Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Як виховувати дітей від різних шлюбів?

Як виховувати дітей від різних шлюбів?

Чи мож­ли­ва справ­ж­ня друж­ба між зве­де­ни­ми бра­та­ми і сест­ра­ми? Во­на виникає тільки в то­му ви­пад­ку, як­що діти ба­га­то ча­су про­во­дять ра­зом. Чим більше подій та осо­бис­тих історій об'єднує їх, чим мен­ша різниця у віці, тим більш братські, довірчі відносини вста­нов­лю­ють­ся між ни­ми.


Сто­сун­ки мо­жуть бу­ти довірливими, то­ва­рись­ки­ми. Але і нейтраль­ни­ми, во­ро­гу­ю­чи­ми і уни­ка­ю­чи­ми та­кож. Зви­чай­но, во­ни змінюються з ча­сом і не зав­ж­ди бу­ва­ють взаємними. Як би там не бу­ло, для кожної ди­ти­ни пе­ре­бу­до­ва сім'ї - це склад­ний про­цес, що ве­де до вста­нов­лен­ня но­вих зв'язків.

Закріпити ролі

Яки­ми скла­дуть­ся відносини між дітьми, ба­га­то в чо­му за­ле­жить від їхніх інтересів, від ува­ги до них батьків, а та­кож від сімейної історії кожної ди­ти­ни. Важ­ли­ве місце, яке ди­ти­на зай­ме в новій сімейній ієрархії: стар­ший відразу мо­же ста­ти середнім або мо­лод­шим, і на­впа­ки, що час­то провокує конфлікт і об­ра­зи.

У 4-5 років діти лег­ше зви­ка­ють до нової ролі. А ось для мо­лод­ших школярів та підлітків зміна ста­ту­су час­то виявляється се­рй­оз­ним вип­ро­бу­ван­ням. Наполегливі спро­би вітчима або ма­чу­хи ста­ти но­ви­ми бать­ка­ми підсилюють негативні емоції підлітка і мо­жуть вик­ли­ка­ти у ньо­го ак­тив­не не­прий­нят­тя но­во­го чле­на сім'ї.

То­му до­рос­лим вар­то по­чи­на­ти бу­ду­ва­ти відносини з дружнь­ою позиції, а не з підпорядкування мо­лод­шо­го стар­шо­му. Це до­по­мо­же дітям відчути довіру до но­во­го бать­ка й по­сту­по­во виз­на­ти йо­го ав­то­ри­тет. Важ­ли­во зберігати сис­те­му цінностей, що діяла в біологічній сім'ї ди­ти­ни. Во­на допомагає дитині ідентифікувати се­бе. Са­ме на сімейних цінностях, як на фундаменті, тримається її по­чут­тя без­пе­ки. І но­ва сім'я ні в яко­му разі не по­вин­на вик­рес­лю­ва­ти з її жит­тя ста­ру.

Спра­ви­ти­ся з рев­но­ща­ми

Кон­ку­ру­ю­чи за лю­бов батьків, зведені бра­ти і сест­ри відстоюють се­бе, але при цьо­му силь­но страж­да­ють. Ко­жен хо­че от­ри­ма­ти більше любові.

Ди­ти­на ве­де постійну війну за ува­гу «сво­го» бать­ка, а найгостріші су­пер­еч­ки роз­па­лю­ють­ся при порівнянні вітчима з бать­ком чи ма­чу­хи з матір'ю. Ко­жен з дітей вважає, що йо­го бать­ко кра­щий.

При­чи­ною розбіжностей між дітьми мо­жуть бу­ти недозволені протиріччя між колишнім по­друж­жям. Дітям лег­ше пе­ре­нес­ти свій внутрішній роз­лад на відносини зі зве­де­ни­ми бра­та­ми і сест­ра­ми, ніж виз­на­ти, що хтось із батьків не пра­вий. Ситуація ще більше ускладнюється, як­що хтось з до­рос­лих про­ти­вить­ся за­над­то тісній дружбі своєї ди­ти­ни з но­ви­ми ро­ди­ча­ми.

Тінь інцесту

Трапляється, що дружні відносини між «май­же бра­та­ми і сест­ра­ми» пе­ре­хо­дять у щось більше. Мо­ва, зрозуміло, про лю­бов. Більшість на­ших експертів вва­жа­ють любовні відносини між зве­де­ни­ми бра­том і сест­рою інцестом.

І ка­жуть про те, що ство­рен­ня бать­ка­ми нової па­ри ве­де до за­бо­ро­ни на любовні відносини між дітьми від їх ми­ну­лих шлюбів, навіть не­зва­жа­ю­чи на відсутність біологічного споріднення між ни­ми.

Не­за­леж­но від віку, в яко­му діти ста­ли чле­на­ми однієї сім'ї, сексуальні відносини між ни­ми руйнівні для їх особистості. Несвідомими при­чи­на­ми такої закоханості мо­же бу­ти і Едипів ком­плекс, і су­пер­ниц­т­во з «но­вим» бать­ком. Ревнощі, заздрість, мстивість ве­дуть до страж­дань. Бать­ки повинні за­бо­ро­ни­ти будь-які про­яви сексуальності між зве­де­ни­ми дітьми.

