МамаТато

Усе, що ви маєте знати про дітей

Модератор: юрист Вікторія

дякуючі юрист Вікторія
#31660
Аліна питає: я почала щойно працювати на підприємстві аналітиком договорів, що я повинна знати основне?

Відповідь юриста:
Саме основне, ви повинні читати договір та аналізувати його на відсутність корупції, прочитайте законодавство, і Ви зрозумієте, як це потрібно.Ви повинні знати, що істотними є ті умови договору, які визнані такими за зако¬ном або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягну¬то згоди. В ч. 5 ст. 626 ЦК України закріплена презумпція, що договір вважається оплат-ним, якщо інше не випливає із закону, інших нормативно-пра¬вових актів, угоди сторін або суті договору.
Серед договірних умов, крім істотних, виділяють також звичайні та випадкові умови. Звичайні — це ті умови, які перед¬бачаються у законі чи іншому нормативному акті і стають обов'язковими для сторін внаслідок факту укладення договору. Звичайні умови не потребують окремого погодження і про них не обов'язково застерігати у тексті договору.
Випадкові — це такі умови договору, які погоджені сторо¬нами з метою розв'язання питань, що взагалі не врегульовані законодавством або ті, що відступають від положень диспози¬тивних норм. Тому випадкові умови можна виявити, порівнявши їх зі звичайними умовами: якщо якусь умову включено у договір на зміну чи доповнення до правил, викла¬дених у законодавчому акті, то порівняно із уже прийнятими в договорах даного виду умовами вона виявиться випадковою. Всі умови після укладення договору стають однаково обов'яз¬ковими і мають додержуватися сторонами.
Типовий договір є уніфікованим засобом, що забезпечує од¬накове оформлення конкретних договірних відносин. Це своєрідний нормативно-правовий акт, який заповнює правове регулювання певної сфери господарських відносин через не¬достатнє врегулювання їх актами вищої юридичної сили. Ти¬пові договори, часто використовують при укладенні публічних договорів та договорів про приєднання. Публічний договір є узагальненим поняттям договорів, що укладаються у різних сферах обслуговування громадян і юридичних осіб (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального ко¬ристування, медичне, готельне, банківське обслуговування, поштові послуги тощо).
Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконан¬ня робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (ст. 633 ЦК України). Ціна товарів, робіт, послуг та інші умо¬ви публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім випадків, коли законодавчими актами допу¬скається надання пільг для окремих категорій споживачів. Відмова підприємця від укладення публічного договору за на¬явності у нього можливостей надати споживачеві відповідні товари або послуги не допускається (ч.4 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формуля¬рах або інших стандартних формах який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Сторона, яка приєдналася до договору, мо¬же вимагати розірвання або зміни договору і відшкодування заподіяних їй збитків, якщо договір про приєднання, хоч і не суперечить законодавчим актам, але позбавляє цю сторону прав, які вона звичайно мала, виключає або обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язань або містить інші явно обтяжливі умови для сторони, яка приєдна¬лася до договору.
дякуючі юрист Вікторія
#32764
Олеся з Запоріжжя питає: бабуся наполягає, щоб подарунок мені було зроблено в присутності інших родичів, це машина дідуся (Лада) це нормально чи правильно це?

Відповідь юриста: Договір дарування допускається укладати за посередництвом представника. Тобто дарування не належить до правочинів, які повинні укладатися особисто. Зміст доручення визначається з урахуванням відповідних положень ЦК і чинного законодавства. Водночас стосовно доручень на укладення договорів дарування є особливі вимоги, а саме — повинно бути вказано ім’я обдаровуваного, коли йдеться про фізичну особу, або найменування юридичної особи.
дякуючі юрист Вікторія
#40413
Олександр з Черкас питає про договір комісії.
Відповідь юриста:
Договір комісії – це договір, по якому одна сторона (комісіонер) зобов'язується з доручення іншої сторони (комітента) зробити за винагороду для комітента одну чи кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Відмінності договору комісії від договору доручення: комісіонер завжди діє від свого власного імені; предметом договору комісії являються тільки угоди. Кконсенсуальный; оплатний; двусторонній. За загальним правилом комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання третьою особою укладеної їм угоди. Виключення складають: делькредере – чи порука поручительство комісіонера перед комітентом за виконання укладеної їм угоди з третьою особою.
дякуючі юрист Вікторія
#50831
Алла Петрівна питає: дуже прошу допомогти, після свят я повинна вичитати та скласти протоколи розбіжності в договорі поставки товару, що я потрібна знати, працюю на комунальному підприємстві.

