Боремося з причинами
Зазвичай про це не говорять, але така проблема є досить поширеною - кожен десятий дошкільник час від часу мочиться в ліжко.По-перше, пам'ятай, що ніколи не варто злитися на дитину через такі нічні пригоди. В іншому випадку, неприємності лише посиляться. По-друге, спробуй підтримати дитину і з'ясувати причини. Часто буває, що причини обумовлені не фізичними недугами, а психікою.
Можливо, дитина боїться темряви і їй страшно йти в туалет по величезному коридору серед ночі, а будити батьків або говорити будь-кому про це - соромно (за статистикою, хлопчики страждають цим в 2 рази частіше, ніж дівчата). Особливо, якщо у дитини багата уява, вона вже познайомилася з фільмами жахів або якщо вона відчуває себе дискомфортно вдома. В такому випадку, замість ліків слід придбати нічники, які будуть висвітлювати всі затишні місця в будинку. Створи атмосферу в туалеті - вона повинна бути приємною і теплою, а не холодною і лякаючою. Можливо, дитина боїться провалитися в унітаз (досить поширене явище). Придбайте спеціальне дитяче сидіння.
Тобто перед тим, як займатися лікуванням, слід з'ясувати справжню причину.
Психологічний аспект
Якщо дитині доведеться спати не вдома, вона буде почувати себе ніяково, а батьків буде переслідувати страх. Постійне збентеження і страхи можуть посіяти ряд комплексів, які завадять дитині у подальшому - дорослому житті, коли про нічне сечовипусканняі вже всі забудуть. Дітей замучить почуття власної неповноцінності, і вони ризикують замкнутися в собі. Крім того, на грунті нетримання може розвинутися безсоння.Поза домом
Якщо дитина буде ночувати не вдома, а, скажімо, у друга, забезпеч її наступними речами: особистим спальним мішком з прогумованим дном, запасними комплектами постільної і нижньої білизни, рушником для мокрої плями, пластиковим пакетом для зберігання мокрого одягу, ліхтариком.Звичайно, ти завжди можеш відверто поговорити з мамою друга і попросити її про допомогу, якщо трапиться нічна неприємність.
Лікування
Існує більше 300 способів самостійного лікування. Однак, перед цим слід звернутися до лікаря. Якщо медичної схильності не виявлено, зверніться до іншого фахівця - психолога.Основне, що ти можеш зробити - це забезпечити спокійний мікроклімат у сім'ї, підтримку та конфіденційність. Відводь дитину в туалет перед сном. Ведіть «календар» нічних сечовипускань. Дізнавшись «режим» користуйтеся будильником, який розбудить дитину перед цим. Не давай пити багато води на ніч. Навчи малюка тренувати сечовий міхур вдень, трохи затягуючи процес сечовипускання (дитина повинна навчитися терпіти) і так далі.
За матеріалами mama.ua
