МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератори: Хорошая), модератори

Аватар користувача
дякуючі bob
#2757
kompot писав:Маю в сусідах родину з чотирма дітками, старшому років 11-13, а менші дошкільнята-погодки, і вдіті, і взуті, і доглянуті, і мама має презентабельний вигляд.
ну просто єлей на душу )))
Четверо дітей - це просто мій ідеал.
До речі, згадала ще одних близьких знайомих, теж живуть в Кіровограді, в них був лише один син, а далі траплялись викидні. А потім нарешті народився другий. І понеслося. Зараз старший є студентом Длау, і ще четверо маленьких, меншому трохи більше року.

Так от, мати виглядає просто супер. В них величезний двоповерховий будинок. Правда батькові доводиться весь час працювати, щоб таке сімейство утримати. І мама має невеличку свою справу, але то далеко не основний дохід.
Дуже гарна сім"я.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3061
Atlika писав:Ой а я знаю сімю з 13 діточок-з релігійних переконань. Найстаршій 21 рік, а найменше і говорити не навчилося.
як ви вважаєте, вони також як їхня мати будуть народжувати скільки Бог дав чи ні?
Складне запитпння. Коли найстаршу запитують-"Заміж не збираєшся?"-вона натянуто посміхається і каже "Навіщо?"-і домашніх справ і малюків їй вистачає і без одруження, але чи зважиться відступити від переконань, які їй змалку вкладали в голову?
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3062
Складне запитпння. Коли найстаршу запитують-"Заміж не збираєшся?"-вона натянуто посміхається і каже "Навіщо?"-і домашніх справ і малюків їй вистачає і без одруження, але чи зважиться відступити від переконань, які їй змалку вкладали в голову?
Ось не розумію я таких сімей, та людей взагалі які нав"язують свої стереотипи.
Мені здається що цим самим батьки руйнують життя своїм дітям.
Аватар користувача
дякуючі bob
#3065
Atlika писав:Ось не розумію я таких сімей, та людей взагалі які нав"язують свої стереотипи.
Мені здається що цим самим батьки руйнують життя своїм дітям.
А що Ви пропонуєте на заміну? Адже тут мова іде не про насильницьку свідому стереотипізацію. Навряд хтось каже таким дітям - ти маєш народити стільки ж.

І, до речі, не далеко не завжди діти з прийомних сімей самі народжують багато.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#3067
bob писав:Відчуваю себе безмежно одинокою прихильницею багатодітних сімей :[
Агов, любі друзі, невже окрім мене ніхто не бачив щасливих великих сімей?
ех...
Найщасливіший період мого життя-вагітність і виховання донечкою. От завжди любила маленьких дітей, а материнського інстинкту за собою не помічала-це не одне й теж.
Якби можна було вагітніти, народжувати, тішитись малечею рочків до 5...ну максимум класу до 3-го, і на тому все--я б не вагаючись народила діточок із 10-це ж така радість-беззубий сміх, обійми маленьких рученят, оченята з вірою в те, що мама знає і вміє все...
Аватар користувача
дякуючі bob
#3077
Анютка писав:Якби можна було вагітніти, народжувати, тішитись малечею рочків до 5...ну максимум класу до 3-го, і на тому все--я б не вагаючись народила діточок із 10-це ж така радість-беззубий сміх, обійми маленьких рученят, оченята з вірою в те, що мама знає і вміє все...
Невже радість материнства обмежується раннім дитинством?
І чи так важко бути другом своїй дитині-підлітку? :(
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3089
Анютка писав: Найщасливіший період мого життя-вагітність і виховання донечкою. От завжди любила маленьких дітей, а материнського інстинкту за собою не помічала-це не одне й теж.
Якби можна було вагітніти, народжувати, тішитись малечею рочків до 5...ну максимум класу до 3-го, і на тому все--я б не вагаючись народила діточок із 10-це ж така радість-беззубий сміх, обійми маленьких рученят, оченята з вірою в те, що мама знає і вміє все...
в мене навпаки, зовсім не цікаво спілкуватися з маленькими дітьми, а вже коли їм років 12-15 інша справа. З ними можна спілкуватися на різні теми.
А ось беззубий сміх зовсім не викликає радісних почуттів.
Аватар користувача
дякуючі kompot
#3188
Atlika писав:
Анютка писав: Найщасливіший період мого життя-вагітність і виховання донечкою. От завжди любила маленьких дітей, а материнського інстинкту за собою не помічала-це не одне й теж.
Якби можна було вагітніти, народжувати, тішитись малечею рочків до 5...ну максимум класу до 3-го, і на тому все--я б не вагаючись народила діточок із 10-це ж така радість-беззубий сміх, обійми маленьких рученят, оченята з вірою в те, що мама знає і вміє все...
в мене навпаки, зовсім не цікаво спілкуватися з маленькими дітьми, а вже коли їм років 12-15 інша справа. З ними можна спілкуватися на різні теми.
А ось беззубий сміх зовсім не викликає радісних почуттів.
Любити дітей взагалі і любити власних - то дві дуже різних речі. Не спробувавши - не зрозумієш і не відчуєш, тому кайф від беззубої посмішки можна отримати іноді тільки, виносивши і народивши її автора :)