Глибокі любовні по­чут­тя між нерідними бра­та­ми і сест­ра­ми мо­жуть ви­ни­ка­ти ли­ше в то­му ви­пад­ку, ко­ли но­вий шлюб батьків випадає на підлітковий вік дітей. Во­ни вже не мо­жуть виз­на­ти чу­жу лю­ди­ну бра­том чи сест­рою, для них це ли­ше знай­ом­ст­во з однолітком.

Зустріч дітей стає дзер­каль­ним пов­то­рен­ням любовної зустрічі батьків. А оскільки найбільш зна­чу­щи­ми в підлітковому віці є взаємини з про­ти­леж­ною стат­тю, вкрай прос­то за­ко­ха­ти­ся в то­го, хто зна­хо­дить­ся по­руч. Як­що бать­ки ба­чать, що між підлітками роз­ви­ва­ють­ся любовні відносини, необхідно чітко окрес­ли­ти межі до­зво­ле­но­го.

Час звик­ну­ти один до од­но­го

Чи зо­бов'язані діти в новій сім'ї дру­жи­ти? «Це ще од­на ілюзія ба­гать­ох батьків», - вва­жа­ють ек­с­пер­ти.

Бать­кам необхідно усвідомити, що ство­рен­ня нової сім'ї - це їхнє ба­жан­ня, яке не обов'яз­ко­во збігається з ба­жан­ням дітей. То­му до­рос­лим вар­то яс­но озву­чи­ти пра­ви­ло: ко­жен по­ви­нен по­ва­жа­ти іншого, а реш­та - друж­ба, прихильність - як вий­де. По­чут­тя приналежності до нової сім'ї зав­ж­ди виникає по­сту­по­во.

Від поведінки до­рос­лих за­ле­жить, наскільки дітям бу­де ком­форт­но в но­вих об­ста­ви­нах. Во­ни повинні поєднувати їх, розуміючи, що ба­жан­ня ближ­че пізнати один од­но­го мо­же ви­ник­ну­ти, тільки ко­ли діти ба­чать­ся час­то. Но­вим бать­кам вар­то по­ду­ма­ти, як кра­ще організувати відпустку, поїздки, зустрічі, повністю присвячені дітям.

Але кож­на ди­ти­на потребує сво­го прос­то­ру і в спілкуванні один на один з рідним бать­ком чи матір'ю. Інакше у неї мо­же з'яви­ти­ся відчуття розгубленості, самотності і непотрібності в новій сім'ї.

Але навіть зовні рівні відносини про­дов­жу­ють за­ли­ша­ти­ся крих­ки­ми. Діти від різних шлюбів ви­яв­ля­ють­ся ра­зом, але не «зли­ва­ють­ся».

І конфлікти між ни­ми мо­жуть ви­ник­ну­ти в будь-який мо­мент. Узгоджені дії батьків і спра­вед­ли­ве став­лен­ня до дітей до­по­мо­жуть по­бу­ду­ва­ти друж­ню сім'ю і зро­би­ти дітей ближ­чи­ми один до од­но­го. От­ри­ма­ний ра­зом досвід, загальні успіхи, од­на­ко­вий рівень освіти - все це зміцнює брат­ст­во дітей з різними ха­рак­те­ра­ми, ко­жен з яких до зустрічі їх батьків про­жив свою історію жит­тя.

За матеріалами dytyna.info

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Як познайомити дитину з професіями

Багато в чому щастя і успіх дитини в майбутньому пов'язані з тим, чи зможе вона самореалізуватися в професійному плані. Безумовно, всі батьки бажають своїм дітям найкращого, і з раннього віку починають знайомити дитину з різними видами діяльності і професіями. Це важливо, тому що допомагає сформувати ставлення дитини до праці, як своєї, так і інших людей.

Як «правильно» карати дитину?

Процес виховання неминуче передбачає наявність такого моменту як покарання. Якщо слово «покарання» піднімає в вашій уяві картину, де заплаканий малюк стоїть в кутку, а мама (тато) злісно виговорюють його (чи навіть шльопають по попі) – доведеться розірвати цей шаблон. Адже покарання може бути абсолютно різним (на щастя, для більшості сучасних батьків фізичне покарання – річ неприпустима). Не хотілося б оперувати термінами «правильно» і «не правильно», адже границі їх дуже розмиті, та, тим не менш, поговоримо про «правильне» покарання в контексті «ефективне покарання» - таке, яке приносить бажаний ефект. Отож…

Якщо у вашої дитини з’явились уявні друзі

Ви помітили, що ваша дитина почала спілкуватися з уявними товаришами, граючись, вона називає їх імена, спілкується з ними, а, може, навіть, доглядає за такими «друзями»: годує, водить на горщик, вкладає спати? Звісно, це може здивувати чи навіть насторожити батьків. Чи варто хвилюватися?

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, прибирати, чистити зубки…), а батьки, в якості виховного методу, одразу підключають старі-добрі «страшилки» - прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере міліціонер, з’явиться павучок чи рогата коза… Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста: Бабою Ягою лякали нас, тепер і ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує, хоча інколи задумуємось: чи правильно залякувати малечу?