Дитячі загадки про все на світі

Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде
І весною проросте.
(Жолудь)

Все обвила ця рослина
Як зелена павутина.
Краще очі ти розплющ –
Це звичайний в’ється _ _ _ _.
(Плющ)

Намистиночки малі
Стебло тягнуть до землі.
(Конвалія)

На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед –
Це звичайний _ _ _ _ _ _.
(Очерет)

На сметану, масло, сир
Нам воно згодиться.
І корисне, і смачне,
Тече, як водиця.
Колір в нього, наче сніг,
Пригощу їм вас усіх!
(Молоко)

Хтосьвідкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця л’ється.
Як це явище зоветься?
(Дощ)

Щось на небі гуркотить,
Наче звір страшний летить.
Сильний дощ на землю л’ється,
Звір у руки не дається.
Очі світяться яскраво –
Всі у дім тікайте жваво!
(Грім та блискавка)

Я маленький і кругленький,
На одежі я завжди,
Мене в петлю продівають
Сто разів туди – сюди.
(Ґудзик)

Я ніколи не сиджу,
А ходжу, ходжу, ходжу.
І хоч з місця не зійду –
Все про час вам докладу.
(Годинник)

Пташка пір’ячко шукала,
Щось під стріхой будувала.
Покладе туди яєчка.
Її хатка – це _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Гніздечко)

Тісто, ягоди і крем,
Шоколад, прикраси, джем.
Дуже страву цю люблю
Її в кондитерській куплю.
(Тістечко)

Я у кожній є квартирі:
Сидіння, та ноги чотири.
Для комфорту спинку маю,
Багато місця не займаю.
(Стілець)

Довгий носик, ручку має,
Всіх нас чаєм пригощає!
(Чайник)

Про мене казка є відома,
Я не люблю сидіти вдома,
Пригоди ждуть мене завжди –
Я не боюсь вогню, води.
Дисциплінований, слухняний,
Це я - _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Солдатик олов’яний)

Є у мене річ важлива:
Не страшні ні дощ, ні злива.
Її розкрию над собою,
І не замочить дощ водою!
(Парасолька)

Я із гуми, надувна,
Як повітря я легка,
Міцно мотузок тримай
Та мене не відпускай!
(Повітряна куля)

Замість старого з чорнилом пера
річ ця у кожного є школяра.
В зошиті пише він їю гладенько,
Дуже старанно, охайно, чистенько.
(Ручка)

Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти?
(М’яч)

Металева та тоненька,
Мною сукню шиє ненька.
В мене тулуб є і вушко,
Я із голкою подружка.
(Голка)

Хто мене в ґадзівстві має,
Той завжди напевно знає:
Їдеш в ліс гриби збирати,
Тож мене потрібно взяти.
(Корзина)

На дорозі їх багато –
Їде на колесах хата.
Дверь спочатку ти відчиниш,
На дивані відпочинеш,
А вона в єдину мить
Хоч куди тебе домчить!
(Автомобіль)

Можу я його розбити,
Можу на обід зварити,
Курка нам його знесе,
Що це діти? Це - _ _ _ _.
(Яйце)

Гострі зуби вона має,
Їсти нам допомагає,
Що бере в тарілці – все
Нам до рота донесе.
(Виделка)

Влітку ягід так багато.
Їх спочатку буду рвати,
Потім з цукром перетрем
Ось смачний і вийде _ _ _ _.
( Варення )

Ти розправ мої боки –
І пухкенькі, і м’які,
Поклади мене під вушко
І лягай мені на брюшко.
(Подушка)

В мене є три кольори,
Всі для діла, не для гри.
Пішохди й водії
Знають правила мої.
Коли колір я міняю –
Тих чи інших зупиняю.
(Світлофор)

І ввечорі, і зранку
Вартую я на ґанку.
Не кусаю, не гарчу,
В дім чужих не пропущу.
(Замок)

Із дівчатами для гри
Цей предмет ти не бери!
Річ коштовна і маленька,
Заховала її ненька.
Не помітиш, як загубиш –
Ще сама жаліти будеш.
(Каблучка)

