Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Пострибунчик та його друзі

Дитяча казка: Пострибунчик та його друзі
 

Мама зайчиха часто казала зайчику Пострибунчику: «Коли бігаєш – будь обережним, дивись під ноги». Але Пострибунчику було нецікаво бігати і дивитися лише перед собою. Тому він бігав, крутячи головою в різні боки. І ось одного разу він так задивився на білочку на гілці, що не побачив камінчик, зачепився та впав. А коли підвівся, то зрозумів, що зламав ніжку, і тепер йому важко йти.

На щастя, незабаром Пострибунчик зустрів ведмедика Рику, який допоміг зайчику дістатися до лікаря їжачка. Той поклав Пострибунчику гіпс на поламану ніжку, та мама зайчиха забрала сина додому.

Сидить зайчик на своєму ліжку з поламаною ніжкою та з нудьгою дивиться у віконце:

- Ну ось, всі мої друзі на вулиці бавляться і до школи ходять, а я тут сам, - каже Пострибунчик мамі.

- Не засмучуйся синку, скоро твоя ніжка заживе, будеш і ти з ними гуляти, - втішає його мама зайчиха.

Пострибунчику так не сподобалося сидіти вдома з загіпсованою ніжкою, що він був згоден хоч щодня, навіть у вихідні ходити до школи.

- А до Нового року заживе? – запитав у мами зайчик.

- Заживе, обов’язково! – запевнила мама зайчиха.

«Хоч щось добре», - подумав про себе Пострибунчик, адже до Нового року залишався лише один місяць.

Тільки-но він знову подивився у вікно, як раптом побачив біля свого будиночку білочку Беллу, ведмедика Рику та кабанчика Боню. Вони йшли до нього.

- Здрастуй, Пострибунчику! Як твої справи? А ми прийшли тебе провідати та розповісти новини, - сказали Белла, Рика та Боня.

Пострибунчик неймовірно зрадів друзям. Він розказав їм про те, що щогодини заглядає у вікно та дивитися, як вони гуляють, стрибають, сміються та розмовляють, і про те, як сумує за ними. А друзі розповіли йому, що цікавого сталося в лісі та в школі, поки Пострибунчика не було.

- А щоб ти не нудьгував, ми принесли тобі цікаву книжку про пригоди морських звірів. А ще конструктор та фломастери, - сказала білочка Белла.

- Одужуй та повертайся до нас скоріше. А ми будемо приходити до тебе щодня, - пообіцяв ведмедик Рика.

Потім кожен з друзів намалював на зайчиному гіпсі веселу мордочку різнокольоровими фломастерами.

- Раптом будеш сумувати – подивись на ці мордочки та посміхнись, - порадив Пострибунчику кабанчик Боня.

Пригостивши гостей чаєм, мама зайчиха сказала:

- Зламана нога – це звичайно, дуже неприємно. Але коли є такі друзі як у тебе, синку, можна нічого не боятися та не нудьгувати.

Дійсно, пострибунчик завжди був добрим, розумним та веселим зайчиком, і друзі у нього були такі ж.

Місяць минув швидко, і вже скоро Пострибунчику зняли гіпс, і він, як і раніше пострибав до своїх друзів – готуватися до святкування Нового року. Тільки тепер він уважно дивився під ноги, щоб не впасти.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Злі та добрі сніжки

Зима вкрила казковий ліс сніговою ковдрою на радість маленьким гномикам. Одні гралися в сніжки, інші ліпили сніговика, а треті катали один одного на санчатах. Всім було весело.

Дитяча казка: Каляка-Маляка

Першокласник Максим ніяк не міг навчитися красиво писати. Начебто, і старався, літери виводив, а вони все одно в нього виходили кривенькі, одна більше за іншу. Максиму швидко набридло боротися з цими літерами. Він навіть вже не любив цілу абетку. «Не хочу я більше вчитися акуратно писати. І так зійде», - казав хлопчик.

Дитяча казка: Втеча іграшок

У хлопчика Дмитрика було багато різних іграшок. Серед них були великі та маленькі машинки, конструктори, роботи, пазли та літак на радіокеруванні. Дмитрик часом так захоплювався грою, що не помічав, як їх ламає. Тож, у деяких машинок після Дмитрикової гри відлітали колеса, робот залишився без однієї руки, а у пазлів та конструкторів губилися частини. Але хлопчик зовсім не засмучувався через це.

Дитяча казка: Красуня Баба-Яга

Жила-була добра і розумна дівчина Аліса. Вона була мудрою не по роках, тому багато жителів міста зверталися до Аліси за порадами. Дівчина була чуйною і допомагала тим, що було в її силах. Тому не дивно, що люди любили та поважали Алісу.