МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: юрист Вікторія

дякуючі юрист Вікторія
#48624
Леонід з Запоріжжя питає: потрібно мені до семінару про реформи Клісфена.

Відповідь юриста:
З іменем Клісфена пов’язана подальша демократизація афінського політичного ладу.
У 509 р. до н.е. він провів державні реформи, які призвели до остаточної ліквідації залишків родового ладу. Свої реформи Клісфен розпочав з введення нового адмі-ністративного поділу, побудованого на територіальному принципі. У результаті вся Аттика поділялась на три терито-ріальні округи: місто Афіни з передмістям, внутрішня центральна полоса і берегова полоса. Кожний округ складався із 10 рівних частин (тритій). Три тритії, по одній із кожного округа, об’єднувались у філу, і, таким чином, було створено 10 територіальних філ. Метою реформи було змішати населення, роз’єднати роди і тим послабити силу євпатридів. Рада чотирьохсот була замінена на раду п’ятисот ( по 50 чоловік від кожної філи). При Клісфені були також розширені ряди афінських громадян шляхом надання багатьом метекам громадянських прав. Була створена колегія десяти стратегів (по 1 від кожної філи). Для того, щоб зберегти новий порядок від замахів на нього з боку ворогів, був введений остракізм ( суд черепків). Остракізм був формою таємного голосування, при якому кожен голосуючий писав на черепку ім’я людини, що здавалась йому небезпечною для існуючого ладу. Коли одне і теж ім’я повторювалось при підрахунку голосів 6 тис. разів, то ця особа піддавалась вигнанню з Афін на 10 років без конфіскації майна. Реформи Клісфена були більш послідовні, ніж реформи Солона, і завершили більш ніж столітній період гострої боротьби між родовою аристократією і демосом, що закінчилась перемогою останнього. У результаті в Афінах склалась рабовласницька держава у формі демократичної республіки.
дякуючі юрист Вікторія
#49144
Олексій з Ужгорода питає: Які умови чинності правочинів в цивільному праві?

Відповідь юриста:
- зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недодержання стороною (сторонами) вимог чинності правочину в момент його вчинення є підставою недійсності правочину. Якщо такий правочин укладено, але не виконано, то суд або господарський суд визнає його недійсним без засто¬сування будь-яких санкцій до сторін, оскільки вони ще не порушили закон. Як свідчить практика, суди дуже часто визнають недійсними правочини, які вже повністю або частково виконано. У таких випадках визнання правочину недійсним означає, що він не породжує юридичних наслідків, заради досягнення яких його укладено Тому кожна зі сторін зобов'язується повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, тобто сторони поновлюються у стані, в якому перебували до укладення правочину. Такі наслідки недійсності угоди називаються двосторонньою реституцією (ст. 216 ЦК України).
дякуючі юрист Вікторія
#51541
Олег зі Львова питає: що таке суміжні права?

Відповідь юриста: суміжні права — це права на результати творчої діяльності виконавців, права виробників фонограм та права організацій мовлення, пов'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права на які належать іншим особам.
Об'єктами суміжних прав є: а) виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів; б) записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів; в) трансляція в ефір по кабелю. Права виконавців охороняються, якщо: 1) виконання вперше мало місце на території України; 2) виконання зафіксо-ване на фонограмі; 3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у передачу організації мовлення. Права виробників фонограм охороняються, якщо: 1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезна-ходженням на території України; 2) фонограму вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом 30 днів від дня її публікації в іншій державі; 3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.
Аватар користувача
дякуючі Вишенка. Маша
#52144
Хорошо когда так на форуме можно получить грамотную консультацию юристов.
дякуючі юрист Вікторія
#55942
Марійка Львів питає: до заліку треба, що таке публічний договір?

Відповідь юриста:
Зміт понять «публічний договір» і «договір приєднання» різний.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
дякуючі юрист Вікторія
#57207
Андрій Вінниця питає: що таке речі (цивільне право)?

Відповідь юриста:
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Речі є основним видом об'єктів цивільних прав. Законодавець встановлює правовий режим щодо порядку набуття, володіння, користування, способів і меж розпорядження речами. Залежно від особливостей правового режиму та цільового призначення речей необхідно провести таку класифікацію: 1) За участю речей в цивільному обороті. -Речі, які перебувають у вільному обороті, і не обмежені законом. -Речі, обмежені в цивільному обороті (зброя, наркотики, літальні апарати). -Вилучені з цивільного обороту (історичні цінності, природні ресурси). 2) Речі, наділені індивідуально визначеними ознаками або визначені родовими ознаками. 3) Речі подільні та неподільні. 4) Рухомі та нерухомі. 5) Споживні та неспоживні . 6) Головна річ і приналежність Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. 7) Складові частини речі це все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. 8) Складні речі - якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю. 9)Продукція, плоди та доходи - є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.
дякуючі Karina Semchik
#57434
Які бувають права на безхазяйну річ?
дякуючі юрист Вікторія
#57715
Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 ЦК.
Набуття права власності на безхазяйне майно є одним із первинних способів виникнення права власності. Право власності на таке майно згідно із статтею, що коментується, виникає у територіальної громади (частина друга цієї статті), або у фізичної особи (частина третя цієї статті).
дякуючі юрист Вікторія
#58490
Ліда з Харкова питає: що треба знати про повноваження в цивільному праві?

