МамаТато

[Irishka]

В яку школу віддавати дитину - російську чи українську, а голове чому саме?
Ось таке питання з'явилося у мене. Я розумію, що форум у нас український, але мені все ж таки цікава ваша думка з усіх боків.

В мене ситуація така - донька вчилась у російській школі, в універсітеті також усі заняття йшли російською мовою. Зараз вона майже вільно може розмовляти українською, але більш рідна для неї таки російська мова.
Це питання є важливим для мене тому, що моєму синові зараз 4 роки, в дитячому садку з ним спілкуються як російською, так і українською мовою, вдома він теж чує обидві мови.
Я розумію, що до школи у нас ще є час все добре обміркувати і я схиляюся до українського класу, але мені дуже не хочеться щоб моя дитина розмовляла на суржику.

[Atlika]

Подумайте про те, як буде важко дитині переходити на українську, якщо раптом через декілька років нашому уряду або раді забажається всі школи зробити обов'язково україномовними, а ваша дитина до українського не звикла, тому що вчилася в російській школі або в російському класі.
Тільки виходячи з цієї позиції мені здається, що дитину потрібно віддавати в український клас.
У мене є племінник, якмй зараз ходить до дитячого садка, так ось йому українська мова подобається, йому цікаво і зараз на ньому розмовляти. Таке буває, що він просить, щоб я поговорила з ним на українською. Він легко запам'ятовує слова, читати вже навчився на двох мовах (по слогам).
І ще, чим більше мов знає людина, тим більш інтелектуально розвинена вона є.
Прислухайтеся до своєї дитині, може їй цікаво буде вчитися саме на українській мові.

[Apple]

Ірішка, якщо ти хвилюєшся що дитина буде спілкуватись на суржику, то я вважаю краще відати дитину в російський клас.
До 8 років слварний запас ще не сформований, до цього віку він зможе навчитись правильно складати речення на російській та думати російською мовою. В врешті-решт, можна після 5-6 класу перевести дитину в украйномовну школу, тоді при вступі до вузу їому буде легше. Так він вивчить 2 мови, які не буде плутати.
А взагалі, я вчилась в російській школі та українською майже не спілкувалась, але при вступі до вузу мені було зовсім не важко почати розмовляти рідною мовою.

[bob]

Я розумію, що форум у нас український...

Форум україномовний, але ми з різних частин країни і Ви поставили дійсно дуже гостре питання.
Маю подібне, але, якщо не проти, приєднаюсь до Вашого ;)
Ми ще до школи не збираємось, нам лише 4 роки. Наша рідна мова - українська. Всі родичі з дитиною спілкуються українською, але весь інший час українською - лише тато.
Кіровоград - місто навіть не російськомовне, а суржикомовне. Більшість дітей в оточенні нашої дитини спілкуються російською.
І чим старші ми стаємо, тим більше турбує питання, а чи вірне рішення було прийняте від початку - у дитини-українця рідною має бути українська мова.
Чи не буде він "білою вороною"? Чи буде зрозумілий ровесникам?
Хтось може поділитись подібним досвідом?

[Atlika]

Дитина повинна знати дві мови, в такому випадку він не буде, як ви кажете, "білою вороною". А вже як зробити так, щоб вона спілкувався не на суржику - ось ваша головна задача.
Я ось що подумала. Мені здається, що віддаючи дитину в російську школу також є певні переваги, бо вона все одно буде вчити українську мову, але при цьому у дитини буде можливість вивчати російську літературу, думаю ви погодитеся зі мною, що російську класику прочитати необхідно, буде можливість навчитися грамотно писати і говорити російською. А ось чи буде вона спілкуватися російської і читати в українському классі відповісти досить важко.

[TTT22]

Мені здається, це залежить від того, куди далі піде вчитися дитина, і як саме оточення дитини сприймає мову. Я теж з Кіровограда (як і bob), і теж знаю, що не всі, але багато дітей (саме з російськомовних сімей) говорить російською у нас, але ім дуже важко навчатись у школі, навіть якщо вона російськомовна. Як приклад, наведу таке: попросили дівчину з російськомовної школи написати "спящая красавица"; в її виконанні це було так: "спящая красавіца"....

[Atlika]

Мені здається, що ваш приклад більше відноситься саме до грамотності взагалі, а не до конкретноъ мови. Якщо дитина починає говорити, а найстрашніше - думати на суржике, то цю проблему потрібно негайно якось вырішувати.

[TTT22]

Ні, все значно простіше (це навіть вчителі відмічають) - діти замінюють букви з різних мов, правила написання. якщо вони десь схожі між мовами

[Atlika]

А як тоді уникнути цього? Що потрібно робити, щоб дитина писала правильно, як на російській , так і на українскій мові? Чи це само собою приходить, коли дитина стає старше?