На одній нозі стоїть,
Йде за колом коло,
Доки не зупиниться –
Не впаде ніколи.
( Дзиґа )

Руки вбоки я стою –
Всіх вас чаєм напою.
Я горячий, наче жар.
Хто я діти? _ _ _ _ _ _ _.
(Самовар)

Голуба вода тече,
В’ється, наче стрічка.
Здогадалися, що це?
Це глибока _ _ _ _ _.
(Річка)

Тут міста, країни, скелі,
Океани і пустелі,
Гори, ріки і моря –
Мандрувати буду я!
Щоб по світу мандрувати,
Не виходжу я із хати,
Не сідаю у автобус,
А беру у руки _ _ _ _ _ _.
(Глобус)

На небі появилася,
Дощом вона пролилася,
Від землі піднялась парой,
Знов на небі стане _ _ _ _ _ _.
(Хмарой)

Є у зайця і лисиці,
У корови і куниці,
Навіть у дворі кота
Не зустрінеш без _ _ _ _ _ _.
(Хвоста)

Щоб рудим волосся стало
Фарбу дівчина достала.
Не зашкодить їй вона,
Це рослинна фарба _ _ _.
(Хна)

Будівельнику без них нічого робити –
Не збудує школу, дім і садок, де діти.
Починається на „Ц”, здогадалися, що це?
(Цегла, цемент)

Звідкіля у нас на небі
Риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні _ _ _ _ _ ’_ .
(Сузір’я)

На мене сідають дорослі і діти,
Коли вони схочуть перепочити.
Я в парку, в дворі, на зупинці стою:
І вам я хвилини спочинку даю.
(Лавка)

Зранку всіх людей розбудить,
Гріє, пестить і голубить.
А на нього дивишся
І ненавмисно скривишся!
(Сонце)

В небі камінці блищать.
Їх не 7 , не 100, не 5.
А як падають униз –
Бажання згадуй, не барись!
(Зірки)

Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!
(Веселка)

В цьому місці поїзди
Гуркотять сюди-туди.
Каси тут, чекання зал,
Одним словом – це _ _ _ _ _ _.
(Вокзал)

Я гучно в лісі закричу,
Кричати буду досхочу.
А що це в відповаідь луна?
Неначе дражниться _ _ _ _ .
(Луна)

З какао цукерка ця і з молока,
Буває солодка, буває гірка,
Буває начинка: ізюм чи горіх,
Поділимо плитку велику на всіх!
Якщо запитаємо, навіть в малят,
Усі нам підкажуть, що це _ _ _ _ _ _ _ .
(Шоколад)

Є цей прилад в кожній хаті,
Що це, можете сказати?
Для матусі серіал і футбол для тата
Може скринька ця чудова легко показати!
(Телевізор)

Темно стало на дворі,
Сяє місяць угорі.
Спати треба, певна річ,
Бо прийшла на землю _ _ _ .
(Ніч)

Я живу угаражі – перевожу вантажі,
Ще великий кузов маю, людям всім допомагаю.
Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок
Он малий хлопчак повіз. Я звичайний _ _ _ _ .
(Ваговіз)

Замість справжньої дитини
Є у кожної дівчини.
Її пестять, одягають,
Спати ввечорі вкладають.
І годують її смачно –
Дуже мамі вона вдячна!
(Лялька)

І красива, і пахуча
Квітка ця, на жаль, колюча.
(Троянда)


В полі влітку вистигаю,
Я зернят багато маю.
Золотистий та вусатий
Хліб приношу в кожну хату.
(Колос)


Влітку диво це знайду
В полі, в лісі і в саду.
Ці рослини кольорові
Запашні, такі чудові.
(Квіти)


Я в барлозі взимку спав,
Мед із вуликів збирав.
Бант на шию пов’язали,
І до іграшок поклали.
Вайлуватий та м’який.
Відгадай, хтоя такий?
(Плюшеве ведмежа)