Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Великий Гав

Дитяча казка: Великий Гав
 

Цуценя Гав за віком було маленьким песиком. А ось за розміром Гав був завбільшки дорослих котів та навіть деяких собак.

Щоранку Гав виходив на двір та голосно тявкав:

- Агов, малюки, йдемо бігати навипередки!

Малі кошенята, курчата та горобці не проти були побігати з цуценятком Гавом. Та як же за ним встигнеш, якщо він такий великий у порівнянні з ними? Гав бігав швидше за всіх, а потім насміхався:

- Що, малюки, не можете мене наздогнати? Не дивно – я ж великий, а ви малі.

Цуценя так голосно тявкало, що малі кошенята та пташенята лякалися та розбігалися. Гав пишався: «А ось я нікого не боюся – я ж великий та дорослий!»

Якось звірята та пташки бавилися у травичці. Раптом курча побачило смугастого джмеля, що кружляв над квітками.

- Ой, обережно, тут джміль! – щосили запищало курча.

Малі звірята та пташки відійшли подалі від квіток, над якими гудів джміль. Всі, окрім песика Гава.

- Гей, ви що, злякалися цього жука? – засміявся Гав. – Він же маленький! Навіть найменше курча – це велетень у порівнянні з джмелем!

- Не те, щоб дуже злякалися, - почало пояснювати кошеня. – Але якщо раптом хтось зачепить джмеля, або наступить на нього, то він може боляче вкусити.

Цуценя Гав весело загавкало у відповідь:

- Та я сам можу кого завгодно вкусити, якщо захочу! Просто ви малі, от і боїтеся, а я великий, і не боюся джмеля!

Сказавши це, Гав вирушив у бік, де літав джміль. Песик почав махати над джмелем лапою, совати носа у квітку, де сидів джміль. Джміль відлітав, але Гав наздоганяв його. Врешті-решт джмелю набридла ця гра, і він як вкусив Гава за ніс!

- Ой-ой-ой, боляче! – заверещало цуценя Гав.

Гав навіть розплакався від болю та розпачу.

- Біднесенький! – пожаліли Гава звірята та пташенята. – Швидше йди до хазяїна. Він зробить тобі компрес та покаже лікарю, що лікує тварин.

- Це поганий джміль! – заскиглив Гав.

- Ні, він зовсім не поганий, - відповіло кошеня. – Просто він так захищається від тих, хто може його образити. Тим більше, ти такий великий, а джміль – маленький. Уяви, як він тебе злякався!

Згодом цуценя Гав сиділо на подвір’ї з компресом на носі.

- Який же ти в нас ще маленький! – сказав Гаву хлопчик Артемко. – Тебе ще вчити та вчити правилам поведінки та безпеки.

Артемко пояснив Гаву, що великими, розумними та сміливими стають не ті, хто більше за розміром, а ті, хто дослухається до дорослих, набуває нових знань та досвіду.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяче оповідання: Максимові фокуси

У хлопчика Максима з’явилася погана звичка – розкидати свої речі по всій квартирі.

Наприклад, прийде Максим зі школи, жбурне куртку на тумбу в коридорі, портфель – на підлогу, а штани та сорочку – на перший зустрічний стілець. Ось так, Максимові речі можна знайти будь-де, але не на своїх місцях.

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня

Жило-було маленьке мишеня на ім'я Шуршеня. Воно було розумненьким, красивим і добрим, але іноді неслухняним. Наприклад, йому подобалося тікати від мами мишки під час прогулянки. Мама мишка вчила Шуршеня, що на вулиці потрібно бути уважним, перебувати поруч з мамою або так, щоб мама його бачила. Інакше можна потрапити під машину, або спіткнутися і розбити собі ніс, або зачепитися хвостиком.

Дитяча казка: Малюк та Маша

В одному дворі жило-було цуценя. Одного разу воно вирішило, що йому потрібен хазяїн.

«Буду дружити з ним, захищати його», - мріяло цуценя. Тільки де ж знайти свого хазяїна?

Дитяче оповідання: Несхожі близнючки

Жили-були дві сестри-близнючки, Лія та Мія. Дівчатка були схожими між собою, як дві краплі води. Лише батьки розрізняли їх з першого погляду, а всім іншим потрібен був час, щоб розібратися, хто з дівчат Лія, а хто Мія. А ось за характерами Лія та Мія були зовсім різні.