МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: Хорошая)

Аватар користувача
дякуючі bob
#2580
Atlika писав:bob, моя думка така: якщо людина так піклується про ембріон, який ще нічого з себе не уявляє, то також треба піклуватися і про все інше і народжувати скільки Бог послав не користуючись жодним з методів контрацепції.
А як щодо золотої середини? Кажуть кльова штука! ;)))
Аватар користувача
дякуючі Atlika
#2596
А як щодо золотої середини? Кажуть кльова штука! ;)))
Може і кльова, та мабудь в мене ще підлітковий максималізм :)
Аватар користувача
дякуючі kompot
#4145
http://www.webpark.ru/comment/48309
Вагітним не дивитись, до речі, а як стосовно законодавчої заборони абортів? Щось мені не дуже до впордоби така ініціатива, а вам?
Аватар користувача
дякуючі Йанка
#4148
душа з*являється уже у перші дні ембріона - це з релігійної точки зору
А от з наукової, підсвідомість формується уже на перших тижднях ембріона
Аватар користувача
дякуючі Йанка
#4149
вибачте за офф-топ. Свекруха написала на моїй стіні у контакті:
"В животе беременной женщины разговаривают двое младенцев.
Один из них – верующий, другой – неверующий

Неверующий младенец: Ты веришь в жизнь после родов?
Верующий младенец: Да, конечно. Всем понятно, что жизнь после родов существует. Мы здесь для того, чтобы стать достаточно сильными и готовыми к тому, что нас ждет потом.
Неверующий младенец: Это глупость! Никакой жизни после родов быть не может! Ты можешь себе представить, как такая жизнь могла бы выглядеть?
Верующий младенец: Я не знаю все детали, но я верю, что там будет больше света, и что мы, может быть, будем сами ходить и есть своим ртом.
Неверующий младенец: Какая ерунда! Невозможно же самим ходить и есть ртом! Это вообще смешно! У нас есть пуповина, которая нас питает. Знаешь, я хочу сказать тебе: невозможно, чтобы существовала жизнь после родов, потому что наша жизнь – пуповина – и так уже слишком коротка.
Верующий младенец: Я уверен, что это возможно. Все будет просто немного по-другому. Это можно себе представить. Неверующий младенец: Но ведь оттуда ещё никто никогда не возвращался! Жизнь просто заканчивается родами. И вообще, жизнь – это одно большое страдание в темноте.
Верующий младенец: Нет, нет! Я точно не знаю, как будет выглядеть наша жизнь после родов, но в любом случае, мы увидим маму, и она позаботится о нас.
Неверующий младенец: Маму? Ты веришь в маму? И где же она находится?
Верующий младенец: Она везде вокруг нас, мы в ней пребываем и благодаря ей движемся и живем, без нее мы просто не можем существовать.
Неверующий младенец: Полная ерунда! Я не видел никакой мамы, и поэтому очевидно, что ее просто нет.
Верующий младенец: Не могу с тобой согласиться. Ведь иногда, когда все вокруг затихает, можно услышать, как она поет, и почувствовать, как она гладит наш мир. Я твердо верю, что наша настоящая жизнь начнется только после родов."
Аватар користувача
дякуючі Inneska
#4163
Спасибі величезне за статтю! Дійсно є над чим подумати....
Аватар користувача
дякуючі Rina
#4167
А мені ще ось, що сподобалось


