МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: Хорошая)

Аватар користувача
дякуючі Ангелина
#404
История совсем живая и вообще... впечатляющая
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#1123
Майбутні мамочки, не бійтесь пологів. А татусям раджу слухати тих друзяк, які "народжували", а то якась дурниця: "Сам не був, але ти не ходи." Як казала моя бабуся: не таке страшне, як намальовано. Буду мати більше часу, обовязково напишу про свої пологи.
Аватар користувача
дякуючі Ангелина
#1133
Ой-ой-ой, расскажи, пожалуйста!
А то я таких историй понаслушивалась... капец.
И, честно, говоря, страшновато теперь. Кстати, Анютка, ты не в курсе, всем швы накладывают?
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#1161
Почну здалеку. Здогадавшись, що я вагітна—я зраділа, та ні я ду-у-уже зраділа, навіть не дуже зраділа, просто не можу підібрати слів, які б передавали мою радість. :chio: І може саме завдяки гормонам щастя, а може завдяки любові чоловіка і підтримці сім’ї, але вагітність була безхмарною і я 9 місяців провела в дуже піднесеному настрої, будуючи плани на майбутнє. Чого і вам бажаю.
Десь в 8,5 місяців я з’їздила в пологовий будинок-домовитись з лікарем. Відразу роз’ясню: в Рівному 2 пологових будинки: старий, і новий, де все за «сучасними технологіями». Вибір чесно кажучи не з легких. Опитування показало: кожна жінка хвалить той, в якому народжувала. Є як прихильники, так і противники американського підходу до пологів. Для мене вирішальним була ціна: в новому-послуги лікаря оцінюються в 100 доларів за попередньою домовленість і в двічі дешевше без такої, в старому тариф не встановлений, До того ж лікарі нового дуже рекомендують одиночну палату, 3 дні перебування в якій коштують 500грн, і це вже офіційно, зате в вартість палати входять медикаменти, які мені обійшлись в 100 гривень. Я вибрала старий і не шкодую (лікарю 250 грн, дитячому 50, і санітарці 30-ще й досі не розумію за які заслуги).
Дванадцята година вечора. Сиджу я собі в інтернеті, нікого не чіпаю. Броджу по сайтах для вагітних, читаю форуми… Води відійшли. І тут я злякалась. Ні я абсолютно не боялась пологів. Перечитала силу-силенну літератури, походила на безкоштовні курси.— На платні зажали гроші. Але якось так раптово. Почала шукати по форумах все про води. Рекомендації зводяться до «Їдь в пологовий». Заспокоїла себе і пішла лякати чоловіка—ми хотіли ніби партнерські пологи—перейми разом, а народжую я самостійно. Так мені здавалось найкраще: між переймами буде кому розважати, а власне «в процесі» і лікарів вистачить, все одно нічого не тямить. Він злякався. Заспокоювала його, докидала необхідне в сумки (сумки вже давно були зібрані, але як завжди про щось згадуєш в останній момент ). Подзвонила лікарю. Викликала швидку.
В пологовий ми прибули о 2-ій ночі. Лікар мене оглянув і сказав «Завтра». Я зовсім забула написати—переймів не було, що й примушувало хвилюватись, «А раптом стимулювати будуть?». :uquest: Одночасно зраділа і засмутилась: зраділа що стимулювати не будуть, засмутилась що не побула ще вдома. Мене відправили спати в одиночну палату, чоловіка-додому, мовляв навіщо всю ніч тут торчати. Я пообіцяла, що як тільки почнуться пологи йому позвоню і викличу. Лягла я в ліжко і за чоловіком скучаю. :gth:
Години в 3 ночі мені так наче дує живіт, якби це періодично не повторювалось, думала б що вздуття. Так мене то надувало, то здувало. Лежу собі на бочку, між переймами дрімаю. Чоловіку не звоню: бо розумна-книжок начиталась :uhihi: , знаю, що ще довго—хай собі поспить. О 8 ранку приходить акушерка—помяла мені живіт, каже «Ну тобі ще довго-може до обіду». А мені вже не хочеться до обіду чекати. Звонить мама,я їй чесно розказую, що мені ще до обіду. Хвилин через 20 приходить лікар каже «Будеш рожать», Я спокійнісінько питаю коли, а він мені «Вже». І пішла я в родзал. Іду і розумію, що чоловіку так і не позвонила.
Під час прорізування головки зовсім не відчула того дискомфорту про який читала.За 3-4 потуги народила дитину. Її закутали і поклали мені на живіт, а тим часом без усяких попереджень і окситоцинів акушерка витягла з мене плаценту. Може не знаєте зараз вагітним пропонують вибір: або дочекатись нових переймів і народити плаценту, або вколоти окситоцин і витягти плаценту за пуповину. Так от з мене її потягнули без усякого вибору. Лежу з дитятком на животі-заходить медсестра і повідомляє, що до мене чоловік прийшов (мама розбудила і прислала). Так от мій чоловік ще власноруч й пуповину підрізав під зажим і умудрився за спиною в акушерки мене поцілувати. А потім я годувала малятко, а він всіх обзвонював. Я б сказала я була в стані блаженства.
Висновки:
1. книжки читайте, але не думайте, що все буде точнісінько так, як написано. У кожного по-своєму.
2. не обов’язково ганятись за новими технологіями: всі перейми я пролежала на бочку і добре себе почувала без м’ячів і драбин. Але ви ж пам’ятаєте у кожного по-своєму.
3. Правильне дихання дуже допомагає.: і під час переймів і в родзалі. Мені акушерка казала «Подихай», але не пояснювала як саме—добре що я така розумненька все знала.
4. В моєму випадку акушерка провела зі мною значно більше часу ніж лікар і виявилась чуйною і толковою, чого і вам бажаю. Навіть не знаю який тут висновок: може намагайтесь побудувати з нею хороші стосунки.
5. Бути чи не бути татові при пологах вирішувати вам вдвох. В решті-решт ви його можете прогнати як-тільки він вам набридне і завдяки мобільному позвати як-тільки захочеться його побачити.
Легких вам пологів і здорових