[kompot]

Я розумію, що форум у нас український...

Форум україномовний, але ми з різних частин країни і Ви поставили дійсно дуже гостре питання.
Маю подібне, але, якщо не проти, приєднаюсь до Вашого ;)
Ми ще до школи не збираємось, нам лише 4 роки. Наша рідна мова - українська. Всі родичі з дитиною спілкуються українською, але весь інший час українською - лише тато.


Цитуючи класиків:"скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина".

Кіровоград - місто навіть не російськомовне, а суржикомовне.

Абсолютно погоджуюсь

Більшість дітей в оточенні нашої дитини спілкуються російською.

Російською чи суржиком?

І чим старші ми стаємо, тим більше турбує питання, а чи вірне рішення було прийняте від початку - у дитини-українця рідною має бути українська мова. !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!



Чи не буде він "білою вороною"? Чи буде зрозумілий ровесникам?
Хтось може поділитись подібним досвідом?

А стосовно виділятись, то серед якого оточення , і бути зрозумілим т,о яким ровесникам?. Ті, хто читали Пушкіна лише в перекладі українською, зрозуміють російську, і навпаки. А людина, яка вільно володіє двома літературими мовами завжди виглядатиме "білою вороною" у суржикомовному оточенні. Але це лірика

Стосовно шкіл з російською мовою викладання, то на скільки мені відомо таких у Кіролвограді немає, були лише класи(у 13-й, 6-й і ще якісь). А як по-правді, воно Вам треба? Ви ж в Україні живете, нехай дитина вчиться державною, система освіти у нас послідовна та неперервна(садочок-школа-внз). А стосовно російської - начіть самі,або найміть репетитора

[Irishka]

Справа в тому, щр це у вас немає російських шкіл, і більшість розмовляє українською мовою, а у нас, у Харкові більшість населення російськомовне. АЛЕ! навчання в школах переводять на українську мову, в ВНЗ де як, але теж тенденція до ураінскої мови, тому в мене і виникло таке питання.

[kompot]

І до якої думки Ви схиляєтесь? До речі про Харків, мої знайомі,доки жили у Кіровограді спілкувались російською, гарною, літературною, а, перепїхавши до Вашого міста, принципово перей шли на українську. Парадокс?

[bob]

А як по-правді, воно Вам треба? Ви ж в Україні живете, нехай дитина вчиться державною, система освіти у нас послідовна та неперервна(садочок-школа-внз). А стосовно російської - начіть самі,або найміть репетитора

Ви не зрозуміли, я гадаю. Я зараз кажу лише про емоційний комфорт дитини (3.5 роки) яка зараз спілкується виключно українською і здебільшого в сім"ї. Але все частіше спілкується із однолітками, які не всі слова розуміють, що вживає дитина. Просто мені його шкода, він виглядає розгубленим, коли перехрещуються мови.
І я не знаю як буде далі.
Я живу в Кіровограді і якось трохи більше трьох років розмовляла суто українською мовою - без виключень. Рік тому цей експеримент закінчився, бо втомилась від дискомфорту того, що мене сприймають як ексцентричну людину. Але я доросла, а то - дитина. Мені її шкода.
Розумієте про що я?

[Irishka]

І до якої думки Ви схиляєтесь? До речі про Харків, мої знайомі,доки жили у Кіровограді спілкувались російською, гарною, літературною, а, перепїхавши до Вашого міста, принципово перей шли на українську. Парадокс?

А у чому полягав принцип? Виділятися серед тих, хто спілкується російською мовою?

Я не знаю до якої думки мені схилятися, мова йде про те, що дитині буде важко навчатися спочатку на одній мові, а потім на іншій, коли майже всюди спілкуються на російській.

[kompot]

Я живу в Кіровограді і якось трохи більше трьох років розмовляла суто українською мовою - без виключень. Рік тому цей експеримент закінчився, бо втомилась від дискомфорту того, що мене сприймають як ексцентричну людину. Але я доросла, а то - дитина. Мені її шкода.
Розумієте про що я?

Чесно, не розумію! Теж живу у Кіровограді, теж спілкуюсь українською, але не пам*ятаю, щоб це сприймалось, як епатаж. У садочку вихователі з дітками говорять українською, а у дворі пояснюю сину та іншим діткам, що одне й теж поняття, предмет може називатись по-іншому, 60% людей зякими спілкуються мої діти говорять рочійською, 10% - суржиком(але то ми намагаємось звести до мінімуму), двомовне середовище тільки сприяє кращому засвоєнню цих мов.