Сторінка 2 з 2

Додано: 20-04-2009, 16:45:22
Inneska
Вібуркол - це знеболювальний засіб але якщо у вагітної проблеми з гормонами - це треба вирішати медикаментозним лікуванням. хоч і не хочеться((

Додано: 27-11-2009, 23:35:21
inna06
А у мене на рахунок роботи інші побоювання. На даний час я працюю і працюю на постійній основі вже рік. Під час першої вагітності я сиділа дома- домогосподарила і значить коли хотіла- тоді вставала , коли хотіла- вдень лягала спати,коли хотіла - їла.Тепер, завагітнівши вдруге, боюсь. А що як зараз захочу спати? чи знудить?

Додано: 27-02-2010, 00:08:41
Anpa4ino
Я зараз навчаюсь. Я художник і по-сумісництву - графічний дизайнер. Я все надіюсь на світле майбутнє, з усіх сил буду старатись і працювати, можу навіть і не по професії, можу і буду освоювати все, що приносить дохід ( я вже пробувала к-ка робіт ), тим паче, що мені є для кого старатись. Одне діло планувати дитину і для цього досягти певного рівня, щоб потім мати змогу спинитись і завести дитину, а зовсім інша - народити, не маючи за душею нічогісінько і "сьорбнувши цієї юшки" дертися вгору що є сил, щоб твоя дитина ніколи-ніколи не знала, що таке бути голодною чи босою, не маючи інколи в кишені й 1грн...
І мені байдуже чим займатись - я б не посоромилась і підлогу мити і рибу продавати, якби іншої роботи в період кризи не пропонували, цікава і високооплачувана престижна робота - вже принципи гордості - які не прокатять, коли на тобі така відповідальність, як дитина.
Але це моя особиста думка, бо кажу, я може й не багато працювала, но приміряла на собі роботу дуже різну - корона не впала.