МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: модератори

Аватар користувача
дякуючі peace
#3317
Nort писав:Як пояснити такій людині? Характером я досить рішуча, якби не це, то й не досягла багато з того, що зараз маю в професійній сфері (мій владний тато був проти :)). Тому для мене ідеальний вихід просто зібрати манатки і пропасти, поки їй перейде, спілкуватися потім по телефону, часом бачитися. І все. А з чоловіком справа трохи серйозніша, до того ж, він має якісь нерозв'язані справи зі своєю мамою стосовно квартири і хвилюється зараз чи зможе забезпечити нас із дитинкою, якщо разом всі підем геть, гепнувши дверима.
Дякую Вам за звернення, Ви підняли дуже важливу тему, своє ставлення до якої я спробую зараз висловити.
У вашій ситуації я бачу дві площини стосунків - стосунки з Вашим чоловіком і стосунки з Вашою свекрухою.
Якщо порівнювати вагомість цих стосунків, то важливішими, звісно, є відносини з чоловіком. Отже, для того, щоб ситуація, яка так Вас напружує не зіпсувала стосунки із чоловіком, дуже важливо дійти одної думки щодо неї. Тобто рішення - з'їзжати чи ні, має бути Вашим спільним. Спробуйте дійти згоди перш за все із ним.
Щодо свекрухи - це дуже добре, що Ви думаєте про її почуття і не хочете образити.
Але, як би правильно Ви себе не повели, вирішивши жити окремо, свекруха все одно буде ображена. Отже Ваші зусилля на те, щоб дійти у цьому питання згоди із свекрухою все одно будуть марні. Тому не чекайте від неї розуміння, чи, тим більше, схвалення Вашого рішення. Будьте рішучі і неотступні. Але, при цьому, виявляйте їй свою повагу, підкреслюйте її. Щось на зразок: "Мамо, ми дуже Вас поважаємо, але наше рішення остаточне і буде виконане". Дайте їй час змиритися, будьте поблажливими. Але не відступайте в прийнятому і проголошенному рішенні.
Бажаю Вам мудрості в цій непростій ситуації, якщо я не повністю розкрила тему, на Вашу думку, буду рада знову до неї повернутися.
Аватар користувача
дякуючі Rina
#3386
Скоро я стану мамою, але разом з величезним щастям - я трохи боюся невідомості. Хвилююся на скільки благополучно пройдут ці 9 місяців, чи буду я хорошою мамою? І немало інших сумнівів. Як перестати турбуватися, адже такі емоції мені протипоказані?
Аватар користувача
дякуючі peace
#3454
Rina писав:Як перестати турбуватися, адже такі емоції мені протипоказані?
Найкращий позитивний момент навіть не те, що Ви вагітні. А те, що Ви радієте цьому. Так тримати і це запорука тому, що Ви будете гарною мамою :)
Турбуватись - це нормальна і дуже хороша емоція. Вона застерігає нас від багатьох помилок і невірних рішень. Ви турбуєтесь про те, чи будете Ви гарною мамою - почитайте книжки з питань виховання дитини, налаштуйтеся на цей стан. Чи є в Вашому оточенні жінки, яких Ви вважаєте гарними мамами? Спілкуйтеся з ними, діліться своїми переживаннями, спостерігайте, задавайте запитання. Таке спілкування може як заспокоїти Вас, так і збагатити досвідом тих, хто вже пройшов цей шлях до Вас.
Шукайте можливостей отримати гарні емоції - частіше дивіться на небо, на сонячних зайчиків, на квіти, на природу - все, що несе спокій і задоволення.
Можна дізнатися, чи є в Вашому місті заняття йогою для вагітних, або гімнастикою. Такі заняття не лише допоможуть розслабитись, там Ви зможете вийти за коло своїх переживань, спілкуючись з дівчатами, що переживають те саме, що й Ви.
І не бійтеся переживань, не уникайте їх - дозвольте собі подумати про те, що непокоїть, дати цьому назву, визначити його. Це кращий спосіб розв'язати тривогу.

