- 21-06-2016, 22:36:14
#17546
Борис питає, що є внутрішньогосподарські аграрні правовідносини.
Відповідь юриста:
За своїм змістом внутрішні аграрні правовідносини є сукупніс¬тю взаємних суб'єктивних прав та обов'язків їхніх учасників, реа¬лізованих у ході провадження сільськогосподарського виробництва. Специфіка сільськогосподарської діяльності визначається насампе¬ред особливостями використання землі й праці на ній, що зумов¬лює відокремлення земельних і трудових правовідносин.
Серед земельних відносин розрізняють відносини земельної власності й відносини в сфері використання землі. До предмета аг¬рарного права належать лише земельні відносини в сфері сільсько¬господарського землекористування.
Трудові відносини за своїм характером і змістом поділяються на: відносини у сфері організації праці; відносини з дотримання дисципліни праці; відносини у сфері оплати праці; відносини у сфері охорони праці та дотримання техніки безпеки й виробничої санітарії. Усі ці відносини ґрунтуються або на трудовому договорі й регулюються нормами трудового права, або на членстві в сіль¬ськогосподарських кооперативах. Специфіка ж цих відносин виз¬начається нормами аграрного права.
Майнові відносини є основою внутрішніх правовідносин. їх поділяють на: відносини власності в сільськогосподарському виробництві в процесі володін¬ня, користування і внутрішньогосподарського розпорядження об'єк¬тами цієї власності; відносини, що складаються між сільськогоспо¬дарськими підприємствами та їх внутрішніми виробничими підроз¬ділами; деліктні внутрішні майнові відносини. Основну частину майнових відносин сільськогосподарських товаровиробників ста¬новлять правовідносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, яке належить їм на праві власності.
Важливу роль у внутрішніх аграрних правовідносинах відіграють організаційно-управлінські відносини сільськогосподарських органі¬зацій.
Внутрішньогосподарськими відносинами вважаються також правовідносини між с\г підприємствами та їх членами (учасниками) з приводу задоволення матеріальних інтересів, соціально-побутових і культурно-побутових потреб. До них належать відносини щодо розподілу прибутків, надання підприємством знарядь виробництва для обробітку членом (учасником) власної присадибної ділянки тощо.
Відповідь юриста:
За своїм змістом внутрішні аграрні правовідносини є сукупніс¬тю взаємних суб'єктивних прав та обов'язків їхніх учасників, реа¬лізованих у ході провадження сільськогосподарського виробництва. Специфіка сільськогосподарської діяльності визначається насампе¬ред особливостями використання землі й праці на ній, що зумов¬лює відокремлення земельних і трудових правовідносин.
Серед земельних відносин розрізняють відносини земельної власності й відносини в сфері використання землі. До предмета аг¬рарного права належать лише земельні відносини в сфері сільсько¬господарського землекористування.
Трудові відносини за своїм характером і змістом поділяються на: відносини у сфері організації праці; відносини з дотримання дисципліни праці; відносини у сфері оплати праці; відносини у сфері охорони праці та дотримання техніки безпеки й виробничої санітарії. Усі ці відносини ґрунтуються або на трудовому договорі й регулюються нормами трудового права, або на членстві в сіль¬ськогосподарських кооперативах. Специфіка ж цих відносин виз¬начається нормами аграрного права.
Майнові відносини є основою внутрішніх правовідносин. їх поділяють на: відносини власності в сільськогосподарському виробництві в процесі володін¬ня, користування і внутрішньогосподарського розпорядження об'єк¬тами цієї власності; відносини, що складаються між сільськогоспо¬дарськими підприємствами та їх внутрішніми виробничими підроз¬ділами; деліктні внутрішні майнові відносини. Основну частину майнових відносин сільськогосподарських товаровиробників ста¬новлять правовідносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, яке належить їм на праві власності.
Важливу роль у внутрішніх аграрних правовідносинах відіграють організаційно-управлінські відносини сільськогосподарських органі¬зацій.
Внутрішньогосподарськими відносинами вважаються також правовідносини між с\г підприємствами та їх членами (учасниками) з приводу задоволення матеріальних інтересів, соціально-побутових і культурно-побутових потреб. До них належать відносини щодо розподілу прибутків, надання підприємством знарядь виробництва для обробітку членом (учасником) власної присадибної ділянки тощо.