МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей

Я уже маю дитину шкільного віку і на даний час вагітна. Скажіть, чи стає тяжче коли дітей двоє?

На мою особисту думку, тяжче не стане, якщо тобі хтось буде допомагати, наприклад бабусі. А в загалі це дуже прекрасно, коли двоє діток.

В мене також є малеча, йому зараз 5,5 рочків. Дуже-дуже чекає на сестричку, але що він буде відчувати насправді, коли вона народиться? Справа в тому, що в нього один тато, а в сестрички буде інший.

ні, тяжче не буде!!!! Буде веселіше!!! Набагато! :hihihi:

Веселіше - і в прямому значенні, і "веселіше" в лапках. не знаю чому, але мені легше набагато з другою дитинкою, оскільки старший синочок може з нею і посидіти, і погратися, коли мама зайнята, і допомогти. Крім того, я вже більш досвідчена, хоча все одно - інколи не памятаю, що і як робила з першою.

Труднощі з тим, що інколи синочок, бурно граючись, будить сестричку; інколи вимагає для себе більше часу і уваги. А все інше - все одно чудово і набагато легше, ніж з первістком.
І що дивно, тепер, завдяки другій малечі, я більше часу проводжу зі старшим...
Тримайтеся!

У мене теж друга доця народилась, коли старшій було 6,5 років. Важче не було- було все по іншому. І чоловік більш уваги приділяв дітям(особливо меньшій), і донь якось раптово подорослішала і стала більш відповідальною. Зараз старшій 11,а молодшій скоро 5- ми чекаємо на братика. І якось зовсім вже не страшно- головне щоб усі були здорові!!! :

vik_toria писав: Справа в тому, що в нього один тато, а в сестрички буде інший.

Не думаю, що з цього вийде якась проблема - усе буде добре. Головне, щоб ваш чоловік придиляв увагу і вашої донечці

Двоє діток - це просто щастя в квадраті!!!!!!!

natitta писав:Двоє діток - це просто щастя в квадраті!!!!!!!

а у вас між дітьми велика різниця?

бо у брата мого чоловіка в дітей різниця 1 рік, йог дружина замоталась в квадраті. Чи коли стає легше?

У мене різниця між дітками 3,5 років. Також дуже переживала,я к старшенький сприйме, як я буду приділятий ому достатньо уваги і любові... Головне - готувати дитину до появи нового члена сімї, розповідати, показувати його ж фото і відео, дуже багато розмовляти. Коли народився меньшенький - в принципі старшому ні в чому не відмовляли. І він маленького дуже любить. Сподіваюсь, що не відчуває, що його менше люблять. Щоправда казав кілька разів. що я тепер мама маленького братика, а не його. Точніше, перепитував:))
Проблема лише з тим, що дійсно, важко йому вести себе тихіше, постійно забуває, аж часом хочеться насварити, але він ненавмисне...
Ну і друге - загроза, що старша дитина може якусь інфекцію з садочку принести. От маленькому три тижні, старший якийсь вірус підчепив - довелось його відправити до родичів. Сумую дуже і переживаю, чи він не думає, що його "виселили" у звязку з появою малюка в домі, чи не думає, що ми його вже не любимо:((
А отс естра моя має різницю між дідтьми 7 років - мучиться страшно. Старший -егоїст страшний, всіляко намагається меншого образити. І хоч тому вже рік, ніяк не змириться, що він вже не один. Робить вигляд, що все нормально, але тільки відвернуться - вічно ту дитину кине, вдарить, зачепить, щось відбере - ніби нечаяно, і зразу в сльози: А ви його більше любите! Хоч сестра також дуже багато йому уваги приділяє.
Так що все це дуже субєктивно - головне не переживайте, коли народиться малеча розберетесь!
Я б не сказала, що фізично важко - все ж вже є досвід! Ми першого без бабців-дідів виростили, ну а з другим вже не так страшно!

Привіт всім мамочкам! А ми планували другу дитину так, щоб старша пішла до школи і я в дикрет. Так і вийшло, зараз чекаємо другу донечку - старшенька дуже радіє, що буде в неї сестричка - давно вже просить! Ревнощами навіть не пахне! Всі свої іграшки відкладає для манюні. І я вже перепочила після памперсів і скучила за малям на руках! Діти - це чудово! :akiss:

Це дійсно у кого як :hihihi: . У мене різниця 3р. без 2х тижнів. І готувала до появи ,і розповідала, і тішилась дуже, і іграшки відкладала, а коли я родила... Вистачило на місяць. Далі почалась страшна ревність і впадання в дитинство. Якщо вже їла сама, то перестала, вдягалась- теж перестала. Додало ще й те, що саме в цей час віддала в садок. Тоді взагалі їсти перестала- на місяць. Чим жила- не знаю. Я просто не знала що робити. Менший мав стафілокок- постійна рвота, ліки, намагання нагодувати... Дуже мало часу було на старшу, але жодного виходу. Нема ніяких бабусь. І приносила з садочку вже к-канадцять разів всяку заразу, 3 рази малий від неї набрався, як я не давала противірусні. і до бронхіту доходило, і кишковий грип так перенесли, що підшлункова стала вдвічі більша...
Можливо легше коли більша різниця- і то тут читаю, що не завжди. У нас тепер чіткий розподіл- татова доця, мамин синочок. Можливо ще так тому, що вона чекала сестричку. Зараз вже легше, але досі є таке- коли мешого цілую,обіймаю,дочка обов"язково прибіжить щоб і її. І навпаки- син деколи її аж відпихає від мене. :hihihi: Ось такі обоє ревнивці, ніц не зробиш...

Діти - це чудово!

У меня разница 11 лет

Как я вижу по своей сестре и жене, то вторая протекает более спокойно.

Когда есть хоть какая то помощь, почему бы и нет