За день до свого народження дитина запитала у Бога "- Я не знаю, що повинен робити на цьому світі?" Бог відповів:" Я подарую тобі Янгола, який завжди буде з тобою". Дитина сказала "Але я не розумію мову Янгелів!". Бог сказав " Янгол учитиме тебе своїй мові. Він охоронятиме тебе від всіх бід". Дитина запитала" А як звуть мого Ангела" Бог відповів "Неважливо, як його звуть.... ти будеш звати його МАМА".
Аватар користувача
дякуючі aronskaya
#4170
Йанка писав:вибачте за офф-топ. Свекруха написала на моїй стіні у контакті:
Йанка, вражаюче! Дякую, що запостили в нас!
[/b]
Аватар користувача
дякуючі Натуся
#5607
Моя позиція така, що сучасна жінка має право на вибір. Вона повина вирішити для себе сама- чи готова вона стати мамой, потрібно воно їй зараз, може вона зробити малюка щасливим.. І взагалі є маса причин по яким просто необхідно зробити аборт, наприклад, хвороби , при яких забороняється вагітнити, де на кону стоїть життя жінки . Головне, щоб після аборту не жалкувати і не корити себе.
дякуючі natitta
#6382
..........а в житті моєї третьої ще ненародженної дитини величезну роль відіграв інтернет. Чи то я легконавіювана людина, чи то прихильники збереження життя ембріону з подібних форумів були переконливішими, але я НЕ змогла зробити аборт, хоча після тесту була впевнена : завтра-післязавтра піду на переривання, бо ж живемо від зарплати до зарплати. Але ризикнула, саме так, ризикнула, бо і дотепер не впевнена у правильності вибору...
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6386
natitta писав:..........а в житті моєї третьої ще ненародженної дитини величезну роль відіграв інтернет. Чи то я легконавіювана людина, чи то прихильники збереження життя ембріону з подібних форумів були переконливішими, але я НЕ змогла зробити аборт, хоча після тесту була впевнена : завтра-післязавтра піду на переривання, бо ж живемо від зарплати до зарплати. Але ризикнула, саме так, ризикнула, бо і дотепер не впевнена у правильності вибору...
ви молодець, бо вся відповідальність лежить на вас - чоловіки доситьненадійні істоти. Мама - це завжди мама, а от тато - поняття нестабільне
дякуючі liliya27
#6434
Я теж хочу подлитися з вами і думками про аборт і відчуттями. Я навчалась на 4 курсі інституту, мені виповнилось 21 коли я завагітніла. Зустрічалась із хлопцем, він студент, я студентка. Ми завжди "береглися", але одного разу презерватив порвався. З часом про той випадок я забула, але до початку наступних місячних так би мовити згадала. Місячних не було. Повідомила я свого хлопця, він сказава, щоб я зробила аборт. 2 місяці я про "ревіла" в подушку і не кажучи нікому, навіть батькам, пішла у 9 тижнів на аборт. З тим хлопцем я розбіглась і через 2 місяці познайомилась із іншим чоловіком, через півроку ми одружились. І почався мій довгий шлях спокути гріха: 3,5 роки обстежень, аналізів, лікування, стимулювання, діагноз - безпліддя і ....розлучення. Через місяць мій колишній чоловік одружився із часом зявився в нього син. Я взагалі була розбита. День і ніч проклинала себе, що зробила аборт. Через рік почала зустрічатися із новим хлопцем, відкрито "спали" 2 роки, я не вагітніла. 4 місяці назада я пішла до лікаря на обстеження: знайшли 2 кісти і запалення хронічне. Пройшла стандатрний курс лікування..... і через 2 місяці я ЗАВАГІТІНЛА!!!! Від аборту минуло 6 років. Та на цьому мої випробування життям не закінчились: батько дитини відмовився від неї, пояснив тим, що не готовий до дитини, що не нагулявся...Аборт я ні вякому разі робити не буду. Я чекала на це чудо навіть хай навіть такою ціною.
Аватар користувача
дякуючі Anpa4ino
#6435
liliya27 писав: Я навчалась на 4 курсі інституту, мені виповнилось 21 коли я завагітніла. Місячних не було. Повідомила я свого хлопця, він сказава, щоб я зробила аборт. 2 місяці я про "ревіла" в подушку і не кажучи нікому, навіть батькам, пішла у 9 тижнів на аборт. З тим хлопцем я розбіглась і через 2 місяці познайомилась із іншим чоловіком, через півроку ми одружились. ..діагноз - безпліддя і ....розлучення. Через місяць мій колишній чоловік одружився із часом зявився в нього син. Я взагалі була розбита. День і ніч проклинала себе, що зробила аборт. Через рік почала зустрічатися із новим хлопцем, відкрито "спали" 2 роки, я не вагітніла. 4 місяці назада я пішла до лікаря на обстеження: знайшли 2 кісти і запалення хронічне. Пройшла стандатрний курс лікування..... і через 2 місяці я ЗАВАГІТІНЛА!!!! Від аборту минуло 6 років. Та на цьому мої випробування життям не закінчились: батько дитини відмовився від неї, пояснив тим, що не готовий до дитини, що не нагулявся...Аборт я ні вякому разі робити не буду. Я чекала на це чудо навіть хай навіть такою ціною.

