• Комплексне неврологічне обстеження, що проводиться для оцінки загальної функції мозку, рефлексів, моторики та сенсорних реакцій.
• ЕЕГ реєструє електричну активність у мозку. Це може допомогти визначити аномальні моделі або спалахи, які вказують на епілепсію. У деяких випадках може бути рекомендований тривалий або амбулаторний моніторинг ЕЕГ.
• Дослідження структурної візуалізації, такі як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ), проводяться для виявлення будь-яких аномалій у мозку, які можуть спричиняти судоми.
• Можуть бути проведені аналізи крові, щоб перевірити наявність метаболічних або генетичних факторів, які можуть сприяти розвитку судом.
• У деяких випадках за пацієнтами проводять відеозапис ЕЕГ у відділенні моніторингу епілепсії, щоб зафіксувати й проаналізувати напади разом із відповідною поведінкою.
• Може бути проведена нейропсихологічна оцінка для оцінки когнітивних функцій і виявлення будь-яких пов’язаних когнітивних або поведінкових проблем.
• Функціональні візуалізаційні дослідження, такі як позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) або однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (SPECT), можуть бути використані для визначення ділянок мозку, залучених до судомної активності.
• У деяких випадках, особливо якщо в родині є епілепсія, можна розглянути можливість генетичного тестування для виявлення потенційних генетичних факторів.
• У рідкісних випадках медичні працівники можуть використовувати спеціальні процедури для провокації судом у контрольованих умовах, щоб краще зрозуміти їхні характеристики та допомогти в діагностиці.
Діагноз базується на встановлених критеріях, включаючи критерії Міжнародної ліги проти епілепсії (ILAE), які враховують частоту, природу та характеристики нападів. Напади класифікуються на різні типи (наприклад, з вогнищевим початком, генералізованим початком) на основі їхніх характеристик і електроклінічних ознак. Діагностичний процес також передбачає виключення інших станів, які можуть імітувати напади, наприклад синкопе (непритомність) або психогенні неепілептичні напади.
Постійний моніторинг і подальше спостереження мають вирішальне значення для уточнення діагнозу, оцінки відповіді на лікування та внесення змін до плану лікування, якщо це необхідно. У діагностиці епілепсії часто бере участь мультидисциплінарна команда, що включає неврологів, епілептологів, нейрорадіологів, нейропсихологів та інших спеціалістів.
Після встановлення діагнозу розробляється індивідуальний план лікування для ефективного лікування нападів з урахуванням таких факторів, як тип епілепсії, потенційні тригери та загальний стан здоров’я пацієнта. Рання та точна діагностика має вирішальне значення для впровадження відповідних втручань та покращення якості життя хворих на епілепсію.
