- Бабусю, а чому ти поставила віник у куток? – здивовано запитав хлопчик. – Хіба він був неслухняним? Може, погано замітав?
Бабуся засміялася у відповідь:
- Та ні, онучку, віник себе добре поводив. Просто тут, у кутку, для нього знайшлося підходяще місце.
Павлуша трохи подумав, а потім запитав у бабусі:
- А якщо я буду неслухняним у тебе в гостях, куди ж ти мене поставиш? Адже куточок у коридорі вже зайнятий віником?
- То нічого, Павлушо, заради тебе віник поступиться своїм місцем, - відповіла бабуся. – Але ж ти не збираєшся погано себе поводити?
Павлуша пообіцяв, що буде слухняним і не збирається відбирати у віника його місце. І дійсно, весь тиждень хлопчик намагався поводити себе добре. Він слухався бабусю, добре їв, допомагав мити посуд, сам вбирав своє ліжко та складав речі на стільчик. Так за цілий тиждень віник жодного разу не поступився Павлуші місцем.
Хлопчик чомусь подумав, що якби в нього вдома куточок для неслухняних був зайнятий віником, то Павлуша сам би став більш слухняним. А ви як думаєте?
