На мамині прохання прибратися Максим весь час відповідав:
- Добре, мамо, потім приберуся.
Але потім щось ніяк не наставало.
Якось ввечері Максимів тато оголосив:
- Завтра зранку ми йдемо до цирку. Але, Максим, певно, з нами не піде - у нього й так кожного дня цирк. Зранку одяг пом’ятий, наче у клоуна. Портфель літає по квартирі, як повітряний гімнаст. А потім Максим усім показує фокуси – каже, що прибрався, але того прибирання ніхто не бачить. От якби ще речі були дресировані, щоб Максиму не доводилося їх самому шукати!
Почувши татові слова, Максим заголосив:
- Тато, я теж хочу до цирку! Якщо я зараз приберуся, ви мене завтра візьмете з собою?
- Тоді, звичайно, візьмемо, - відповів тато. – А ти точно приберешся, чи знову покажеш фокус?
- Приберуся! – пообіцяв Максим.
Максиму дуже-дуже хотілося до цирку. Так хотілося, що він вмить полетів до кімнати та швидко запхав до шафи свої речі, що були розкидані по квартирі.
- Дивіться, мамо, тато, - я прибрався, - похизувався Максим та подумав: «Все одно не видно, що там у шафі».
- Розумничок! – похвалили хлопчика батьки. – Значить, завтра всі разом йдемо до цирку.
Вранці, коли настав час вдягатися, Максим відкрив шафу, в яку вчора нашвидкуруч поклав речі. Він ледь протягнув руку за своїм светром, як на нього посипалися штани, майки, труси, та навіть одна кросівка й поламана іграшкова вантажівка. А на довершення з шафи вилетіла Максимова літня панама і так-сяк всілася хлопчику на голову.
- Ой, як же так? – засмутився Максим. – Я ж вчора прибрався, і ось знову все на підлозі! В цій панамі та з майкою через плече я тепер точно схожий на клоуна.
- Виходить, синку, що ти вчора не прибрався по-справжньому, а просто заховав безлад до шафи. А шафа показала тобі фокус! – посміхнулася мама.
Максиму стало соромно, що він вчора вирішив перехитрити батьків. А виходить, що сам себе перехитрив. За час, що лишався до походу у цирк, хлопчик встиг акуратно скласти свої речі до шафи. З того часу Максим переміг свою погану звичку розкидати речі, і став охайним хлопчиком.
