Ми народжені, щоб казку зробити дійсністю
Десять років тому, коли щойно з´явилися кубики Нікітіна, розвиваючі ігри, це було так здорово, так ново! І мами, які отримали відпустку на три роки, із захопленням кинулися в це грати. Спочатку від ідеї раннього розвитку була одна суцільна користь. Поки це не стало модним.
У чому полягав принцип раннього навчання й розвитку? Граючи, навчати потроху діточок англійській - у пісеньках, ліпленню - з ляльковим театром, читанню - за вивісками. Саме в грі, тому що завдання було - не навчити дітей предметам, а показати розмаїття світу, навчити отримувати задоволення від інтелектуальних і творчих занять, поспілкуватися з власними дітьми.
Але жорстока «тітка Мода» потихеньку набирала обертів, і ось уже на голову дитини обрушуються нескінченні, численні курси й заняття. Мами дивувалися: чому малюк плаче й не хоче йти на заняття? Він і так утомився після садка, йому додому хочеться, до мами, до своїх іграшок, до телевізора, зрештою. А його тягнуть на якісь зовсім непотрібні йому заняття, відривають від мами, але ж він так за нею скучив за день!
Принцип черв´яка
У Дейла Карнегі зустрічається дуже дохідливий образ: «Коли ви йдете ловити рибу, ви насаджуєте на гачок черв´яка. Хоча особисто ви віддаєте перевагу полуниці з вершками. Але риба любить черв´яків, тому ви пропонуєте їй черв´яка, а не полуницю ».
Давайте скажемо чесно: всі додаткові заняття (у більшості випадків) тішать честолюбство батьків. Так, звичайно, зустрічаються діти з яскраво вираженими здібностями і потребами. Ці здібності треба розвивати, пестити й вирощувати. Але більшості малюків вистачає їхніх занять у дитячому садку. Стандартна програма середньої групи дитячого саду включає в себе ліплення, малювання, музичні заняття, математику, конструювання, читання, природознавство і фізкультуру. У деяких садках є ще платні уроки іноземної мови й ритміки. Для маленької людини це вже немало.
Дитинча не розуміє, що іноземна мова необхідна для її майбутньої кар´єри. Вона любить ці уроки тому, що вчителька молода і красива ( «полуниця з вершками») і ласкаво з ним розмовляє. Або не любить - якщо вчителька не подобається.
У дітей має бути дитинство
Безтурботне дитинство, наповнене спокоєм і радісним очікуванням нового дня. Іграшки, машинки, скакалочки і салочки. З казками, прочитаними на ніч мамою, не тому, що так треба, а тому, що так солодко сидіти в мами на руках і не боятися. Попереду довге життя, і все це життя належить вчитися.
А дитинство промайне швидко, і нехай залишаться про це дитинство чисті, світлі спогади. Якщо цього немає, діти, напхані всілякими знаннями та навичками, але обділені батьківською увагою й любов´ю, рано чи пізно потрапляють до дитячого психолога. Зі скаргами на енурез, поганий сон, нетовариськість. Неконтактні, затиснуті, чудово навчені діти. Не позбавляйте їх такої простої радості: гратися, катати машинки, малювати каля-маля, пустувати. Цей час скоро пройде.
Звичайно, всі бажають своєму чаду тільки найкращого. Залишити дитину в спокої, щоб вона росла «як трава», - теж не кращий варіант. Інша річ, що займатися з дитиною є сенс заради її благополуччя, а не для того, щоб було що пред´явити друзям і знайомим. Дитині потрібно, щоб ви допомогли їй розвиватися в її власному темпі й самі брали активну участь в її розвитку. Адже виховання, зрештою, означає не вплив, а взаємодію, співпрацю з дитиною. І найголовніше в ньому - це не притупити природну допитливість дитини й відповідати на всі її питання. Не страшно, якщо дитина навчиться читати, тільки пішовши до школи в семирічному віці. Гірше, якщо вона ще до школи втратить інтерес до навчання як до діяльності, яку їй нав´язували з самого народження. Адже справа не в тому, скільки й чого знатиме малюк, а в тому, яким він виросте - допитливим і творчим або озлобленим занудою, який багато про що чув, але нічого не хоче.