Якщо захочете тут ці причини обговорити, я буду рада можливості поспілкуватись з Вами ще на цю тему.
Бережіть себе і насолоджуйтесь цим чудовим часом!
Аватар користувача
дякуючі Rina
#3456
дякую за поради та розуміння. Більш всього хвилююся за дитину - чи буде вона здорова? як пройдуть пологи? ну а на третьому місці моя зовнішність - все-таки хотілося б не втратити минулу привабливість
Аватар користувача
дякуючі peace
#3473
Rina писав:Більш всього хвилююся за дитину - чи буде вона здорова? як пройдуть пологи?
Важливо визначити межі Вашої відповідальності під час вагітності. Ми, люди, не владні над багатьма процесами, які стосуються життя і здоров'я. Краще за все прийняти це як факт.
Проте, Ви можете робити все, що від Вас залежить: вчасно відвідувати лікаря, читати книжки з питань, які Вас турбують, правильно харчуватись, шукати можливостей переживати позитивні емоції.
Можливо, спробуйте поговорити з Вашою матір'ю про свої турботи, якщо це доречно у ваших стосунках. Розпитайте про перетік її вагітності, спитайте поради.
Rina писав:ну а на третьому місці моя зовнішність - все-таки хотілося б не втратити минулу привабливість
Розумію Ваш страх втратити привабливість. Знаєте, як кажуть, що привабливо виглядають щасливі люди?
Спробуйте поговорити з лікарем про гормональне оновлення організму, можливо медичні дані з цього приводу дещо Вас заспокоять.
Зараз час насолоджуватись очікуванням дитини, дозвольте собі не турбуватись - це у Вашій владі. А потім ще буде час на те, щоб повернути форму - за допомогою правильного харчування і фізичних вправ.
Аватар користувача
дякуючі Rina
#3477
Дякую за поради. Але гадаю все ж таки без хвилювання не обійдеться
Аватар користувача
дякуючі peace
#3481
Rina писав:Але гадаю все ж таки без хвилювання не обійдеться
Я теж так гадаю. І це означатиме лише те, що Ви жива людина.
Принаймні спробуйте щось застосувати.
Буду рада, якщо поділитеся своїми успіхами в боротьбі з хвилюваннями.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3490
Peace почитайте будь ласка про сімейну кризу в КЛУБІ БАТЬКІВ і скажіть, мені світить Жовта довідка?
Будь ласка, не полінуйтесь перейти в іншу тему-для мене це важливо.
Аватар користувача
дякуючі peace
#3507
Уважно прочитала Вашу тему.
Ситуація серйозна, звісно у форматі консультування на форумі ситуацію сімейних стосунків вирішити складно. Але ми можемо її обговорити і, можливо, щось для себе в процесі обговорення Ви зможете взяти.
Спершу відповім на Ваше запитання.
Чи світить Вам "Жовта довідка" залежить від лише від одної людини - від Вас. Поки в ситуації винні інші люди - в даному випадку це чоловік - Ви займаєте позицію жертви обставин. Перший крок від позиції жертви - усвідомити власну роль в тому, що відбувається у Вашій сім'ї, випрацювати Ваше до цього відношення (що Ви можете вдіяти і що не можна змінити) і, нарешті, почати діяти, щоб змінити ситуацію.
Для того, щоб можна було говорити далі, мені потрібно більше даних про Вашу сім'ю. Якщо не проти розкажіть трохи більше: скільки Ви з чоловіком у шлюбі, за яких обставин одружилися, інша інформація, яку Ви вважаєте за потрібне повідомити.
Якщо Вам так буде зручніше, я готова продовжити розмову у приваті.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3523
Зараз наша снусоїда в додатній півплощині, тому якось не дуже хочеться зосереджуватись на негативі. От коли знову покотиться вниз, тоді я обовязково напишу.
:hihihi: Паршива ваша робота: до вас приходять, коли погано і благають "Допоможіть", а коли все добре, чи хоча б так собі, то шарахаються як від... (Не можу придумати як від чого)
Аватар користувача
дякуючі peace
#3531
Анютка писав:Зараз наша снусоїда в додатній півплощині, тому якось не дуже хочеться зосереджуватись на негативі. От коли знову покотиться вниз, тоді я обовязково напишу.
Ви намагаєтесь діяти за принципом "Не буди лихо, поки тихо?" :)
З одного боку, можливо Ви праві і в будь-якому разі саме Вам належить право вибору, коли вирішувати власні життєві задачки.
Але з іншого боку, можливо саме тоді, коли все добре і Ви не знаходитесь під впливом негативних емоцій - варто спробувати проаналізувати, а чого ж саме не вистачає, коли синусоїда не там, де Вам хочеться?

