МамаТато - усе, що ви маєте знати про дітей

Визначення "одинокої матері" наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. N 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки".
Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Одинока мати також може подати на аліменти, але для цього, вона повинна в суді довести спільне проживання та подати на експертизу, що цей чоловік є батьком дитини.

Варто ще знайти татка та заставити пройти ту експеризу. він може просто відмовитись.

До того, як буде подана позовна заява, Ви повинні звернутися до суду про призначення судово-генетичної експертизи – в ній берете учать Ви, батько дитини, дитина. Це буде головним доказом походження дитини від цього чоловіка. У разі ухилення відповідача від проведення судово-генетичної експертизи у справах про визнання батьківства, суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи (стаття 146 ЦПК України).
Ви повинні знати, що суд не може визнавати мирові угоди в справах про визнання батьківства, тому, Ваше рішення повинно бути зважене. Якщо відповідач виявить бажання добровільно подати заяву про визнання батьківства до державного органу реєстрації актів цивільного стану, суд має відкласти розгляд справи або оголосити перерву для вчинення такої дії відповідачем, а в разі подання нового свідоцтва про народження дитини - закрити провадження у справі.
Якщо Ви звертаєтеся до суду, Вам важливо довести в судовому порядку, про те, що ви вели спільне господарство: разом відпочивали, спільно робили покупки для побуту, що Ви готували для нього їжу, прали, що Ваші спільні знайомі, батьки знали, бачили ваш побут та можуть посвідчити факт цих відносин в суді. Але і заяві і під час судового розгляду треба наводити факти по суті, не вдаючись до інтимних подробиць життя. В суді поводитися коректно: без образ відповідача та інших учасників судового розгляду. Якщо батько дитини не працює, в судовому засіданні запитайте як можливо врегулювати це питання на користь дитини.
На підставі рішення суду, яким було задоволено вимогу про визнання батьківства, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає дитині нове Свідоцтво про народження, окрім того, Вам присуджуються аліменти на дитину. Ви втрачаєте статус одинокої матері, оскільки батько після рішення суду – встановлений. Це накладає права і обов’язки на обох батьків у випадків виховання дитини, її розвитку, виїзду за кордон.

Правовідносини між сторонами з приводу встановлення батьківства , реєстрації народження дитини та внесення відомостей про батьківство в актовий запис про народження дитини виникли між сторонами в період дії КпШС України.
Відповідно до вимог ст.. 56 КпШС України , яка діяла на той час, позивач мав право оспорювати своє батьківство та внесені в актовий запис відомості тільки на протязі року з того моменту, коли йому стало відомо про вчинення запису.

Походження дитини від батьків, які не перебували у шлюбі між собою, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком та матір"ю дитини.
Відповідно до ч.5 ст.136 Сімейного Кодексу України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Згідно ст. 128 СК України:
1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Жінка має право на алміменти особисто для себе, рішенням суду.
Стаття 91 СК України встановлює, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, зокрема, відповідно до частин 2,4 статті 84 цього Кодексу, за якими жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьох років, право на утримання жінка, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У відповідності зі ст.ст.80, 84 Сімейного Кодексу України відповідач зобов'язаний утримувати свою дружину до досягнення дитиною трьох років.

Якщо чоловік не працює, не проблема, під час судового засіданням можна вимагати його працевлаштування через центр зайнятості, та примусове стягнення грошей. Адже аліменти це обовязок, а не бажання!

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови № 3 від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

юрист Вікторія писав:До того, як буде подана позовна заява, Ви повинні звернутися до суду про призначення судово-генетичної експертизи – в ній берете учать Ви, батько дитини, дитина. Це буде головним доказом походження дитини від цього чоловіка. У разі ухилення відповідача від проведення судово-генетичної експертизи у справах про визнання батьківства, суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи (стаття 146 ЦПК України).
Ви повинні знати, що суд не може визнавати мирові угоди в справах про визнання батьківства, тому, Ваше рішення повинно бути зважене. Якщо відповідач виявить бажання добровільно подати заяву про визнання батьківства до державного органу реєстрації актів цивільного стану, суд має відкласти розгляд справи або оголосити перерву для вчинення такої дії відповідачем, а в разі подання нового свідоцтва про народження дитини - закрити провадження у справі.
Якщо Ви звертаєтеся до суду, Вам важливо довести в судовому порядку, про те, що ви вели спільне господарство: разом відпочивали, спільно робили покупки для побуту, що Ви готували для нього їжу, прали, що Ваші спільні знайомі, батьки знали, бачили ваш побут та можуть посвідчити факт цих відносин в суді. Але і заяві і під час судового розгляду треба наводити факти по суті, не вдаючись до інтимних подробиць життя. В суді поводитися коректно: без образ відповідача та інших учасників судового розгляду. Якщо батько дитини не працює, в судовому засіданні запитайте як можливо врегулювати це питання на користь дитини.
На підставі рішення суду, яким було задоволено вимогу про визнання батьківства, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає дитині нове Свідоцтво про народження, окрім того, Вам присуджуються аліменти на дитину. Ви втрачаєте статус одинокої матері, оскільки батько після рішення суду – встановлений. Це накладає права і обов’язки на обох батьків у випадків виховання дитини, її розвитку, виїзду за кордон.

