МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: модератори

Аватар користувача
дякуючі peace
#7702
serafun82 писав:В моєї подруги сину 5 рочків і він досить агресивна дитина, він постійно бє дітей, підбурює інших дітей на погані вчинки. сімя повноціна батьки хороші люди, мене цікавить звідки могла взятись така агресія у дитини і як з нею боротись?
Будь-які проблеми у поведінці дитини є наслідком виховних дій її батьків. Прийнято вважати, що гарні люди = гарні батьки. Але це не обов'язково має бути так.
5 років, це той вік, коли виправити ситуацію, звісно, можливо. Для цього існують спеціальні методи позитивної дисципліни. Проте це можуть зробити лише батьки. Якщо вони усвідомлюють проблему, то шукатимуть рішення, якщо ж ні - будь-яке втручання збоку призведе до псування стосунків з людиною, яка вказує на проблему.
Вам я можу порадити лише залишатись другом для своєї подруги і підтримувати її. Власним дітям Ви можете пояснити, що люди бувають різні і не з усіма із них нам хочеться спілкуватись, але інколи доводиться. І навчити їх, як саме реагувати на подібних людей і подібні ситуації. Я впевнена, що цим Ви зробите їм величезну послугу і це стане чудовим досвідом для Ваших дітей.
дякуючі olichka21
#7720
:) :) :)
Востаннє редагувалось 26-11-2010, 22:53:45 користувачем olichka21, всього редагувалось 1 раз.
#7723
Доброго дня! Моїй малечі 1р 8 міс. Проблема полягає в наступному- певний час мала спала окремо в своєму ліжечку. А тепер перелазить до нас і все. і ні вмовляння, ні пояснення не допомагають. 5 хв в ліжечку, прокидається і до нас. Як я можу вирішити цю проблемку. Дякую за консультацію
#7744
І я Вас вітаю.

Ситуацію зрозуміла, проте не розумію, в чому проблема. Це впливає на ваші з чоловіком стосунки чи заважає висипатись?

Можна спробувати різні варіанти - наполегливо перекладати в ліжко і чекати, доки засне - на якийсь певний раз дитина зрозуміє, що Ви непохитні в своєму рішенні.
Можна щоразу перекладати вже сплячу дитину в її ліжечко.
Врешті-решт, спробувати поспати разом з нею і спостерігати за її поведінкою.

Впевнена, що батьківська мудрість допоможе Вам обрати потрібний варіант, або віднайти власний.
#7758
peace писав:
Дякую. Але проблема таки, як на мене, є По-перше, я не прихильник спання з дитиною. Як не як, я крім того, що є мамою, є і дружиною. І добре, що зараз в нас є інша кімната, а до того було важкувато. А ще в моїх знайомих 3-річна дитина спить в ліжку з мамою і татом. Ото мене і цікавить, чи є якийсь період, що дитина починає хотіти спати в окремому ліжечку, чи то таки мають навчити батьки
Аватар користувача
дякуючі peace
#7760
Мають навчити батьки - дитина завжди буде прагнути до злиття з батьками, завдання яких - виростити незалежну особистість. Але вони вони самі можуть вирішити, коли і в який спосіб - тут немає певних канонів. Все залежить від особливостей дитини та вашого сімейного укладу. Приблизні способи я накидала, але це, знову ж таки не догма, Ви самі можете обирати спосіб, що спрацює саме в Вашій сім"ї. Успіхів!
дякуючі Nazarr
#7813
aronskaya писав:У цій гілці на ваші запитання відповідатиме психолог-консультант нашого порталу для батьків, гештальт терапевт, спеціаліст з системно-сімейного підходу Ірина, peace.