Відповіжь юриста:

Повноваження представника — це те коло прав і обов'язків, які покладаються на нього. Без повноважень немає представництва. Повноваження представника можуть визначатися самою особою, яку представляють, при добровільному представництві, а при обов'язковому представництві повноваження визначаються законом , чи адміністративним актом. Повноваження представника — це особливе право. Цьому праву не протистоїть конкретний обов'язок якої-небудь особи — ні особи, яку представляють, ні третіх осіб. Підстави виникнення: 1) волевиявлення особи; 2) призначення або обрання особи на посаду (керівник підприємства, касир, призначення опікуном); 3) наявність адміністративного акту; 4) сімейні відносини; 5) спільне ведення селянського господарства; 6) членство в кооперативі, інтереси якого представляє голова. Характерною ознакою повноважень представника є те, що вони завжди звернені до третьої особи, а не до особи, яку представляють. Особа, яку представляють, не є зобов'язаною особою перед представником, тому що нерідко особа, яку представляють, є недієздатною, наприклад при обов'язковому (законному) представництві батьків, усиновителів, опікунів. Представник зобов'язаний діяти в межах наданих йому повноважень.
дякуючі юрист Вікторія
#60506
Відповідно до Закону України
Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Ч. 1 ст.26 Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Аватар користувача
дякуючі AnnaN
#61526
Скажіть, якщо я навчаюся на заочному відділенні і одночасно офіційно працюю (не за майбутнім фахом), чи маю я якісь пільги на роботі щодо скорочення? В нас на роботі будуть скорочувати персонал, і я перша на виліт, бо ж навчаюся і їжджу на сесію (вони повинні мене відпускати, бо це державне підприємство, але керівник тим не дуже задоволений)?
дякуючі юрист Вікторія
#61553
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП.
Ви маєте переваги бути залишеною на роботі, а підстава така:
працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
(причому немає застереження, за спеціальністю чи ні), якщо скоротили, одразу, з копією наказу звертайтесь до суду, довідкою з місця навчання для поновлення вас на роботі.
А відповідно до Закону України Про відпустки, відповідно до виклику на бланку з ВНЗ, де Ви навчаєтеся, ви маєте право на відпустку, ст.4. п. 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);
Стаття 15. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів,
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,
незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 30 календарних днів;
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів,
незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів;
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.
Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням.
Відпустки, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року.
Ви повинні вимагати своїх прав, посилаючись на закон, а не терпіти та боятися керівника. Буде заперечувати, оскаржуйте його дії в органі з охорони праці.
дякуючі юрист Вікторія
#63361
Марія, Хуст: в чому полягає зміст господарського договору?

відповідь юриста:
Господарський договір є однією з підстав виникнення прав та обов'язків його контраген¬тів у сфері господарювання. Змістом договору охоплюються не тільки ті умови (права та обов'язки сторін у зобов'язальних правовідносинах), що визначені угодою між сторонами, а й ті, які імперативно визначені законодавством для окремих видів договорів. Предметом договору (предметом договірного зобов'язання) є дії (або утримання від дій), які повинна виконати (або утриматися від виконання) зобов'язана сторона. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаче¬них законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі по¬годити предмет, ціну та строк дії договору.
дякуючі юрист Вікторія
#63413
Андрій, Київ питає: Яка психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці)? (кримінальне право).

Відповідь юриста:
Слідча дія перевірка свідчень на місці проводиться для встановлення відповідності або невідповідності свідчень допитаних осіб (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка) обстановці місця здійснення події.
Основні завдання, які вирішує слідчий при перевірці свідчень на місці, такі:
1) з’ясувати обізнаність чи необізнаність допитаної особи про досліджувану подію, що дає змогу визнати (або не визнати ) її очевидцем або учасником цієї події;
2) перевірити вже наявні свідчення;
3) отримати додаткову інформацію стосовно тієї, яка вже була отримана в ході допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка;
4) викрити особу, яка дає неправдиві свідчення.
За своїм змістом перевірка свідчень на місці включає елементи огляду місця події, допиту, впізнання, слідчого експерименту, у зв’язку з чим поєднує в собі психологічні особливості цих слідчих дій
Під час підготовки до перевірки свідчень на місці необхідно враховувати ряд моментів, які мають психологічний аспект. По-перше, необхідно визначити ті обставини, які підлягають перевірці. По-друге, правильно вибрати час відтворення свідчень (якщо обвинувачений дає правдиві свідчення, то через затримку з виїздом на місце події він може змінити свою позицію). По-третє, вивчити психологічні особливості особи, чиї свідчення перевіряються (важливість цього стану полягає в тому, що хороші знання психіки цієї людини допоможуть встановити і підтримувати потрібний психологічний контакт, уникнути конфліктних ситуацій). По-четверте, підготувати запитання, які підлягають з’ясуванню.
У психологічному плані перевірка свідчень на місці споріднена з психічним процесом упізнання. На місці події, перебуваючи серед предметів, про які під час допиту людина говорила по пам’яті, вона в змозі згадати такі факти і деталі, які в кабінеті слідчого забула. І сам слідчий у ході відтворення свідчень на місці може отримати більше інформації, бо він не тільки слухає (як при допиті), а й бачить конкретні образи предметів і документів, порівнює і зіставляє. Це дає можливість йому глибше сприймати й осмислювати подію, що вивчається.
Після прибуття на місце підозрюваний, обвинувачений, потерпілий або свідок вільно викладає відповідні обставини, які пов’язані з подією, що вивчається. Як правило, слідчий намагається встановити шлях проходження до місця злочину, місцезнаходження предметів, які мають значення для слідства, невідомих слідству осіб, обставини, які сприяли скоєнню злочину, та ін.
дякуючі юрист Вікторія
#63467
Василь Б. Львівська область: яка сфера застосування ЗУ „Про міжнародне приватне право”?

Відповідь юриста:
Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
  • 1
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 14

Недавно я наткнулся на сайт, который полностью пер[…]

це так

Привіт

Помощь юриста

привіт

Ще більше корисного та цікавого!