А з тими, що ім по 12-15 спілкуватись цікаво, а жити разом досить складно, дуже бо у них складні фізіологічні процеси у цьому віці відбуваються
Аватар користувача
дякуючі bob
#3194
kompot писав:А з тими, що ім по 12-15 спілкуватись цікаво, а жити разом досить складно, дуже бо у них складні фізіологічні процеси у цьому віці відбуваються
Ну знову ця фізіология...
Ви хіба не спостерігали прикладів, коли батьки є друзями своєї дитини-підлітка, він їм довіряє, батьки випробовують його дорослість, даючи все більше відповідальності?
Хіба складний перехідний вік дитини - це не завжди попередні помилки батьків? Їхнє невміння зберегти повагу і довіру?
Аватар користувача
дякуючі kompot
#3196
bob писав: Ну знову ця фізіология...
Ви хіба не спостерігали прикладів, коли батьки є друзями своєї дитини-підлітка, він їм довіряє, батьки випробовують його дорослість, даючи все більше відповідальності?
Хіба складний перехідний вік дитини - це не завжди попередні помилки батьків? Їхнє невміння зберегти повагу і довіру?


Ускладнення стосунків з дитиною підлітком - це завжди помилки батьків плюс не розуміння чи незнання фізіологічних процесів, хіба ні?
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#3197
Любити дітей взагалі і любити власних - то дві дуже різних речі. Не спробувавши - не зрозумієш і не відчуєш, тому кайф від беззубої посмішки можна отримати іноді тільки, виносивши і народивши її автора
Звісно різні, але ж в мене поки що немає власних, а от беззубій посмішки чужих мене якось кайфу ніякого нема, навіть навпаки.

А можливо таке, що коли народишь від цього кайфу також не буде і що потім робити?
Аватар користувача
дякуючі bob
#3220
kompot писав:Ускладнення стосунків з дитиною підлітком - це завжди помилки батьків плюс не розуміння чи незнання фізіологічних процесів, хіба ні?
Ну, по-перше я взагалі б не акцентувала уваги на фізіологічних процесах. Хоча дитини-підлітка в мене ще не було :)
А по-друге, я відповідала на Вашу репліку, що жити разом із підлітком складно, хоч і цікаво спілкуватись
Мабуть коряво перепитала - хіба завжди складно?
Хіба не можна бути другом своїй дитині-підлітку?

