенькою!» - думала про себе Гуля. Дурний зайчик повірив мені, та ще й розважив казочкою.

Наступного дня Гуля трохи занудьгувала і вирішила повторити свій вчорашній жарт з цибулею. Порізавши цибулину, лисичка знову вийшла заплакана на двір. На цей раз їй зустрівся ведмедик.

- Лисичко, чому ти плачеш? Тебе образили? – запитав ведмедик. Він ще був маленьким за віком, але вже вмів захищати тих, хто слабше.

Гуля поміркувала та відповіла:

- Плачу я, ведмедику, бо тяжко мені самій збирати ягоди. Корзинка така важка, хоч жменями додому занось!

- Не плач, лисичко. Я тобі в цьому допоможу, - відповів ведмедик.

Гуля принесла йому корзинку, а він пішов до лісу та приніс їй повну корзинку ягід.

«Навіщо мені стільки ягід?» - думала про себе Гуля. «Треба було щось інше придумати. Але все одно приємно, що я так легко обдурила ведмедика».

Наступного дня Гуля повторила свій трюк з цибулею. На вулиці їй на цей раз зустрівся вовчик. Він побачив заплакану лисицю, але добре пронюхав запах цибулі. Вовчик одразу здогадався, чому Гуля заплакана, але спитав:

- Лисичко, чому ти плачеш?

Він вже чув від зайця та ведмедя, що лисиця ходить заплакана, але тепер він почав здогадуватися, в чому справжня причина.

- Ой, вовчику! – заголосила Гуля. – Щось мені останнім часом не щастить. Дах в моїй хаті став таким хистким, що хитається від вітру. А коли дощ, то взагалі біда. А я така слабенька стала, самій не впоратися. Дивись, ще вітром мене унесе.

Насправді, нічого такого не було. Просто Гуля захотіла, щоб вовчик допоміг їй замінити дах на новий.

Вовчик хитро всміхнувся і сказав:

- Що ж, лисичко. Я допоможу тобі з дахом. Але спочатку я дам тобі один лікувальний напій, який додасть тобі сил та вилікує твій поганий настрій.

Гулі навіть стало цікаво: що це за напій такий. Коли вовчик приніс напій та дав Гулі його випити, вона скривилася після першого ж ковтка:

- Ой, який же він кислий! Не буду його пити.

- Ні, Гулю, пий до дна, а потім я тобі ще один стакан принесу. Тільки так ти зможеш позбавитися від слабкості, поганого настрою та повернути удачу, - сказав вовчик.

Але напій був таким кислим, що Гуля більше не могла його пити і, нарешті, зізналася вовчику, чому плакала, та як обдурила зайця та ведмедика.

- Бачиш, Гулю, обман рано чи пізно розкривається. І зайчик, і ведмедик щиро тобі допомагали, а ти обдурила їх. Наступного разу, коли ти справді будеш плакати, вони вже не повірять тобі. Хоч ти, Гулю, і лисичка, але сльози в тебе крокодилячі.

- Як це? – запитала здивована Гуля.

- Це значить – несправжні, удавані.

Гуля пообіцяла більше ніколи не обманювати. І не лише тому, що потім їй ніхто не повірить, а тому, що їй стало соромно обманювати хороших звіряток. А ось вовк ъъ не обдурив, та допоміг полагодити дах.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Багаж знань

Мавпа Моня жила в тропічному лісі і мріяла стати лікарем. «Буду лікувати хворих звіряток, радіти, коли вони знову стануть здоровими і веселими, і за це все мене будуть поважати», - мріяла Моня.

Дитяча казка: Хитра чаклунка Гартелла

В одному селищі жила зла чаклунка Гартелла, яка тримала в остраху всіх мешканців. Чим більше люди її боялися, тим сильнішими ставали її чари, і тим більше капостей вона могла заподіяти. Та нарешті мешканці селища втомилися жити в страху і вирішили, що більше не боятимуться Гартеллу. Вони домовилися не розмовляти з нею і не розбігатися, коли вона з’являється серед людей, а просто не звертати на неї увагу. Адже люди знали - якщо ніхто не буде боятися чаклунку, то її чари зникнуть.

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»

Присвячується хлопчику Андрію

У великому зеленому місті жив хлопчик Андрійко. Були у Андрійка незвичайні друзі – жучки сонечки.

Дитяча казка: Родина для Равлика

В одному ставку жила-була родина Равликів – мама, тато і їх синочок, малюк Равлик. Вони любили один одного, дбали один про одного і майже ніколи не розлучалися. Але одного разу на ставок прилетів грізний хижий птах. Він схопив батьків Равлика та забрав у своєму дзьобі.