Відповідь юриста:
Підстави укладення договору поставки: державне замовлення або на розсуд (за вільним волевиявленням) сторін (ч. 2 ст. 265 ГК України). Відтак договори поставки можуть бути планованими або регульованими.
Форма договору поставки. Договори поставки (як й інші господарські до¬говори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпогра¬мами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (п. 18 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та п. 15 Положення про поставки товарів на¬родного споживання).
Зміст договору поставки складають його умови: включені до договору (а) як за погодженням сторін, так і (б) на підставі вимог закону (невключення таких умов до підписаного сторонами тексту договору, не звільняє сторони від їх виконання; прикладом можуть слугувати стандарти, технічні умови, яким мають відповідати якісні характеристики товарів/продукції, що поставляється).
Відповідно до ГК України зміст договору поставки повинен містити положен¬ня про:
а) предмет договору, показники щодо його кількості та асортименту (ст. 266 ГК). Предметом поставки можуть бути: а) визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках; продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
б) строки і порядок поставки (ст. 267 ГК). Строк договору поставки (зазвичай - один рік або на інший строк) визначається угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії невизначений, він вважається укладеним на один рік.
в) якість товарів, що постачаються (ст. 268 ГК), повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
г) вимоги щодо комплектності товарів, що постачаються (ст. 270 ГК), визначаються відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів, проте договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.
д) порядок виконання. Поставка продукції здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передачі) товару покупцеві за договором або іншій особі, що визначена в договорі як одержувач.
е) порядок приймання поставленої продукції детально врегульовано Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.
є) відповідальність за неналежне виконання договору поставки. Сторони повинні вживати всіх необхідних заходів до належного і реального виконання догово¬рів
дякуючі юрист Вікторія
#58489
Юрій Олександрович з Київскої області питає: хочу макисмально знати про договір доручення.

Відповідь юриста:
Згідно зі ст. 1000 ЦК за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Причому в цьому разі в договорі доручення може бути обумовлено необхідність досягнення повіреним відповідного результату внаслідок такого представництва (виграш судової справи) та залежність розміру винагороди від досягнення такого результату.
Згідно з ч. 2 ст. 1000 ЦК договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Вчинення юридичних дій є однією з істотних умов договору доручення, що відрізняє його від інших договорів, зокрема, від договорів підряду, предметом яких є не дії, а кінцевий матеріальний результат.
Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
дякуючі юрист Вікторія
#64637
Людмила Петрівна, Харків. Доброго дня! Допоможіть розібратися: новостворене підприємство з двома засновниками (фізичні особи), одиного із засновників призначено директором. А ттепер директор хоче видати наказ про призначення заступником директора другого співзасновника (надати право підпису, доступ до печатки згідно довіреності) . Але наказ має бути не про прийом на роботу, а просто про призначення заступником і все. без заяви про прийом...і т.д. Чи можна робити такий наказ, аргументуючи тим, що заступником виступає засновник? і йому не обов"язково формлятись? моя думка, щоб внести змыни до выдомостей по юр. особу в ЄДР юрид.осіб про підписанта без довіреності. Буду вдячна за відповдь.

Відповідь юриста:
Наголошую, що також "ЗАКОНОМ", а законом в нас встановлено (ч. 3. ст. 237 ЦК) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. В статуті, в установчих документах повинно бути передбачено таке представництво, наказу замало.
Юрист

Андрій. Хочу працювати в органах прокуратури, які […]

Юридична допомога у навчанні

Тамара, Киев Розкажіть який склад адміністративног[…]

Денис Олегович, Сватово:, який порядок скликання у[…]

Ще більше корисного та цікавого!