Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Каляка-Маляка

Дитяча казка: Каляка-Маляка
 

Першокласник Максим ніяк не міг навчитися красиво писати. Начебто, і старався, літери виводив, а вони все одно в нього виходили кривенькі, одна більше за іншу. Максиму швидко набридло боротися з цими літерами. Він навіть вже не любив цілу абетку. «Не хочу я більше вчитися акуратно писати. І так зійде», - казав хлопчик.

Якось, повернувшись зі школи, Максим відкрив свій зошит та не зміг прочитати в ньому жодного слова. Одні літери вишикувалися у довгий паркан, інші літери склеїлися та стали схожими на дивні візерунки, а треті розбіглися поодинці по всьому аркушу.

- Та ну! Хіба я так некрасиво написав? – вголос здивувався Максим. - Як тут зрозуміти, що я писав в класі? Як тепер зошит показати батькам та вчительці? Наче хтось взяв та змішав всі слова та літери у цьому зошити!

- Не хтось, а я! – почувся тоненький голосок з Максимового зошиту. – Я зошитова фея Каляка-Маляка.

- А що ти робиш у моєму зошиті? – запитав Максим.

Фея Каляка-Маляка розповіла, що вона дуже любить кривенькі й некрасиві літери. Якщо такі з’являються в чиємусь зошиті, фея прилітає туди, щоб з ними погратися. Наприклад, будує з них паркани, плете візерунки чи розсипає по аркушу, наче сніжинки.

- З кривеньких літер виходять кривенькі та незрозумілі слова, які неприємно та важко читати. А ось гратися з ними цікаво – вони так схожі на каляки-маляки, - пояснила зошитова фея. – І чим довше я граюся з такими літерами, тим важче потім дівчаткам та хлопчикам навчитися красиво писати.

- Так що ж, тепер ніхто не зрозуміє, що я пишу? Навіть я сам? – здивувався Максим. – Що ж робити?

Хлопчик пояснив феї Каляці-Маляці, що і хотів би гарно писати, але в нього не виходить. А він вже не маленький, щоб в його зошиті красувалися малюнки замість слів!

- Є у мене для тебе порада, - сказала фея. – Уяви, що твої літери – це маленькі пташки, яких треба акуратно посадити на жердинку, один за одним. А жердинка – це лінійка в зошиті. Робити це треба, не поспішаючи. Якщо твої літери-пташки вийшли однакового розміру, сидять поруч один з одним на лінійці-жердинці – то вони задоволені і щасливі. Якщо якась пташка надто маленька, чи, навпаки, завелика, а ще й сидить на жердинці лише на одній ніжці, то вона почуває себе погано. Але не треба засмучуватись, а наступного разу намагатися посадити її рівно та зробити розміром з інших пташок.

Максим дослухався до поради феї Каляки-Маляки та того ж дня спробував красиво та рівно розсадити у зошиті літери-пташки. І в нього це вийшло! З кожним разом слова ставали все красивішими. Їх було легко та приємно читати. З того часу фея Каляка-Маляка більше не з’являлася в Максимовому зошиті.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Пригода автомобіля Жучка

На заводі, де виробляють машини, народився автомобільчик на ім’я Жучок. Його забрали у велике місто, і він мріяв скоріше сам їздити вулицями. Але старші машини сказали Жучку, що йому спочатку треба повчитися в школі для машин.

Дитяча казка: Лисичка з крокодилячими сльозами

Якось лисичка Гуля готувала собі обід, та їй довелося чистити багато цибулі. Від цибулі Гуля почала плакати. Її очі стали червоними, а щоки – мокрими. Лисичка вийшла на вулицю провітритися, і там її, всю заплакану, побачив зайчик.

Дитяче оповідання: Скільки лап у друга?

Ваня майже ціле літо провів у бабусі за містом, і тільки в кінці серпня повернувся додому: адже скоро до школи. Та не один приїхав Ваня – з ним було маленьке цуценя пісочного кольору з веселими очима-ґудзиками і неслухняним хвостиком.

Дитяча казка: Друзі для розумниці-красуні

Жила-була кішка на ім'я Кітті. У неї була пухнаста біла шубка, а хвостик рудий. Шерсть біля вушок теж була рудою, так що здавалося, ніби Кітті вдягла ажурну шапочку рудого кольору. Словом, це була дуже гарна кішечка. 1 вересня Кітті, пов'язавши на шию рожевий бант, пішла в перший клас звірячої школи.