МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: Хорошая)

Аватар користувача
дякуючі Анютка
#5091
Майбутні мамочки не поспішайте засмучуватись, ображатись на мене чи злитись. Розкажу по-порядку.
Після того, як я повідомила своїй свекрусі, що ношу під серцем її внуча, я чекала якоїсь уваги, ні-не сьосюкання, і не ставлення до мене як до цукрової, але хоча б "Вже стукає?", "ворушиться?", і щось подібне. Так як йшли місяці, збільшувався живіт, а жодних запитань не виникало (а з свекрухою ми бачилися якщо не щотижня, то двічі в місяць точно) я сказала мамі , мовляв не розумію як можна абсолютно ігнорувати підростаюче внуча. На що почула відповідь, яка мене шокувала.
"Коли я вагітна, поїхала додому, це було вже місяці на 7-ому, ясне діло живіт було добре видно [тут від себе поясню, моя мама родом з Черкащини, а після одруження живе з моїм татом в Рівному]-- я навіть рідному татові нічого не казала, і він мене нічого не питав", виявляється зачіпати тему вагітності було непристойно, бо сексу в СССР не було, як усім відомо, от і вагітніти ніби не було від чого.
Може саме ефекту приниження добивались кінематографи, які вагітність обовязково супруводжували блюванням, а пологи голосними криками?
Тобто вагітна 9 місяців йдучи вулицею повинна була ховати очі і ніяковіти, бо це ж в неї живіт збільшений?! Скажіть як можна говорити про хороше самопочуття і позитивну налаштованість?
Аватар користувача
дякуючі Rediska
#5111
Боже какой ужас. Хорошо, что время поменялось... Подумать только "беременеть стыдно". Беременеть - это прекрасно, это гордость и счастье. Беременные сейчас ходят с высоко поднятой головой. И это здорово. Я рада, что родилась не во время СССР!!!! :banzai:
Аватар користувача
дякуючі Inneska
#5120
да мені теж здається, що говорити про вагітність - це чудово і так чудово підкреслювати свій живіт! У мене ще його і видно не було. а я вже по особливому одягалась.

але мені деяка поведінка сучасних вагітниж теж не дуже близька - наприклад голий живіт показувати, ходити по нічним клубам у облегаючому одязі, я колись була о салоні краси - прийшла вагітна десь на 7-мому місяці робити собі пірсінг!!!про вагітність і паління я вже мовчу....

а що про наших батьків та їх часи, їх принципи важаю, що вони їх перестроювати...наприклад моя мама теж пам'ятаэ часи коли про партнерські пологи або курси з чоловіком ніхто і не казав - але якось швидко перестроїлась на сучасний лад.
Аватар користувача
дякуючі Rediska
#5453
Мамулічка писав:Так,це правда!!!Добре що часи змінилися,що все по-іншому!!!! :rofl:
Я коли була вагітною ходила з гордо піднятою головою,адже це саме прекрасне що може бути з жінкою!!!!!!
Согласна на 200 %
Аватар користувача
дякуючі Rina
#5457
о я вже заздрю вагітним жінкам - так за пузіком скучаю
дякуючі svetohek
#5894
А я за ПУЗІКОМ не скучаю. Але вважаю що вгітна жінка це гарно.
дякуючі JuliaL
#5895
:) і я не скучаю але як згадую той стан то дуж весело стає піднімається настрій! це було щось надзвичайне! ні з чим не зрівняти!
Аватар користувача
дякуючі Емма
#6804
Я думала прочитати тут трохи інше... Я першу вагітність отак ходила, як ви кажете, а другу я нетерпляче перечікувала. Я достатньо себе люблю, а тут ні вдітися- шкода купувати те, що вдягнеш на 1-3 міс. Я не влазила в попереднє своє, то другий раз брала в подруг, купила на секонді дешо. Так мені були надоїли ті штани однісінькі на довгі місяці. Це ще вреховуючи,що в мене розтяжок не було і я швидко входжу в форму! А зимою- то взагалі ужас! Пам*ятаю, як ми з чоловіком пішли купувати йому куртку в досить дорогий магазин. Ці продавщиці так і літали навколо нього, а мені, як інваліду, підсунули крісло. Отоді мені було найгірше чомусь, вся така пузата, у старому одязі...Я тоді підійшла до коротенької курточки розміру "S" за страшні гроші і майже плачучи думала коли і чи взагалі(!) в неї влізу. Заздрила мужикам...
Аватар користувача
дякуючі mullatkagirl
#7514
Дівчатка!
:) Вагітність - це СУПЕР!
:chio: І хай хто і щоб б Вам не гвоорив - Ви найкрасивіщі і найщасливіші
Жінка наділена надзвичайним даром - дарувати життя малечі!
І вона прекрасна, навіть якщо її животик надзвичайно великий, можливо там живе двійня? а може й трійня?
Сучаний світ подарував нам моду для вагітних - тепер ми не мусимо насити стандартні балахони і все такого типу, а часи СРСР давно минули і нема чого про них згадувати
Малеча всередині вагітної мами повинна відчувати, що її чи його чекаю, люблять, з ним говорять, йому співають .....
Любіть свої пузики і свої малеч - це прекрасно
Аватар користувача
дякуючі Емма
#7515
Це все лише з першою вагітністю....Знання приходить після... От побачите. :)
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#7520
mullatkagirl я так за тебе рада, впізнаю цей настрій-хай щастить!:chio: :party2:
Емма писав:Це все лише з першою вагітністю....Знання приходить після... От побачите. :)
Думаєш справа в номері вагітності? Думаю справа в нас, адже хтось і першому малятку не дуже радіє, а хтось і третє зустрічає з посмішкою.
І головне менше звертати увагу на набурмошених поруч.