В будь-якому разі я буду рада спробувати допомогти розібратись саме тоді, коли це буде доречно для Вас.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3765
Між іншим
Ніколи не мала проблем з памятю, навіть більше-я нею пишалася: вірші вчила на перервах, домашні завдання памятала не записуючи в щоденник, памятала всі Дні народження, приносила одногрупникам навіть те, про що й вони забували.
А от після пологів...З мене вже сміються родичі і друзі, я не памятаю, що де кладу, що мене просили зробии, задаю запитання і чую"Ти ж уже питала"
Таке сталося тільки зі мною.Що робити?
Аватар користувача
дякуючі peace
#3810
Анютка писав:Ніколи не мала проблем з памятю, навіть більше-я нею пишалася: вірші вчила на перервах, домашні завдання памятала не записуючи в щоденник, памятала всі Дні народження, приносила одногрупникам навіть те, про що й вони забували.
А от після пологів...З мене вже сміються родичі і друзі, я не памятаю, що де кладу, що мене просили зробии, задаю запитання і чую"Ти ж уже питала"
Одразу ж хочу Вас заспокоїти - таке сталося не тільки з Вами.
Є дві групи причин, які впливають на погіршенння пам'яті під час та після вагітності: причини фізіологічного та психо-емоційного характеру.
Тобто погіршення пам'яті об'єктивно відбувається внаслідок вагітності. Інша річ що саме Ви - людина, яка мала дуже добру пам'ять - відчули це погіршення набагато гостріше ніж ті, хто до вагітності мав її середній рівень.
Що з цим робити?
Головне - припинити хвилюватись. Адже саме страх через зміни, що відбуваються, дуже сильно погіршують здатність запам'ятовувати та відтворювати інформацію. Іншими словами: Ви хвилюєтесь, бо забуваєте і починаєте забувати ще більше, бо хвилюєтесь - замкнене коло.
Знайдіть свій спосіб запам'ятовувати краще: візуалізація, складання списків, зосередженність під час особливо відповідальної роботи, тощо. Обов'язково більше відпочивайте, спіть достатню - для потреб Вашого організму - кількість часу.
Не завадить консультація лікаря, адже деякі фактори (наркоз під час КР, ліки, певний режим харчування) впливають на процеси головного мозку, одним з яких є пам'ять.
І, головне, процес погіршення пам'яті не є необоротним. За певних зусилль з Вашого боку (в тому числі зусилля щодо підтримки організму і здоров'я в гарному стані) Ваша пам'ять якщо і не повернеться на попередній рівень, то значно покращиться.
Аватар користувача
дякуючі Elantra
#3935
Вітаю! Нашому хлопчику 1,3 рочки. Звісно, я турбуюся, проміж інших проблем, і питанням соціалізації дитини. У нас є компанія з 5 діток віком від 9 міс. до 2 років. Всі діточки дуже спокійні. Звісно, є і конфлікти - частіше щодо іграшок, яле вирішуються вони дуже легко - треба чи відвернути увагу дитини, чи обмінятися іграшками. Але я намагаюся знайомити хлопчика і з іншими. Дейкі діти дуже агресивні, можуть кинутися битися з ним, хоч віком вони не старші. А одна дитина навіть звалила його з ніг та почала душити за шию. Їх мами запевняють, що діти так реагують на всіх - не тільки на мою дитину ("та це мій малюк так грається").
Чи нормальна така реакція у дітей?
Чи не перейме мій хлопчик агресію - вони ж всі, як мавпочки.
Треба обмежувати контакти з такими дітьми, чи це корисно - пізнавати всі сторони життя?
І ще запитання щодо іграшок. На прогулянку я виношу, як і всі мами нашої компанії, цілісінький мішок іграшок - бо постійно треба йм щось міняти, давати іншим взамін чужих....чи корисно це? Чи, може, треба обходитися лише 1-2 іграшками?