Питання приватності
Доброг дня!
дякуючі nemo
#7850
Доброго дня! Мому похреснику 4,5 рочків. Сестра переживає: "Після двохтижневих "канікул", повернення кожного дня до садочку супроводжується словами "Мамо, ти мене тут залишиш", хоча найменшого приводу начебто для таких слів не було (завжди вчасно малого забирають зі садочка)". Підкажіть будь-ласка, як діяти в такій ситуації мамі?
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#7858
Навчіть мене вибачати.
Скажу одразу. Да, я злопамятна. Довго памятаю нанесені мені образи. Я не мщу, але в подібній ситуації (навіть через кілька років) поступлю з обідчиком так само і вважаю, що досягла справедливості-а може це і є помста?-зла, затягнута в часі... А коли хтось з близьких одразу вибачає, і вже через тиждень з ним знову так поступають-кажу «Дурочка безхребетна-дозволяєш себе використовувати.»
А тепер до проблеми. У мене 3річна донечка. Мій чоловік мав необережність дати її хресному в руки кредитну карточку, зі словами «знімеш гроші, розрахуєшся і віддасиш.»-малась на увазі 1000грн, яку він просив позичити «на матеріали»-у кума майстерня з виготовлення меблів(меблі він робив якісні, дорогі, от тільки замовлення виконував через «русский месяц»). Через місяць куму нагадали, що пора розрахуватись, бо далі починають нараховуватись %. Він сказав добре, а в чоловіка з зарплали почали вираховувати гроші на погашення боргу. Банк повідомив, що з карточки була знята тисяча, а наступного дня іще чотири-більше просто не можливо. Ще півроку ми слухали «Добре», а потім кум зник з міста, і виявилось, що боргів у нього на всі боки –у нас побутує приказка «Рівне-велике село», якщо з кимось знайомишся, обовязково випливає, що у вас є спільні знайомі-і наша тисяча доларів це копійки біля 2тисяч євро-також позичених другом, і якоїсь взагалі громадної суми, на яку він придбав в майстерню б/у обладнання в розстрочку.
Мене злило, що все літо мій чоловік пропрацював не на благо донечки, а на Толіка-падлюку. Траплялось залишалось 5грн, я заходила в магазин дивилась на сирочок за 4грн, який любили їсти моя донечка, і який для її здоровя пішов би на користь, купляла хліб і виходила. Ми звертались до його мами, просили дайте хоч 100грн, а у відповідь «Ти мене нервуєш». Факт до факту і вимальовувалась картинка-кум наймається на роботи за мізерні гроші в селах біля міста, регулярно зявляється в місті, і до нас звичайно не потикається, його маму прослуховують, вона має з ним зв'язок і це заперечує. Ми розрахувались з банком, бо вибору у нас не було.
Через 2роки кум знайшовся-просто насунувся на мою маму, яка дуже радо його зустріла-я їй не розказувала це все, бо вона в мене дуже переймається-навіщо псувати людині здоровя? Одним словом він з нами знову спілкується (при першій зустрічі віддав 1,5 тисячі і розказує, що збирає ще) –приходить в гості, приносить вино-під100грн пляшка, і либиться. А я дивлюсь на його подарочки і думаю «Я можу і за 30грн вина випити, краще дай готівку», одним словом його прихід для мене нервовий зрив на 2-3 дні, від першої вістки «Толік прийде» і кілька днів після його приходу. Я дуже хочу щоб у моєї дитини був хресний, і терплю, але мене дратує все-його сміх, те що він пє в моїй хаті, те як він «хорошенький» грається з моєю дитиною, те як впевнено ця зараза почуває себе в моїй хаті, … Я стараюсь поменше бути поруч, щоб не зірватись йому в обличчя –іще я помітила, що уникаю погляду йому в очі—ЧОМУ? Мені що соромноя? За що мені може бути соромно.
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#7867
а що психолог консультацій вже не дає?
Аватар користувача
дякуючі der kommandant
#7895
Консультант більше не може відповідати на ваші запитання. Якщо ви консультант і бажаєте співпрацювати з нами - пишіть нам на адресу webmaster@mama-tato.com.ua
подскажите

Добрый день. Подскажите хороший медицинский центр,[…]

Які є вимоги щодо прийняття дитини на оздоровлення[…]

Слух

Для всех любителей азарта на сайте онлайн казино […]

Заикание

ДЯкую

Ще більше корисного та цікавого!