а хто буде виконувати той примусовий привід?

Аліменти присуджуються рішенням суду, при цьому незадовільний матеріальний стан платника аліментів (відсутність заробітку, перебування на утриманні непрацездатних батьків, які потребують догляду) або сімейні обставини (наявність іншої неповнолітньої дитини на утриманні) можуть стати підставою лише для зменшення розміру аліментів, а не повного звільнення від їх сплати. Примус щодо аліментів - це виконавча служба, яка буде наполягати на виконанні рішенні суду. При цьому немає значення, чи є в чоловіка робота, можна в суді клопотати, щоб він виконував громадські роботи.

Але пройти процедуру встановлення батьківства обовязкове, якщо навіть ви з чоловіком проживали довго.
В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Якщо вимагають документ, що жінка є мати-одиначкою, вона може надати один з цих документів: свідоцтво про народження дитини, в якому відсутній запис про батька, витяг з реєстру актів громадянського стану, в якому зазначено, що відомості про батька зроблено відповідно до ст. 135 Сімейного Кодексу, тобто за вказівкою матері, або це може підтвердити довідка з органів соціального захисту про те, що жінка одержує допомогу на дитину як одинока мати.
У ст. 19 ЗУ "Про відпустки" написано, що додаткові відпустки надаються одиноким матерям.

Відповідаю Анжелі з Рівного щодо судового збору:

Судовий збір у цивільному процесі - це грошовий збір, що стягується при подачі заяв і скарг, а також за видачу судами копій документів. Судовий збір - нове поняття - замість існуючого поняття “державне мито”. Але в прикінцевих та перехідних по¬ложеннях ЦПК введено правило, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита – Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. “Про державне мито”. У випадках, коли розмір визначений у твердій сумі (зараз простий збір визначається у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян), то такий збір називають простим, а якщо у про¬центному відношенні до ціни позову - пропорційним. Об'єктом справляння судового збору (держмита) в судах виступають цивільні процесуальні документи, перелік яких чітко і повно визначений в нормативному порядку. Держмито справляється: 1) з позовних заяв; 2) із зустрічних позовних заяв; 3) із заяв третіх осіб, які заявляють самостійні позовні вимоги на предмет спору між сторонами; 4) із скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб у сфері управлінської діяльності; 5) із скарг на рішення, прийняті щодо релігійних організацій; 6) із апеляційних і касаційних скарг на рішення судів; 7) із заяв і скарг у справах окремого провадження; 8) за повторну видачу копії судового рішення, ухвали, постанови.
До позовних заяв, з яких справляється державне мито, відносяться, зокрема, заяви про розірвання шлюбу; про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи не¬дієздатними, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років; про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та інші заяви немайнового характеру (або такі, що не підлягають оцінці); до заяв і скарг у справах окремого провадження, з яких справляється мито, відносяться: заява про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним; заява про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим; заява про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення; заява про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника, скарга на нотаріальні дії або на відмову в їх вчиненні, заява про усиновлення дитини. Скаргами на рішення і ухвали судів з яких справляється мито згідно ЦПК, є скарги, які подаються на порушення апеляційного та касаційного провадження.

Було питання від чоловіка Андрія з Рівного, щодо аліментів
Він в листі вказав, що він був в АТО, отримав контузію, з приводу чого проходив неодноразове стаціонарне лікування. Станом на теперішній час його здоровя його погіршилось, він потребує у лікування. Чи може він не сплачувати аліменти? І у нього на утриманні також літні батьки.
Моя відповідь як юриста:
він зобовязаний платити аліменти, але він може подати до суду, надавши довідки про змін його матеріального стану, довідку, що він хворий,
і суд може переглянути розмір аліментів.
У відповідності до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них.