мама тато
Форум для батькiвПравилаКористувачiМiй профiльПошукFAQГрупиУвійти, щоб переглянути приватні повідомленняВхід
Зареєструватись

суди, і все, що з ними повязано
Перейти до сторінки 1, 2  далі
 
Нова тема   Відповісти    МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей -> Консультації спеціалістіa: юріст
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 25-08-2016, 13:39:31    Тема повідомлення: суди, і все, що з ними повязано Відповісти цитуючи

Дмитро Олексійович питає: Яке значення має судова експертиза в господарському суді?

Відповідь юриста:судового експерта має бути моти¬вованим у рішенні.
Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які міс¬тять інформацію про обставини справи, що перебуває у прова¬дженні суду. Про призначення судової експертизи суддя вирішує при підготовці справи до розгляду і можливе на стадії вирішення господарського спору. В цьому випадку господарсь¬кий суд має право зупинити провадження у справі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетент¬ним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями згідно з законом України «Про судову експертизу». Сторони і прокурор, який бере участь у господарському про¬цесі, відповідно до ст. 31 ГПК мають право до початку проведен¬ня судової експертизи заявити відвід судовому експерту. При призначенні експертизи суд виносить ухвалу. Судовий експерт має право відмовити¬ся від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, копія його надсилається сторонам. Господарський суд може призначити: додаткову експертизу — у разі незрозумілості чи неповноти висновку судового експерта; за необхідності — повторну судову експертизу, доручивши її про¬ведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом, як і інші дока¬зи, за встановленими законодавством правилами. Відхилення го¬сподарським судом висновку судового рішення повинно бути вмотивованим
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 25-08-2016, 13:53:52    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Олеся питає:
я почала працювати юрисконсультом. Мені важливо знати, які стадії цивільной процесу.

Відповідь юриста:
шановна колего!
1.Порушення цивільної справи (НЦПК – „подача позовної заяви і її прийняття судом”).
2.Підготовка цив справи до розгляду.
ЦПК: „досудовий розгляд справи” – склад з 2 частин: а) попереднє судове засідання, б) підготовка справи до розгляду.
Обидві частини є обов’язковими. Зараз не ведеться протокол досудового розгляду справи.
3.Судовий розгляд справи. 4 обовязкових частини:
1) підготовча частина судового засідання (не плутати з підготовкою справи до розгляду) – хто з явився
2)розгляд справи по суті – учасники справи називають факти і підтверджують їх доказами
3)судові дебати
4)постановлення рішення або ухвали
4.Апеляційне оскарження рішень або ухвал, які не набрали законної сили
строк на апеляційне оскарження – 1 міс з наступного дня після його оголошення.
Строк оскарж ухвал- 15 днів з наст дня п/її оголошення
5.Виконавче провадження. Виконання рішень здійснюється Державною виконавчою службою. Після того, як закінч строк апеляції, почин викон рішення.
6.Касаційне оскарження рішень та ухвал, які набрали законної сили.
В касац порядку справи розгул тільки ВСУ.
Строк на касац оскарж рішень і ухвал – 1 міс після постановлення рішення чи ухвали судом апеляц інстанції. Якщо не було апеляції, то в порядку касації справу виріш не можна!
7. Перехід рішень та ухвал, що набрали законної сили, за нововиявл або вийнятк обставинами. Можливий протягм 3 міс з мом, коли були виявлені нові обставини.
За нововиявл – спр розгул той самий суд, що розгул справу по суті.
За винятковими – тільки ВСУ.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 16-10-2016, 01:10:45    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
Суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин — це носій цивільних процесуальних прав та обов'язків. ЦПК поділяє суб'єктів на дві групи: суд та учасники цивільного процесу, а останніх своєю чергою,— на осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу.
Основним критерієм визначення належності того чи іншого суб'єкта цивільних процесуальних відносин до тої чи іншої групи, є зміст його діяльності та наявність юридичної заінте¬ресованості. Тому доцільно провести поділ суб'єктів на три групи:
* суд;
* особи, які беруть участь у справі;
* особи, які сприяють судовому розгляду та вирішенню спра¬ви (інші учасники цивільного процесу).
Основним призначенням суду є відправлення правосуддя. Від імені суду виступає й суддя, який одноособово розглядає цивільну справу.
Особи, які беруть участь у справі, — це учасники (суб'єкти) цивільних процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їхній правовий статус при розгляді та вирішенні цивільної справи.
У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони та треті особи. У справах наказного та окремого проваджень ними є заявники та інші заінтересовані особи. Також особами, які беруть участь у справі, є їхні представники, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Інші учасники цивільного процесу — це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які не мають і не повинні мати у справі жодної юридичної заінтересованості та сприяють встановленню дійсних обставин справи, дослідженню доказів, утвердженню засад цивільного процесуального права. До них належать секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу
Особи, які беруть участь у справі, відрізняються від інших суб'єктів тим, що вони мають юридичну заінтересованість у результатах вирішення судом справи і у реалізації ухваленого по ній рішення. Заінтересованість особи може бути матеріально-правовою та (або) процесуальною.
Матеріально-правова заінтересованість — це особиста оз-нака суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин (особи, яка бере участь у справі), яка полягає у прагненні за допомогою судової діяльності поновити порушене, оспорене чи невизнане право, законний інтерес (отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини) або навпаки, не допустити їх порушення. Матеріально-правовою заінтересованістю наділені виключно суб'єкти спірних матеріальних правовідносин.
Процесуальна заінтересованість — полягає у прагненні досягти певного процесуального результату у формі відповідного судового рішення, що відповідає функціональному призначенню участі цього суб'єкта у розгляді та вирішенні цивільної справи.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 20-10-2016, 20:29:00    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Сергій Сергійович з Чернігова питає:
чи подається позов на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виконавчої влади.