не картайте себе тим абортом - я вважаю, що ви прекрасна людина, бо ви зрозуміли свою помилку, а кожна людина маэ своэ право на помилку. Відповыдальність за аборт лежить і на чоловіках, але вони цим не дуже переймаються. Я закликаю кожну жінку не боятись народжувати в одиночку - я, народивши від свого чоловіка, який ні від мене ні від дитини не відмовлявся і це була для нього бажана дитина - пішла від нього і зараз сама - "пути Господни - неисповедимы". При любих розкладах можна лишитись одній на руках з дитиною - більшість мужчин ніколи не відчують відповідальності чи "ситості" в плані гульби(деякі гуляють маючи жінку і дітей - то хіба це не відмова з його сторони - що він є що його нема суть незмінна).

Я бажаю вам виносити і народити здорову гарну дитинку і виховати з неї хорошу людину. Намагайтесь по-менше думати про цих кобелів і насолоджуйтесь своїм теперішнім цікавим станом!
Аватар користувача
дякуючі Mirra
#6450
Когда мне было 21 и я стала жить гражданским браком с человеком старше меня на 8 лет, мне казалось, что я готова к созданию семьи. Но постоянное давление его родителей "когда вы поженетесь?! когда будут внуки?!" меня начали угнетать. К тому же у меня начались не плохие успехи в спорте и поездки на заграничные соревнования! Когда у меня случилась задержка на 2 недели и все думали что я беременна (в особенности молодой человек) меня это повергло в такой шок! Я поняла что не готова иметь семью!!! И когда месячные все таки начались (врачи сказали что сбой был из-за перетренированности) многие подумали что я сделала аборт. С тем человеком я рассталась - ему хотелось иметь домохозяйку, а мне - посмотреть МИР!
Сейчас мне 29. И теперь чтоб "получить" семью мне пришлось оставить все, что для меня было важным и переехать в другой город. Но это был осознаный выбор. Я очень многое потеряла, но приобрела самое главное для женщины- ЧУДО, которое живет в тебе 9 месяцев, а потом доставляет кучу радостных хлопот всю оставшуюся жизнь! В 21 я была не готова, сейчас осознано хотела. И если б я тогда забеременела и родила, то не думаю, что это бы меня радовало! Скорее всего я упрекала б и мужа и ребенка в невозможности реализации тех перспективных планов.... и были бы и ссоры, и скандалы, и измены, и развод! Ребенок как знамя передавался бы бабушкам дедушкам, а я б стремилась "вернуть то что отняли". Нет! я такого сценария жизни не хотела и не хочу!
Делать или не делать аборт, я думаю, это решать должна сама девушка/женщина. Отговаривать или советовать в этом вопросе очень сложно. Везде должен быть индивидуальный подход!!!
Аватар користувача
дякуючі jara
#6456
ТАААААААААААК!!!!!!!!! Аборт- це страшна річ, але ,вибачте за "плагіат", це дуже особиста річ. На цю тему можна багато розказувати і сперечатися. Щоб щось радити треба побувати у такій складній ситуації. Я на превелике щастя не мала такої проблеми, але я для себе вирішила ніколи не засуджувати жінку яка обрала такий вихід із ситуації як аборт, адже у кожного своє життя.
Тому не зважаючи ні на ніщо я закликаю усіх щоб ніколи не засуджували жінку за аборт, їй і без засудів оточуючих важко!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
  • 1
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8

Её нужно лечить чем раньше тем лучше, да и вообще […]

Алла, Черкаська область: чи однакове поняття висно[…]

Андрій: скажіть будь ласка, коли повинен роботодав[…]

спасибо за интересную информацию

Ще більше корисного та цікавого!