Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Пострибунчик та його друзі

Дитяча казка: Пострибунчик та його друзі
 

Мама зайчиха часто казала зайчику Пострибунчику: «Коли бігаєш – будь обережним, дивись під ноги». Але Пострибунчику було нецікаво бігати і дивитися лише перед собою. Тому він бігав, крутячи головою в різні боки. І ось одного разу він так задивився на білочку на гілці, що не побачив камінчик, зачепився та впав. А коли підвівся, то зрозумів, що зламав ніжку, і тепер йому важко йти.

На щастя, незабаром Пострибунчик зустрів ведмедика Рику, який допоміг зайчику дістатися до лікаря їжачка. Той поклав Пострибунчику гіпс на поламану ніжку, та мама зайчиха забрала сина додому.

Сидить зайчик на своєму ліжку з поламаною ніжкою та з нудьгою дивиться у віконце:

- Ну ось, всі мої друзі на вулиці бавляться і до школи ходять, а я тут сам, - каже Пострибунчик мамі.

- Не засмучуйся синку, скоро твоя ніжка заживе, будеш і ти з ними гуляти, - втішає його мама зайчиха.

Пострибунчику так не сподобалося сидіти вдома з загіпсованою ніжкою, що він був згоден хоч щодня, навіть у вихідні ходити до школи.

- А до Нового року заживе? – запитав у мами зайчик.

- Заживе, обов’язково! – запевнила мама зайчиха.

«Хоч щось добре», - подумав про себе Пострибунчик, адже до Нового року залишався лише один місяць.

Тільки-но він знову подивився у вікно, як раптом побачив біля свого будиночку білочку Беллу, ведмедика Рику та кабанчика Боню. Вони йшли до нього.

- Здрастуй, Пострибунчику! Як твої справи? А ми прийшли тебе провідати та розповісти новини, - сказали Белла, Рика та Боня.

Пострибунчик неймовірно зрадів друзям. Він розказав їм про те, що щогодини заглядає у вікно та дивитися, як вони гуляють, стрибають, сміються та розмовляють, і про те, як сумує за ними. А друзі розповіли йому, що цікавого сталося в лісі та в школі, поки Пострибунчика не було.

- А щоб ти не нудьгував, ми принесли тобі цікаву книжку про пригоди морських звірів. А ще конструктор та фломастери, - сказала білочка Белла.

- Одужуй та повертайся до нас скоріше. А ми будемо приходити до тебе щодня, - пообіцяв ведмедик Рика.

Потім кожен з друзів намалював на зайчиному гіпсі веселу мордочку різнокольоровими фломастерами.

- Раптом будеш сумувати – подивись на ці мордочки та посміхнись, - порадив Пострибунчику кабанчик Боня.

Пригостивши гостей чаєм, мама зайчиха сказала:

- Зламана нога – це звичайно, дуже неприємно. Але коли є такі друзі як у тебе, синку, можна нічого не боятися та не нудьгувати.

Дійсно, пострибунчик завжди був добрим, розумним та веселим зайчиком, і друзі у нього були такі ж.

Місяць минув швидко, і вже скоро Пострибунчику зняли гіпс, і він, як і раніше пострибав до своїх друзів – готуватися до святкування Нового року. Тільки тепер він уважно дивився під ноги, щоб не впасти.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Помічники чаклуна

Добрий чаклун Мир зробив багато хороших справ. Однак тепер він став стареньким, і йому стало важко самотужки впоратися зі своїми обов’язками. Тому Мир оголосив, що шукає собі молодого помічника.

Дитяча казка: Обіцяйло Брехунець

В одній незвичайній країні жив чоловічок Обіцяйло. Його так звали, бо він багато чого та багато кому обіцяв. Наприклад, він обіцяв батькам пофарбувати паркан, але так цього і не зробив. Він обіцяв сусідам не вмикати гучну музику ввечері, але все одно вмикав. Він обіцяв собі навчитися кататися на велосипеді, але досі так цього і не вмів. Обіцяйло навіть мав звичку обіцяти іншим те, що від нього не залежало. Наприклад, він пообіцяв дітям у дворі:

Дитяче оповідання: Максимові фокуси

У хлопчика Максима з’явилася погана звичка – розкидати свої речі по всій квартирі.

Наприклад, прийде Максим зі школи, жбурне куртку на тумбу в коридорі, портфель – на підлогу, а штани та сорочку – на перший зустрічний стілець. Ось так, Максимові речі можна знайти будь-де, але не на своїх місцях.

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня

Жило-було маленьке мишеня на ім'я Шуршеня. Воно було розумненьким, красивим і добрим, але іноді неслухняним. Наприклад, йому подобалося тікати від мами мишки під час прогулянки. Мама мишка вчила Шуршеня, що на вулиці потрібно бути уважним, перебувати поруч з мамою або так, щоб мама його бачила. Інакше можна потрапити під машину, або спіткнутися і розбити собі ніс, або зачепитися хвостиком.