Хоча мушу визнати другій своїй вагітності майже не тішилась-думаю саме тому і почувалась гірше-а все через брак квадратних метрів. І вже 4місяці живу з муками совісті: притісняєм і утісняєм бабу і діда, і від цих думок не втечеш-нагадують про себе кожного ранку, коли розплющуєш очі --- ні зовсім не те повинна відчувати мама 4місячного малятка. :]
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#7522
я любила свій стан вагітності і була дійсно гарною. а соромно мені було через поведінку свого чоловіка, який так зневажливо і жорстоко інколи ставився до своєї вагітної дружини і про це багато хто знав...оце дійсно сором. відчуваєш себе перед іншими людьми, якоюсь дурепою, яка не знала на що йде
Аватар користувача
дякуючі Емма
#7523
Так, я думаю справа саме в кількості вагітностей, як ви вже зачепили цю тему. Тому, що жінка, яка себе хоч трохи любить і доглядає за собою знає, що буде потім. Це хоч якись мінімальний обвислий живіт, не дай Боже,-розтяжки, втрачений тонус грудей, що відновлюється лише за рік після припинення лактації, зайві кг.... З цим треба щось робити, знову починати роботу над собою заново, а часу мало, коли живеш одна і ніхто тобі не підійде до дитини, коли ти в душі, от і робиш це все вночі, коли вже повернувся чоловік з роботи.
Я не писала, що не хотіла дитини, я просто перечікувала вагітнісь і готувалась до труднощів. Тільки не кажіть, що народження дитини,-це завжди свято. Якби я так думала, то давно вже б зійшла з розуму.Свято- це сама дитина і коли тобі вдається закип*ятити чайник, і зробити чай , а все решту- важкі будні.
А яке свято, коли вперше після родів встигаєш зварити чоловікові зупу!
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#7529
Емма писав:Свято- це сама дитина і коли тобі вдається закип*ятити чайник, і зробити чай , а все решту- важкі будні.
А яке свято, коли вперше після родів встигаєш зварити чоловікові зупу!
ага, я ще й вареників якось наліпила, коли малому було 2 місяці - хотіла на свято чоловіку приємне зробити...
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#7535
Емма писав:.Свято- це сама дитина і коли тобі вдається закип*ятити чайник, і зробити чай, а все решту- важкі будні.
А для мене ще ванна за свято, а душ-це будні.

Встал вопрос о переезде в США. Тут, конечно, много[…]

Марія, Запоріжжя: які документи необхідно надати в[…]

Диабет

Для улучшения состояния диабетика могу порекомендо[…]

Пицца детям

Моя племянница очень любит пиццу с салями ... Гото[…]

Ще більше корисного та цікавого!