Якщо ви вирішили вчити дитину самостійно користуватися столовими приборами, для початку рекомендується купити набір дитячого посуду з гарними малюнками, які будуть радувати і мотивувати малюка. Це повинен бути особистий набір посуду дитини, що складається з eсього необхідного (тарілки, чашки, ложки, вилки) – така покупка буде формувати правильне ставлення малюка до гігієни харчування, а також дасть відчути себе самостійним, подарує відчуття особистого простору.
Що ж стосується продуктів першого прикорму, тут вже вирішувати вам – послідовність і вік їх введення залежить суто від розвитку і стану здоров'я малюка, зокрема, проблем з травною системою і наявності алергії. У будь-якому випадку, вам варто зачекати зі снеками, навіть суто дитячими, а замінити їх шматочками фруктів (для початку найкраще підійдуть банан і груша).
Також зараз можна малюкові дати спробувати макарони, сир маленькими шматочками, крекери і бублики (без ароматизаторів та інших добавок), цвітну капусту, картоплю, моркву та інші приготовані овочі. Але пам'ятайте, що нові продукти малюкові потрібно давати в дуже маленькій кількості і по одному за раз, щоб відслідковувати реакцію організму на нововведений прикорм.
Врахуйте, що коли ви почнете вводити дорослу їжу в раціон малюка, а тим більше вчити його їсти самостійно, вся ця їжа буде на підлозі. Ви можете спробувати підкладати під стільчик для годування газетку або килимок, що миється, щоб не мити підлогу щодня. Також ви могли помітити, що домашній улюбленець сильно полюбив малюка, тому що він постійно його «підгодовує». Не зліться на дитину за це, пам'ятайте, що весь цей безлад – просто ще один крок до освоєння нового життєво важливого досвіду.
Як і з усіма нововведеннями, якщо дитині щось не подобається або вона вередує, не змушуйте її. Продовжуйте пропонувати малюкові їсти самостійно і дайте йому час самому цього захотіти.
Мама
Зараз, здавалося б, ваш малюк може дістатися до чого завгодно і куди завгодно. Повзаючи, пересуваючись на попі... не важливо, як. Якщо він бачить те, чого йому хочеться, він будь-яким способом отримає це! Прийшов той самий час випробування вашого будинку на безпеку для крихітки.Заохочуйте бажання дитини рухатися, але не змушуйте. Скоро малюк стане таким непосидою, що ви не будете знати, як змусити його сидіти на місці.
Розвиток дитини
Зробіть так, щоб малюк полюбив свій стільчик для годування і проведення часу на ньому. Пластикові дитячі книги, призначені для ванної, легко миються і розважать дитину, поки ви готуєте їсти.Також добре буде, якщо ви будете їсти разом з дитиною, коли це можливо. Так, у вас навряд чи вийде зробити сімейну вечерю, але поснідати або перекусити з дитиною вдень ви можете. Це допоможе малюкові навчитися навичкам, необхідним, щоб їсти самостійно, а також правилам поведінки за столом - ви будете для нього найкращим прикладом.
Поради
Істерики під час прощаньЦі істерики – невід'ємна частина дитинства. Через слізні прощання під час того, як мама або тато йде, пройшли всі батьки. І якщо у вашого малюка проявляється така поведінка, зрозумійте, що це – ще один період його розвитку.
Зараз вам необхідно зрозуміти, через що проходить дитина, прощаючись з вами, щоб знати, як з цим впоратися. Деяким батькам це може датися ще складніше: здавалося б, один раз ви можете без проблем піти, залишивши малюка з доглядальницею, а наступного разу – дика істерика. Так що ж відбувається?
Між чотирма і сімома місяцями дитина починає усвідомлювати те, що психологи називають «постійністю об'єкта». Це розуміння того, що люди і речі існують, навіть коли вони поза полем зору. Але до цього віку малюк міг ще не до кінця це усвідомити – він розуміє, що ви існуєте, але не знає, чи повернетеся ви, якщо щезнете, і коли ви з'явитеся знову. Тому він всіма силами намагається змусити вас залишитися, щоб ви не зникли.
Робимо прощання не такими болючими
Незважаючи на те, що всі прощання з дитиною перетворюються на ціле випробування і для вас, і для малюка, є кілька простих порад, які допоможуть полегшити цей процес. Так, в цей момент вам напевно складно залишатися спокійними і послідовними. Але у деяких батьків є свій ритуал прощання, під час якого вони кажуть «до побачення» дитині ніжно, але впевнено. Прощаючись з дитиною, будьте спокійні і переконайте її, що ви повернетеся, поясніть, як довго вас не буде і приділіть всю увагу їй, коли йдете. І якщо ви сказали, що йдете, так і робіть. Не повертайтеся, щоб утішити малюка – це тільки посилить проблему.
Ви можете попрактикуватися йти з дому, залишаючи дитину з родичами, подругою або доглядальницею. Ваша відсутність повинна тривати не менше 15 хвилин, але не більше години. За цей час малюк встигне заспокоїтися, а ви не будете потурати його істерикам. Крім того, такі тренування допоможуть дитині зрозуміти, що ви завжди повертаєтеся.
Автор: Сальнікова Анна
Попередня частина статті