Недоліки «раннього старту»
У наші дні з усіх боків чути слова про те, що ми живемо в «інформаційному суспільстві», що головним сьогодні є інтелект. З цього багато батьків роблять висновок про те, що дитина повинна отримувати величезні інтелектуальні навантаження буквально з пелюшок. У цьому бачиться запорука успішної кар´єри, благополучного життя і так далі. Насправді ранній старт не завжди дає перевагу.
Постараємося аргументувати цю позицію та проілюструвати її конкретними прикладами.
Мозок дитини дозріває поступово. Спочатку дозрівають нервові центри, відповідальні за дихання і травлення, потім - за рух і тільки потім - за емоційний контроль, волю й читання. Якщо примусово порушити цю послідовність, якщо почати розвивати центри читання до того, як дозріють попередні, становлення дитини може відхилитися від норми.
Надмірна інтелектуальна напруга викликає приплив крові до кори головного мозку. При цьому збіднюється кровопостачання центрів, відповідальних за дихання, травлення, серцебиття, у результаті чого виникають спазми судин - і, відповідно, дитина отримує цілий букет захворювань. Причини спазмів у дитячому віці також пов´язані і з психологічною напругою, що дуже і дуже часто виникає у тих, кого завчасно саджають за парти.
У багатьох дітей психологічна напруга викликана іншою загальною причиною - високий інтелектуальний потенціал є сусідами з низьким рівнем соціалізації, емоційною нечутливістю. Щоб цього, не дай Бог, не сталося з вашою дитиною, не забувайте, що вона все-таки не об´єкт, а суб´єкт навчання, не ходячий «пентіум», а людина, зі своїми смаками, схильностями та інтересами.
Практичні поради батькам
Для того, щоб батьки не захоплювалися надмірно занадто раннім і надто «всебічним» розвитком свого чада, психологи радять їм дотримуватися нехитрих правил. Ось деякі з них.
Не перетворюйте успіхи малюка на привід продемонструвати перед знайомими його незвичайні здібності. Із цього він винесе одне: я займаюся не тому, що мені цікаво, а для того, щоб здивувати маминих подруг.
Не женіться за модними рамками Монтессорі, кубиками Нікітіна і т.д. Можливо, розпочати варто зі звичайної дитячої пірамідки й дерев´яного конструктора - адже це також розвиваючі ігри. Сьогодні існує безліч розвиваючих методик, але зовсім не обов´язково дотримуватися принципів єдиної. Виберіть у кожній те, що близько і зрозуміло вам і цікаво маляті.
Вирішивши зайнятися раннім розвитком, не скуповуйте підряд усі посібники. Нехай дитина спочатку засвоїть щось одне. Ніхто вам не скаже, в якому віці вашу дитину треба вчити кольорам чи цифрам. Тільки ви самі можете вирішити, з чого починати заняття. Головне - не перестарайтеся і не перезавантажте малюка знаннями, а рухайтеся вперед поступово - від дуже простого до простого, від простого - до трохи складнішого.
Відмовтеся від спокуси виділити для «розвитку» певний час. У цих заняттях регулярність - не найголовніше. Набагато важливіше для них гарний настрій батьків і малюка, захопленість і бажання «розвиватися». Прислухайтесь до дитини, яка раптом захопилася лише буквами або лише складанням кубиків. Хай малюк займається тим, що йому цікаво, а не тим, що у вас зараз за розкладом.
Не наполягайте на заняттях, якщо дитина поглинена грою в ляльки чи машинки. А якщо вас саме зараз охопив розвиваючий свербіж, попросіться до її гри.
Найкраща «методика» розвитку - спілкування. Ваші заняття будуть односторонніми, якщо між ними ви не будете говорити з дитиною. Про що? Та про все на світі ...
За матеріалами 4kids.com.ua
