МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: Хорошая)

Аватар користувача
дякуючі Atlika
#2939
с писав: Щодо свідомого вибору - згодна ))) Причому татусеві точно вирішувати не доведеться, є ж мама (і її батьки, бо навряд вона повнолітня).
Використали хлопця яз зуміли :hihihi:
До речі, bob, мені здаеться що цей випадок є прямим свідченням того, в чому ми стали свободні, як вважаєте?
Аватар користувача
дякуючі bob
#2941
Atlika писав:До речі, bob, мені здаеться що цей випадок є прямим свідченням того, в чому ми стали свободні, як вважаєте?
Аргументуйте ;)
Я навела приклад ще більш "свободних нравов" :) І що це доводить?
В Західній Україні, Молдові - коли батьки на заробітках, а діти належать собі - багато випадків коли народжують дівчата - ранні підлітки. Татусі, мабуть, часто не старші. Але хіба це свідчить про якусь свободу? Це ознака часу, коли батькам може бути не до дітей. Це страшно.
Inneska підняла дуже цікаву тему, пов"язану аж з такою ранньою межею батьківства.
Якщо про конкрето цю ситуацію - я її не розумію. Що може бути спільного у худенького хлопчика, який дійсно не виглядає на 13 навіть і у дебелої розвиненої дівчини?
Підозрюю в цьому якусь ненормальність.
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#2944
Тільки я постараюся аргументувати в темі, яка для цього призначена, інакше знов розведу флуд :)
А що стосовно саме цієї теми, то наведений приклад якраз говорить про те, у якому віці народживати не потрібно.
Аватар користувача
дякуючі kompot
#2963
Якщо про конкрето цю ситуацію - я її не розумію. Що може бути спільного у худенького хлопчика, який дійсно не виглядає на 13 навіть і у дебелої розвиненої дівчини?
Підозрюю в цьому якусь ненормальність.



Про те, що хлопчика використали, однозначно, а дівчині, як на мене навіти не 15
дякуючі Irishka
#2979
Справа не у тому, що хлопчик дуже худий, а дівчина здається більше нього у декілька разів, справа в тому, що такі батьки наврядчи усвідомлюють що вони зробили, бо вони самі ще діти, як би вони не виглядали. Ім ще у ляльки грати потрібно, тільки не з живими "ляльками".
Аватар користувача
дякуючі Натуся
#5647
У мене однокласниця народила дитину в 15 років , а чоловіку 18 було. Так дитину до 5 років її батьки виховували. Я думаю, що це ненормально. В такому віці яка може бути відповідальність? А взагалі на мою думку роки для пологів від 20до 40 років.
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6162
я в 20 народила - я задоволена тим, що я молода мамуся :)
#6541
Я вважаю, що вік - не головне. Найбільш важливо - підійти до цього рішення свідомо і емоційно підготовленою. На мій погляд, саме відношення, емоційний настрій, готовність бути матір'ю і є найвагомішим фактором
#6758
keko писав:Я вважаю, що вік - не головне. Найбільш важливо - підійти до цього рішення свідомо і емоційно підготовленою. На мій погляд, саме відношення, емоційний настрій, готовність бути матір'ю і є найвагомішим фактором
Ото ж бо й воно, я вважаю, що до 20 саме за психологічним та розумовим розвитком людина не здатна на довготривалі важкі рішення. Багато знаю, що рано вагітна- так-так, буду родити, виховувати!- а вистачає на к-ка місяців. Потім починається сплавляння тої дитини бабусям, -для того , щоб трохи відпочити, тоді щоб побути наодинці з чоловіком, тоді розважитись, а тоді і кому завгодно- лиш би позбутись. Моя знайома, що народила в 18,лишає дитину в істериці,-він плаче за мамою,- а їй треба іти в басейн!Це до того ,що цей малюк і так більшу частину тижня живе в бабусі. А на звернення чи вона не скучає, чуєш відповідь- він хоче там бути, додому не хоче. А я б вже від сорому згоріла, якби моя дитина не хотіла до мене.
Так, я пізня мамочка, родила перше у 27, і то на початках мучилась почуттям обов*язку, але я добре знала- то моя дитина і ніколи її не сплавляла нікуди. Вперше залишила бабусі, бо йшла родити друге, в 30.
Знаєте, на майданчику я здружилась з багатьма мамочками, ми тісно спілкуємось, всі різного віку, а наймолодша ця, що родила в 18. Так от тільки вона думає насамперед про себе, всі решта й дня не можуть без своїх чад.
#6763
Емма писав: Ото ж бо й воно, я вважаю, що до 20 саме за психологічним та розумовим розвитком людина не здатна на довготривалі важкі рішення.
- так не завжди, бувають і старші жінки, яким наплювати на дітей. В сусідньому будинку живе дівчина, що в 16 народила - вона ходила гуляти з дівчатами і загорати на пляж, беручи із собою дитину в колясці. Я в 19 завагітніла, народила в 20 - з університету біжу "на всіх парах" до сина, бо скучила. Але я без підтримки чоловіка, можливо, підсвідомо я розумію - що ця людинка - моя сім*я, іншої сім*ї може й не бути, тому я так міцно за нього тримаюсь. :gquest:
#6783
Anpa4ino писав:.
- так не завжди, бувають і старші жінки, яким наплювати на дітей.[/quote]