Спеціально для Ангеліни: звичайно не всім. До того ж правильне дихання зменшує ризик розрвів
Аватар користувача
дякуючі Ангелина
#1244
Обалдеть, как интересно!
Слушай, у меня уже и вопросы созрели: Что значит за «сучасними технологіями»? И когда ты узнала, что беременна? Что за американский подход? И ты долго рожала? И чего там риск уменьшает правильное дыхание?
Аватар користувача
дякуючі Анютка
#1345
Поняття "за сучасними технологіями" і "американський підхід" я сама вигадала: це все те, що наші перейняли в американців: великі мячі, шведські стінки, стояння на колінах, народжувати на стільці або на боку... Я ж народжувала класично як наші мами. Крісло як крісло--чому його боятися?
Перейми були з 3-ої години ночі. В родзалі--з 8.45 до 9.10.
Щодо дихання. Коли прорізується головка вже хочеться тужитись, (але тужитись треба пізніше) якщо тужитись під час прорізування легко порватись. А завдяки швидкому і поверхневому диханню бажання тужитись зникає, а отже ти сама собі допомагаєш. А ще не бійся так розривів--деякі з них зашивають обезболюючи тими ж засобами, що й стоматологи (маєш такий досвід?-бо я в стоматолога частий гість, у мене в цьому плані досвіду ого-го :hihihi: )--тобто це не так вже й страшно.

Як я дізналась про вагітність? Дивись в рубриці МОЯ ЩАСЛИВА ВАГІТНІСТЬ
Аватар користувача
дякуючі Ангелина
#1354
Ок, ну хорошо, хоть не все рвутся, а то ужас какой-то...
А со стоматологами знакома. Ещё с тех времен, когда обезбаливающих не было :%):
Так что я сильно порадовалась появлению этих всех укольчиков и они меня больше радуют, чем пугают.
Единственно - ребенку это все не пользу.
дякуючі tatamodka
#16459
Гарна розповідь я мріяла про такі швидкі і неважкі пологи,та трохи було інакше

Хай синочок росте здоровим і щасливим Щастя та благополуччя вашій сім"Ї
Аватар користувача
дякуючі OlgaKarban
#19608
Спасибо за тему было интересно почитать.
Аватар користувача
дякуючі lolka
#20080
Разные случаи бывают и не только в Украине.
Аватар користувача
дякуючі Любов Олександрівна
#20491
Я даже не хочу в это всё вникать. Точно знаю, что у меня всё будет хорошо.
дякуючі O_Leg_o
#35831
Ну сейчас правда стрёмно рожать в Украине, если только не в частном роддоме. Что у меня на родах были врачи грубые, которые со мной грубо разговаривали, что у моей подруги вообще применили запрещенный метод Кристеллера.
Аватар користувача
дякуючі nutina
#42793
К сожалению, это так
Юридична допомога у навчанні

Дмитро, Львів: потрібно вирішити завдання. К. зав[…]

Кримінальні справи

Олена, Київ: Чи має право слідчий суддя, суд розгл[…]

А поговорить?

Ще більше корисного та цікавого!