Тазостегновий суглоб подібний кульовому шарніру. Тільки в перші місяці життя дитини головка тазостегнової кістки не дуже щільно сидить в западині – все тому, що немовлята дуже гнучкі від природи і тому що краї тієї самої западини складаються з м'якого хряща (на подобу вушного). Якщо ніжки дитині почати випрямляти занадто рано, є ризик того, що голівка кістки деформує краї западини (дисплазія кульшового суглоба) або вискочить з неї (вивих стегна).
І дисплазія, і вивих кульшового суглоба у дітей відбуваються безболісно, тому проблему можна і не помітити, поки малюк не почне ходити. А в дорослому віці вона чревата дуже болючим артритом. Найбільший ризик дисплазії і вивиху тазостегнового суглоба – в перші місяці життя новонародженого. Після 6 місяців більшість малюків подвоюють свій зрост, їхні стегна стають більш розвиненими, а зв'язки – міцними, тому розвиток дисплазії в даному віці менш імовірний.
Причини розвитку дисплазії кульшового суглоба
Дисплазія – це ненормальне формування тазостегнового суглоба. Серед причин виникнення даної патології, як правило, виділяють: неправильне положення плоду в утробі при пологах (попою вперед), неправильне сповивання, при якому ніжки малюка занадто сильно випрямляються, а також насильне випрямляння (витягування) ніжок дитини, через що головка кістки вискакує з суглобової западини або деформує її.Дисплазія може варіюватися від дуже м'якої, коли тільки ослаблені тазостегнові зв'язки, до важкої форми, коли голівка кістки вивихнулася (вискочила) з тазостегнового суглоба. Навіть у м'якій формі дисплазія може призвести до серйозних проблем в дорослому віці, якщо хрящ по краю суглобової западини пошкоджений.
Часто на ранніх стадіях дисплазія у м'якій формі може бути безболісною і безсимптомною. Вона є найбільш поширеною формою деформації тазостегнових суглобів у немовлят і дітей. Тому педіатри регулярно перевіряють діток на наявність патологій розвитку тазостегнових суглобів.
Від дисплазії страждає приблизно кожна десята дитина, але багато випадків лишаються не діагностованими, так як патологія присутня в дуже м'якій формі – у такому випадку навіть у дорослому віці у людини може не виникати проблем зі здоров'ям тазостегнового суглоба.
Точні причини розвитку дисплазії кульшового суглоба невідомі, проте вважається, що ця патологія не запрограмована генетично, а розвивається до, під час або після народження малюка.
Також вважається, що немовлята більш схильні до розвитку дисплазії кульшового суглоба з деяких причин:
- Від дисплазії в 30 разів частіше страждають дітки, у яких родичі мали таку ж патологію;
- Генетика грає роль, але не є причиною розвитку дисплазії;
- Якщо в однієї дитини є дисплазія кульшового суглоба, ймовірність, що вона буде в другої – 1 до 17;
- Якщо хтось із батьків страждає від дисплазії, ймовірність прояви її у дитини – 1 до 8;
- Якщо дисплазія кульшового суглоба присутня і в батька, і у дитини, ймовірність, що вона буде у наступної дитини – 1 до 3.
Тобто, можна говорити про те, що кожна 10-та дитина страждатиме від дисплазії кульшового суглоба, якщо така була у його батьків або брата/сестри.
Автор: Сальнікова Анна