Буває, і дійсно багато. Але я чомусь це вже сприймаю як якесь психічне відхилення, або гормональне. Не судіть за категоричність. Коли жінка цілком сформована для материнства і відкидає це, то я не можу пояснити таке простими особливостями характеру. Жінка природою запрограмована бути матір*ю, і це мало б бути сенсом її життя. :bye:
Я маю наувазі жінок, які вже є мамами і "забивають" на дітей, а не тих, що не хочуть материнства взагалі. Бо сама довго була такою, але до мене таки прийшов той "материнський інстинкт"- сенс життя. :)
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6785
Емма, я поважаю таких жінок як ви - які свідомо прийняли для себе таке важливе рішення. В мене це було необдумано - досить рано вийшла заміж за чоловіка, який набагато старший за мене - він дуже хотів дітей, але я навчалась і в мене були деякі проблеми із "жіночим" здоров*ям(по прогнозам лікарів - я не могла завагітніти не пролікувавши яєчники), тому я розслабила свій мозок і не думала про можливість завагітніти...але ЗАВАГІТНІЛА(правда аж через півроку) і знаєте, що саме дивне - я зовсім молода дівчина виявилась більш готовою до сім*ї і дітей, ніж мій дорослий чоловік. Парадокс... :sorry2:
Аватар користувача
дякуючі Емма
#6802
Дякую за приємні слова :) .У житті буває по різному, на жаль. Я теж могла вийти заміж та родити у 18, і в 21... Але коли мені пропонували таке -відмовляла, бо відчувала, що ще не готова. І тоді ці стосунки швидко руйнувались. Мабуть, від мене хотіли того, що я не могла ще дати. І теж парадокс, тільки у вас поганий , а у мене приємний: створила сім*ю з молодшим(на 3роки) чоловіком, який виявся готовим до всього (крім сімейних пологів :bugaga: ), чудово справляється з своїми обов*язками і може навчити жити і 40річних.
Вибачте, може болюче запитання-а ви не шкодуєте за стосунками з татом дитини? Не думаєте, що поспішили? (Це, напевно, не тут писати треба) Ви ще такі молоді...
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6808
Емма писав: Вибачте, може болюче запитання-а ви не шкодуєте за стосунками з татом дитини? Не думаєте, що поспішили? (Це, напевно, не тут писати треба) Ви ще такі молоді...
Я ні про що не шкодую, точніше - не шкодую про минуле, бо колись мені із цією людиною було дуже добре, а якщо ще точніше, то бувало дуже по-різному. Я шкодую, що я дуже наївна людина і завше надіюсь на краще - а мене ображають і ображають, а лізу в ту саму річку по 10 раз - отримую по лобі тими ж граблями і знову "вірю, надіюсь і люблю..."

Але якби я, будучи на ранніх сроках вагітності, могла подумати, що в нас відносини стануть такими, як зараз - я б всеодно народила цю дитину, бо я, напевне, "жінка-самка" по своїй природі. Я тепер розумію - що це і є смисл життя, я лише тепер зрозуміла: нащо я живу, нащо вчусь, чому так сильно хочу йти працювати - я хочу, щоб моя дитина була щасливою і думаю, що так думає кожна нормальна мама, незалежно від її віку.
Аватар користувача
дякуючі Емма
#6814
Вибачте, не насмілюсь тут конкретизувати, бо не маю жодного уявлення про вашу сімю, але згадую себе перших 3-4 міс. після родів обидва рази. Я тоді готова була порвати на шматки чоловіка,- все було мені не так і недобре. Особливо другий раз, я тоді взагалі істерики закатувала такіііі! Виявляється, чоловіки( мій- точно) чекають, поки їм конкретно скажеш що робити, бажано вклавшись в 3 хв. :) Потім вони губляться в потоці інформації і звинувачень, і зовсім ступоріють, деякі огризаються. А я постійно чекала, що він сам здогадається про все і має розуміти всі мої гормональні чи ні здвиги без пояснень.
Я розривалась між двома дітьми, а він приходив з роботи і не розумів що тут робиться. Зате завдяки другому він почав набагато більше часу проводити з дочкою, звільняючи мене...
Я це все до того, що може в вашого чоловіка трохи не вистачило часу, щоб в*їхати в роль тата і мобілізуватися? Просто завжди шкода, якщо руйнується сім*я. Хоча, безперечно, вам видніше. Буду тримати за вас кулаки, щоб вам все вийшло в житті, що задумали. :good:

Заработка в интернете сейчас предостаточно.

Слух

Вот ездил на заработки в Англию, на сборы капусты.[…]

Маріанна, Радомишль – я вийшла заміж тому що[…]

Ольга, Херсон. Меня избивает муж, припоминает, что[…]

Ще більше корисного та цікавого!