Відповідь юриста:
Подається адміністративний позов до суду.

Адміністративний позов включає в себе, по-перше, право на відкриття провадження в адміністративній справі (процесуальна сторона права на позов), по-друге, право на отримання судового захисту порушених чи оспорюваних прав чи законних інтересів (матеріальна сторона права на позов). Залежно від характеру спірних відносин адміністративний позов має процесуальну форму, закріплену в законодавстві. Дотримання певної процесуальної форми є гарантією повного і всебічного розгляду справи адміністративним судом як способу захисту порушених прав, свобод, законних інтересів. Таким чином, заінтересовані особи при зверненні до суду повинні дотримуватися встановленого процесуального порядку звернення за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України та ст.104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Так, нормами чинного законодавства виділено три категорії позивачів, серед яких:
1) громадяни України, іноземці та особи без громадянства (фізичні особи); 2) підприємства, установи, організації (юридичні особи), що не є суб’єктом владних повноважень; 3) органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (суб’єкти владних повноважень).
Відповідно до ч.3 ст. 105 КАСУ адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача ― суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача ― суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача ― суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача ― суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Ч. 2 ст.162 КАСУ передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 25-10-2016, 22:36:13    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Принцип безпосередності судового розгляду.
Безпосередність судового розгляду полягає в тому, що суд при розгляді справи повинен, як правило, сприймати докази по справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо. На нього покладений обов’язок заслухати пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами і оглянути речові докази. Тому судове засідання по розгляду справи має починатися і закінчуватися при незмінному складі суддів. Якщо в процесі розгляду справи відбувається заміна одного із суддів, то судовий розгляд починається з початку. Цим самим забезпечується встановлення об’єктивної істини в справі, правильне судження про права і обов’язки сторін спірних правовідносин. Безпосередній зв’язок судів, які розглядають справу, з учасниками процесу і матеріалами справи забезпечує можливість досліджувати і сприймати фактичні матеріали справи, дозволяє повно і всебічно вникнути у всі її деталі, усунути сумніви щодо юридичних фактів, покладених в обґрунтування позову і заперечення проти нього. Сторонам процесу й іншими особам, які беруть участь у справі. Безпосередність забезпечує можливість давати судові пояснення по суті справи і з окремих питань, подавати свої доводи, міркування та
Принцип безпосередності за своїм змістом має дві сторони: суб'єктивну й об'єктивну. Із суб'єктивної сторони безпосередність полягає в тому, що суд при розгляді справи зобов'язаний особисто (тобто безпосередньо) досліджувати докази в справі: заслухати пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами. З об'єктивної сторони безпосередність полягає в тому, що самі докази повинні бути, як правило, узяті з першоджерел, безпосередньо відображаючи засвідчувані ними факти.
Принцип усності судового розгляду.
Розгляд цивільних справ відбувається усно. Дослідження обставин справи починається з усної доповіді судді. Усна форма сприйняття фактичного та доказового матеріалу, а також здійснення процесуальних дій панує у цивільному судочинстві. В усній формі в судовому засіданні дають пояснення сторони та треті особи, а свідки — показання. В усній формі оголошують документи, різні письмові докази та переписку.
Усна форма сприйняття судом обставин справи відображає не тільки простоту й доступність процесу, але і його демократичність. Саме принцип усності створює необхідні умови для реалізації принципів гласності, національної мови судочинства, безпосередності, сприяє виховному впливу правосуддя на громадян, а також рішенню інших завдань цивільного судочинства.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 17-12-2016, 21:51:32    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Вероніка питає:
а хто такий свідок у цивільному процесі?