Завчасно дякую за відповідь.
Аватар користувача
дякуючі peace
#4006
І я Вас вітаю, спробую дати грунтовну відповідь на дуже цікаве запитання.
В теорії виховання є таке поняття, як "природні наслідки". Це підхід, який дозволяє навколо дитини відбуватись усьому тому, що не шкодить її моральному та фізичному здоров'ю. Тобто цей підхід є протилежним надмірній опіці, уберіганню дитини від будь-яких негативних зовнішніх впливів.
Звісно, такий підхід вимагає мудрого і спокійного спостереження дорослих. Але, якщо батькам вдається виховати дитину таким чином, це призведе до формування сильного характеру, вміння чинити опір негативним зовнішнім впливам.
Тобто, на мою думку, оберігати дитину від спілкування з "дрібними хуліганами" не варто. Спостерігайте за тим, як Ваш хлопчик реагує на манеру спілкування різних дітей. Його реакція найкращим чином дасть Вам зрозуміти, як потрібно чинити - чи вступатись і розбороняти, чи дати синові можливість самому спробувати вирішувати його перші в житті конфлікти. Не бійтесь, Ваш син - це не тільки безпорадна дитина, це Особистість - дозвольте йому проявити себе.
Інколи краще спостерігати - можливо втручання і не знадобиться.
Elantra писав:Дейкі діти дуже агресивні, можуть кинутися битися з ним, хоч віком вони не старші. А одна дитина навіть звалила його з ніг та почала душити за шию. Їх мами запевняють, що діти так реагують на всіх - не тільки на мою дитину ("та це мій малюк так грається").
Чи нормальна така реакція у дітей?
Судячи з описаної Вами реації мамочок - така реакція цілком нормальна. Багато в чому дитина просто відзеркалює ставлення батьків. Якщо кинутись на іншу дитину і почати душити мамочка називає грою, у дитини немає стимулу, щоб змінювати поведінку.
Elantra писав:Чи не перейме мій хлопчик агресію - вони ж всі, як мавпочки.
В цьому віці і ще роки 3 - 4 зразками для дитини є батьки. Отже, дитина перейме не негативну поведінку однолітків, а ставлення до неї мами. Лише від Вас залежить, як буде реагувати син. Ну і ще - від індивідуальних особливостей його нервової системи. Це і можливість для батьків, і величезна відповідальність.
Elantra писав:Треба обмежувати контакти з такими дітьми, чи це корисно - пізнавати всі сторони життя?
Деякою мірою я вже відповіла на це запитання. Але уточню. Ви можете оберігати дитину, але саме контакт з різними дітьми навчить Вашого сина способів взаємодіяти і в ситуації агресії.
Elantra писав:На прогулянку я виношу, як і всі мами нашої компанії, цілісінький мішок іграшок - бо постійно треба йм щось міняти, давати іншим взамін чужих....чи корисно це? Чи, може, треба обходитися лише 1-2 іграшками?
Все залежить від того, чи використовує дитина все те, що Ви їй пропонуєте, чи однаково цікавиться всім інвентарем для прогулянок. Якщо так - чому ні?
Взагалі щодо іграшок, то дитячі психологи рекомендують не купувати дуже багато, а періодично ховати ті, які вже трохи набридли і які дитина "закинула". Невелика кількість іграшок впливає на розвиток творчих здібностей дитини, на вміння варіювати, вигадувати нові призначення для старих чи зламаних іграшок. А батьки можуть стимулювати творчі процеси дітей, підкидати ідеї щодо "нового життя старих речей".

це так

Привіт

Помощь юриста

привіт

Привіт, як справи?

Ще більше корисного та цікавого!