- Та ні, нічого в мене не болить, - відповідала Принцеса та зітхала.
Тоді батьки Принцеси подумали, що в неї якась дивна хвороба, від якої нічого не болить, але псується настрій. Вони покликали в замок всіх лікарів королівства та попросили їх вилікувати доньку.
Лікарі весь день оглядали Принцесу, робили їй аналізи, але ніякої хвороби в дівчинки не знайшли. Та, все-таки, один лікар визвався допомогти їй.
- Можливо, мої ліки від поганого настрою тебе вилікують. Але на їх приготування мені знадобиться цілий день. Тож, поки я буду зайнятий приготуванням, я прошу тебе зробити декілька справ, які я сам мав зробити за цей день, - сказав лікар Принцесі.
- Добре, - погодилася дівчинка.
Лікар попросив Принцесу зробити три справи. Спочатку треба було зайти до коваля та запитати, як він себе почуває. Потім треба було завітати в пекарню та передати ліки пекарю. А наостанок лікар попросив дівчинку навідатись до вчительки та доглянути за її маленьким сином, поки вона сходить до аптеки.
Принцеса вислухала лікаря та пішла виконувати його прохання.
- Доброго дня, дядьку коваль! – привіталася вона з ковалем. Я завітала до Вас на прохання лікаря, щоб дізнатися про Ваше самопочуття.
- Доброго дня, Принцесо! Перекажи лікарю, що сьогодні мені набагато краще.
- Зрозуміло. Будьте здорові, дядьку коваль! – сказала Принцеса.
- Дякую, що завітала до мене, мила дівчинко! – сказав коваль та посміхнувся Принцесі.
Принцесі було приємно поспілкуватися з ковалем та почути слова подяки, та вона й сама не помітила, як посміхнулась йому у відповідь.
Потім дівчинка прийшла до пекарні.
- Доброго дня, дядьку пекар! Я принесла Вам ліки від лікаря.
- Дякую, добра дівчинко! – зрадів пекар. – Мені саме час їх приймати. Як же ти вчасно!
- На здоров’я, дядьку пекар, - сказала Принцеса.
Пекар взяв ліки та посміхнувся дівчинці. Вона відповіла йому посмішкою.
Далі Принцеса завітала до будинку вчительки.
- Доброго дня, вчителько. Лікар просив мене побути за Вашим малюком, поки Ви сходите до аптеки.
Вчителька пішла до аптеки, а коли повернулася, то сказала:
- Дякую тобі, добра Принцесо! Що б я без твоєї допомоги робила?
- Рада Вам допомогти, - відповіла дівчинка і на цей раз першою посміхнулася, а вчителька посміхнулася їй у відповідь.
Всі справи були виконані і час було Принцесі повертатися додому. «Мабуть, мої ліки від поганого настрою вже готові», - думала дівчинка. Але дорогою вона раптом зрозуміла, що настрій в неї вже зовсім непоганий. Їй було радісно, вона навіть йшла, посміхаючись.
Вдома на Принцесу вже чекав лікар. Вона розповіла йому про коваля, пекаря та вчительку та додала:
- Лікарю, я маю Вам сказати, що мені вже не потрібні ліки. Адже поки я виконувала Ваші прохання, мій настрій став дуже гарним.
- Мої прохання і були тими самими ліками від поганого настрою! – посміхнувся він.
- Як це? – здивувалася Принцеса.
- Адже, виконуючи мої завдання, ти робила людям добро, і вони дякували тобі за це. А добрі справи є найкращими ліками від поганого настрою, - пояснив лікар. Коли ми робимо щось добре, а у відповідь отримуємо вдячні слова та посмішки, це дарує нам гарний настрій.