Відповідь юриста:
Показання свідка - це один з найважливіших засобів доказу¬вання у цивільному процесі, з якого суд одержує відомості про об¬ставини справи. Відповідно до статті ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що мають значення для справи. Це означає, по-перше, що закон не встановлює обмежень за мотивами родиннихстосунків. При оцінці доказів суд повинен враховувати стосунки між свідком і особами, що беруть участь у справі. По-друге, не існує в законі й обмежень за мотивами віку свідка, але суди по цивільних справах повинні, по можливості, уникати притягнення як свідків малолітніх дітей. Головний обов'язок свідка: з'явитися у суд і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Крім обов'язків свідка, за¬кон встановлює і його відповідальність.
За злісне ухилення від явки до суду передбачена адміністра¬тивна відповідальність згідно Кодексу України про ад¬міністративні правопорушення. Злісним ухиленням має визнава¬тися навмисна неявка в суд за мотивами особистої чи корисливої зацікавленості в результаті справи, особливих стосунків з ким-не-будь із учасників справи. За давання завідомо неправдивих показань або за відмову від да¬вання показань може настати кримінальна відповідальність свідка. Така відповідальність застосовується на практиці дуже рідко, тому що часом складно відмежувати показання завідомо неправдиві від помилкових, добросовісної помилки тощо. Слід зазначити, що в новому ЦПК на відміну від.ЦПК 1963 р. більш чітко вирішується питання про права свідків. Вони мають право давати по¬казання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користу¬ватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у певних випадках, на компен¬сацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. Розмір компен¬сації витрат передбачений ЦПК України.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 12-01-2017, 09:59:48    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Олена з Миколаїва питає: було видано судовий наказ, що я винна сплатити заборгованість за газ, але я цей час проживала за кордоном. Що робити:

Відповідь юриста: можете оскаржити наказ, Ви маєте право на це. Але докази мають бути лише письмові, що випливає з п. 5 ст. 98 нового ЦПК, за яким необхідно зазначати перелік докумен¬тів, які додаються до заяви. Скажімо, віза, листи, квітки, інше, що доведе, що Ви проживали за кордоном.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 25-02-2017, 23:20:29    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Поняття третіх осіб. Відмінність третіх осіб від інших суб'єктів процесуальних відносин.
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу в суді сторін для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як і сторони, треті особи заінтересовані в результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї — пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постановлення судом несприятливого для себе рішення. Тому свої дії в процесі треті особи спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступити проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і стороною правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь. Залежно від способу вступу в процес по справі треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК); треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 35 ЦПК).
Відмінність між позивачем і третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги полягає в тому, що: в інтересах позивача розпочинається провадження по справі, третя особа — вступає в порушену справу в суді. Співвідповідач відрізняється від третьої особи без самостійних вимог тим, що він перебуває в правових відносинах з позивачем і відповідає безпосередньо перед ним, а третя особа на стороні відповідача перебуває за межами спірних правовідносин сторін. Суб'єкти захисту прав інших осіб відрізняються від третіх осіб за виконуваними цивільно-процесуальними функція ми — їх участь у процесі обумовлена необхідністю здійснення покладених на них обов'язків і захисту прав громадян (у тому числі і третіх осіб) та інтересів держави.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 15-03-2017, 20:18:40    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Марина Іванівна з Лубен питає:
допоможіть, будь ласка, скласти клопотання про витребування доказів (цивільна справа)

Відповідь юриста:

Клопотання про витребування доказів

В (вказати якому суді) знаходиться цивільна справа (вказати номер), за позовом (вказати чиїм) і вказати предмет позову.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим, або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявляти клопотання про забезпечення доказів. Такими способами згадана норма закону визначає, зокрема, витребування доказів.
Прошу надати докази мені для ознайомлення як учаснику.

дата підпис
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 06-04-2017, 13:24:34    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Олена з Житомира питає: а як оплачувати роботу адвоката?

відповідь юриста:
У випадку дострокового розірвання договору про надання правової допомоги, оплата праці провадиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення внесена плата повертається громадянину або юридичній особі повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 10-04-2017, 19:57:49    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Жанна з Тернополя питає: хто є сторонами у цивільному процесі?
Відповідь юриста:

Сторонами у цивільному процесі є юридично заінтересовані особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення у цивільному судочинстві.
Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Ними можуть бути фізичні, юридичні особи і держава. Позивач— особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої відкривається цивільна справа у суді та розпочинається цивільний процес. Позивач може заявити про це вимогу судові особисто або в його інтересах, у передбачених законом випадках, можуть звернутися із заявою до суду прокурор, органи державного управління, профспілки, інші особи. Відповідач— особа, яка на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваного законом інтересу.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 09-05-2017, 00:57:52    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Юрій з Миргорода питає: яке поняття представництва в суді, цивільні справи?

