Загалом, у цей період Ви можете спостерігати значні досягнення у розвитку рухової активності малюка. Найспритніші вже активно починають освоювати повзання. Зазвичай, спочатку рух відбувається назад (малята люблять спершу задкувати), так, мабуть, легше. Ці перші спроби повзти дуже кумедні: маля займає позу жабки, і, відштовхуючись ступнями, починає рухатися. Обов'язково оцініть і підкресліть ці досягнення, щиро порадійте їм разом з малечею. Адже скільки зусиль знадобилося прикласти крихітці для того, щоб просунутися хоча б на кілька сантиметрів!
Не засмучуйтеся, якщо Вашому малюку ще не виходить повзати і він не намагається освоїти цей спосіб пересування. Вкотре повторюємо, розвиток дитини – річ надзвичайно індивідуальна, і ті етапи, які описуються у статтях даного циклу є дуже орієнтовними, кожен малюк розвивається за власною, індивідуальною схемою! Що стосується конкретно повзання, то слід зазначити, що частина дітей і зовсім «пропускають» цей етап, одразу починаючи ходити (згодом, звичайно, зараз про це говорити ще надто рано).
Намагайтеся не обмежувати рухи дитини і забезпечте їй якомога більше простору для пересування. Це стимулюватиме рухову активність малюка, зокрема й повзання. Ви можете просто простелити щось на підлозі, чи помістити маля в просторий манеж. Положіть дитину на живіт, граючись, покажіть їй якусь яскраву іграшку, яка зацікавить крихітку. Потім покладіть цю іграшку на невеликій відстані від маляти. Коли воно спробує дотягнутися до цікавої забавки – допоможіть: підставте свої долоні під ступні малечі, як Ви це робите під час щоденних занять гімнастикою. Дитина відштовхнеться ніжками і вже зможе дістати іграшку. Це, звісно, викличе бурю радісних емоцій!
Наступного разу маля вже може спробувати самостійно підповзти до бажаної цілі, і так, непомітно для себе і для Вас, освоїть повзання. Адже Ваша крихітка зараз дуже активно розвивається!
Часто до цього віку батьки вже мали радісну нагоду почути перші склади «у виконанні» своєї дитини: «ба», «ма» (найпростіші). Коли дитя починає активно «балакати» - повторюйте за ним сказані склади, це ще більше додасть впевненості і ентузіазму маленькому говоруну, який матиме стимул продовжувати свої мовні експерименти.
Продовжуйте багато спілкуватися з дитям, спілкуватися «на рівних». Тобто провадьте такі-собі діалоги: Ви запитуєте, радитесь про щось (наприклад: «Як ти думає, що сьогодні приготувати тактові на вечерю?», «Коли нам краще піти сьогодні на прогулянку: зранку, чи ближче до вечора?») – а малюк «відповідає» (щось белькоче, чи просто реагує мімікою). Розповідайте про те, що відбувається навколо, про те, що ви бачите за вікном, за чим можете спостерігати на прогулянці, у квартирі. Продовжуйте читати і переглядати дитячі книжечки, обговорюйте те, що прочитали, побачили на ілюстраціях.
Граючись з малечею, підключайте нові ідеї. Зараз важливо продовжувати активно розвивати дрібну моторику. Спробуйте таку гру: по-черзі вкладайте в ручку маляти предмети різної форми (трикутної, циліндричної, прямокутної), поступово вводячи нові форми. Для дитини може стати дуже цікавою грою видобування звуку, натискаючи на клавіші чи кнопки (ідеально підійде іграшкове піаніно, телефон з кнопочками, що видають різні звуки чи інші забавки).
Щодо харчування маляти, то грудне молоко все ще залишається основним і єдиним його джерелом. Якщо у матері зберігається високий рівень лактації, то молока вистачає для покриття потреб малюка в їжі і питті протягом доби. У цьому віці дитя за одне годування вже споживає 150 ± 20 мл материнського молока (або суміші). Кількість годувань на добу може коливатися від 5 до 8. Інтервали між годуваннями також продовжують збільшуватися (до 3,5 – 4 годин). Оскільки збільшується кількість молока, яке споживає дитина, відповідно – процес перетравлювання їжі стає тривалішим.
Сон маляти займає приблизно 16-16,5 годин на добу. Нічний сон все міцніший і триваліший (близько 8 годин), поступово він стає безперервним, дитина починає «просипати» нічне годування (буває, звісно, по-різному).
Наприкінці п’ятого місяця життя малюк вміє:
• твердо тримати голівку у вертикальному положенні;
• лежачи на животі, припіднімати корпус, опираючись на долоньки випрямлених рук;
• перевертається на бочок;
• бере предмети в ручку, довго оглядає їх, маніпулює ними;
• говорить перші найпростіші склади, багато агукає, і дуже радіє цим звукам;
• робить перші спроби сидіти, або повзати;
• відрізняє своїх, («домашніх») від чужих, по-різному на них реагує;
• звертає увагу на дрібні предмети, координує рух очних яблук з рухом голови;
• рівно стоїть при підтримці під пахви (а інколи і просто тримаючись за руки дорослого).
Автор: Марта Павлюк
Попередня частина статті
