Стосовно стригтись. Я під час першої вагітності-лише чуб підстригала і не могла дочекатись коли вже в перукарню... Як тільки виписалася з роддому-одразу й побігла, таке відчуття, наче наново на світ народилася, перукарка бридливо зрізала "січку"-а я думала, чи варто берегти волосся, яке тебе не прикрашає ані трішки. :ghmm:
А з другою вагітністю, якось так сталось-постриглась на 1му місяці-не підозрюючи що вагітна, і моє волосся зовсім мене не тяготить.
Взагалі жінкам рекомендують стригтись перед важливим етапом в житті, або після завершення такого-ніби знімаєш накоплену інформацію і готуєш себе до нової... Можливо з вагітністю таж логіка.
От проти чого моя душа бунтує, то це проти:
"Не купуйте одяг ненародженим, бо раптом щось станеться"-як можна націлювати вагітну на негатив :banzai: .
Я цікавилась в тьоті, що живе
на Кубі-у них такої дурниці не має-навпаки вагітні одразу шукають в магазинах речі найдостойніші майбутньої дитини, це ж таке цікаве заняття тривалістю в 9 місяців. Між іншим, памятаю, я як зачарована стояла навпроти дівчачих одежинок, хоча казали "натяк на хлопчика". Серце відчувало
Я цікавилась у викладачки з
народознавства-вагітну "звільняли" від роботи в полі, і вона ткала, пряла, гаптувала-одним словом займалася постіллю і одежкою майбутньої дитини.
:sorry2: Звідки і коли прижилась ця дурниця я не здогадуюсь-швидше за все при СССР, коли при дефіциті мама, щоб не засмучуватись, не намагалась шукати нічого дитячого, а потім отримавши довідку з роддому бігла в спеціалізований магазин обмінювати її на найнеобхідніше?
Моя мама розкажувала:"Поки я була з тобою в роддомі, твоя Хресна побігала і принесла мені цілу стопку пелюшок", я запитала "Невже тобі не хотілося самій вибрати для мене найкраще" . Мама лише знизала плечима