Відповідь юриста:
Цивільне процесуальне представництво — це такі юридичні відносини, за якими одна особа — представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів. Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати дві функції — захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво); представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво). Зазначені функції чітко визначені в Законі «Про адвокатуру». Процесуально-правове становище процесуального представника в цивільному судочинстві України визначається в складі осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, роботи з них витяги, одержувати копії рішень й інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування і заперечення тощо.
Представниками можуть бути:
1) члени органів управління, працівники державних підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій — у справах цих підприємств, установ та організацій; 2) уповноважені профспілок — у справах працівників, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється професійними спілками;
3) уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій, — у справах членів цих організацій; 4) адвокати — в справах громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб ; 5) один із співучасників за дорученням інших співучасників; 6) батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники; 7) інші особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва в цій справі.
Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 19-05-2017, 00:17:45    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Марія з Харкова питає: що таке витрати на залучення свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз?

Відповідь юриста:
Усі ці витрати, відповідно до ст. 86 ЦПК України, несе сторона, яка явила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладачів чи проведення судової експертизи.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 20-05-2017, 23:49:27    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Максим з Вінниці питає: що є належні докази?

Відповідь юриста: це такі докази, які мають властивість підтвердити взаємопов‘язані з ними істотні обставини, і які у відповідності з нормами матеріального права створюють фактичну основу спірних правовідносин. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які можуть підтвердити обставини між сторонами. Це зобов‘язує суд спрямовувати доказову діяльність на залучення доказів, які складають предмет доказування, тобто досліджуються ті фактичні данні, які входять до предмету доказування. Ст.137 (порушення справи) п.4,5 ЦПК – до порушення справи суд вимагає від позивача підтвердити позов належними доказами. Ст.143 ЦПК п.1,3 – підготовка справи до розгляду. Суд пропонує сторонам про необхідності подати додаткові докази. Допустимість засобів доказування ст.29 ЦПК. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Цивільним законом обмежена допустимість показань свідків для підтвердження певних угод і інших дій. Ст.44,46 ЦПК – форма угоди проста, письмова або усна. Сторони і треті особи мають право давати як усні, так і письмові пояснення суду ст.99 ЦПК. Засобами доказування будуть відомості, які сторони і треті особи передають суду, тобто ці пояснення є джерелом інформації. Сторони є суб‘єктами спірних правовідносин. Сторона завжди дає показання, які їй вигідні. Змістом пояснень сторін про обставини справи можуть бути визнання, тобто повідомлення, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які входять до предмету доказування другої сторони. Цивільно-процесуальний закон розрізняє визнання фактів ст.40 ЦПК і визнання позову ст.103 ЦПК. Визнання факту можливо однією і другою стороною. Визнання позову можливо лише відповідачем. Ст.103 ЦПК – права, закріплені за сторонами. Відповідач може визнати позов повністю або частково. Відповідач може визнавати предмет, підстави, зміст позову. Тобто кожен з елементів позову може бути предметом визнання.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
юрист Вікторія



З нами з: 22.09.15
Повідомлень: 655
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 01-06-2017, 22:32:47    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Олексій з Житомира питає: хто є неналежна сторона у справі?

Відповідь юриста:
Належними сторонами в цивільному процесі будуть суб'єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. За положенням ЦПК належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом. Тоді неналежними сторонами будуть ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку.
При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступити в процес, то суд закриває провадження в справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.
Незалежно від вступу третьої особи в справу суд зобов'язаний розглянути розпочату справу, винести рішення, яким дати відповідь, кому належить право вимоги, хто є належним позивачем.
Для заміни неналежного відповідача іншою особою необхідно мати згоду також позивача. При заміні відповідача розгляд справи починається заново. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягти цю особу як другого відповідача. Відповідь про те, хто є належним відповідачем, буде дана судом у його рішенні. Вимога позивача буде присуджена з одного з відповідачів, стосовно другого відповідача у вимозі буде відмовлено. При відмові у позові до такого відповідача зроблені ним витрати не присуджуються з позивача, а відносяться за рахунок держави. Заміна неналежної сторони належною можлива в суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи, про що суд постановляє мотивовану ухвалу.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей -> Консультації спеціалістіa: юріст Ваш часовий пояс: GMT + 3 Години
Перейти до сторінки 1, 2  далі
Сторінка 1 з 2

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі



Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад

Anti Bot Question MOD - phpBB MOD against Spam Bots
Заблокировано регистраций / сообщений: 95850 / 19