В мене одиниці знайомих, кому батьки були друзями в цьому віці. Я захоплююсь впевненістю в собі і внутрішньою рівновагою цих людей.
Аватар користувача
дякуючі kompot
#3221
bob писав:
kompot писав:Ускладнення стосунків з дитиною підлітком - це завжди помилки батьків плюс не розуміння чи незнання фізіологічних процесів, хіба ні?
Ну, по-перше я взагалі б не акцентувала уваги на фізіологічних процесах. Хоча дитини-підлітка в мене ще не було :)
А по-друге, я відповідала на Вашу репліку, що жити разом із підлітком складно, хоч і цікаво спілкуватись
Мабуть коряво перепитала - хіба завжди складно?
Хіба не можна бути другом своїй дитині-підлітку?

В мене одиниці знайомих, кому батьки були друзями в цьому віці. Я захоплююсь впевненістю в собі і внутрішньою рівновагою цих людей.
Я працюю з дітьми цього віку та їх батьками, часто переконуюсь, що саме незнання і нерозумвння батьками психофізіологічних особливостей дитини цього віку спричиняють непорозуміння і проблеми у стосунках між ними. Тому у мудрих батьків найчастіше і проблем найменше, бо вони розуміють, шо відбувається з підлітком, усвідомлюють причини поведінки своєї дитини, знають, як проводити себе у таких ситуаціях. Стати другом дитині-підлітку не просто можливо, а необхідно, як для самої дитини так і для ії батьків, прсто слід докласмти певних зусиль. Виправте, якщо помиляюсь
Аватар користувача
дякуючі bob
#3235
kompot писав:Я працюю з дітьми цього віку та їх батьками, часто переконуюсь, що саме незнання і нерозумвння батьками психофізіологічних особливостей дитини цього віку спричиняють непорозуміння і проблеми у стосунках між ними.
Я Вам, як спеціалісту, вірю. Але не розумію чому саме фізіологію Ви ставите не перше місце в складності спілкування з підлітками?
Ну стають вони більш збудливими. Але хіба від цього всі проблеми? І хіба це визначає труднощі віку?

Може наведіть приклад, чи поясніть якось. Бо чесно намагаюсь зрозуміти :)
Аватар користувача
дякуючі kompot
#3238
bob писав: Але не розумію чому саме фізіологію Ви ставите не перше місце в складності спілкування з підлітками?
Ну стають вони більш збудливими. Але хіба від цього всі проблеми? І хіба це визначає труднощі віку?

Може наведіть приклад, чи поясніть якось. Бо чесно намагаюсь зрозуміти :)
Звичайно всі проблеми не від цього, вони з"являються значно раніше, коли дитинка була слухняна, і хоч не пргоджувалась з чимось, мусила коритись. Основа щирих стосунків з підлітком закладається ще у його дитинстві це однозначно. Часто батьки виявляються непідготовленими до перехідного віку своєї дитини, вони не розуміють, чому тпке симпатичне дівчатко з бантиками вчора, сьогодні обвело чорним очі, прив"язало рожеву стрічку, зробило пірсінг, де змогло, і почало говорити інопланетною мовою, а зрідної залишило тільки слово "ні". Зрозуміло це сталось не в один день, батьки пропустили початок змін своєі дитини, що відбуваюься в силу різних причин, одна з яких(але досить визначальна), це і є психофізіологічні зміни в організмі.

Приклад:ПМС, вагітнісь - процеси, що супроводжуються гормональними змінами в організмі дорослої жінки, викликаютьтакі перепади настрою, що й ну, але це прцеси тимчасові, і жінка розуміє що і чому це з нею відбувається, а підліток? А батьки, не розуміючи причин і мотивів поведінки своєї дитини, часто не тільки допомогти ій не можуть, а ще й ускладнюють ситуацію. В жодному випадку не зводжу все до фізіології, але у спілкуванні з дітьми 12-15 років незнання ци процесів значно ускладнює це спілкування, по-моєму. Але моя точка зору може бути помилковою.

ЗІ Модератори, мо перемістить це в нову тему?
  • 1
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8

Недавно я наткнулся на сайт, который полностью пер[…]

це так

Привіт

Помощь юриста

привіт

Ще більше корисного та цікавого!