Найменші карапузи, тільки навчившись ходити, намагаються не відстати від своїх більш старших товаришів. Їх так і тягне забратися в найглибшу калюжу, помацати хмарку, яка відбивається в ній, а то й сісти прямо серед бруду та води. І зітхають мами, дивлячись на дівчаток, що чинно прогулюються у чистеньких курточках, з колясками і усміхненими пупсами. Хоча й дівчата періодично не проти пробігтися по калюжі, а в заляпаних з ніг до голови брудом шибениках важко вгадати, хлопчик перед вами чи дівчинка.
Чи варто сваритися?
«Хоч на вулицю не випускай!» - Лаються мами, в черговий раз перевзуваючи недолуге чадо, яке прийшло додому з мокрими ногами. Мам можна зрозуміти, адже обсяги прання в весняне бездоріжжя збільшуються в рази, брудні сліди і пісок єхидно виповзають на середину щойно вимитої підлоги в передпокої, а промочені ноги нерідко обертаються черговою нежиттю.
А ще в наших дворах є гірки. Це диво просто вимагає окремого опису. Колись, комусь прийшло в голову, що металева гірка - це здорово. Напевно, у цього «когось» були свої міркування. Так, її складно зламати, немає скалок, легко надати потрібну форму. Але, панове будівельники дитячих майданчиків, вона ж іржавіє! І, варто щасливому карапузові пару раз скотитися по крутому гримлячому схилу, як одяг будь-якого кольору стає рівномірно брудно-бурого. А що таке відіпрати іржу - знають тільки мами. Тому й шумлять періодично на своїх невгамовних малюків. А чому вони винні? Їм просто хочеться грати.
«Брудна» сходинка у розвитку, як пройти її без втрат
За висновками британських вчених, які проводили спеціальне дослідження, нормальний розвиток дитини абсолютно неможливо без таких пізнавальних і зміцнючих здоров´я занять, як ліплення з природної глини, збір жаб´ячої ікри, велосипедні гонки по калюжах і закопування товаришів у пісок. Ними було складено список обов´язкових забав, куди також увійшли катання по траві, будівництво піщаних замків та інші не дуже охайні забавки.
Правда, компанія, яка замовила дослідження («Persil», один з найбільших виробників пральних порошків і миючих засобів), навіває певні сумніви щодо істинності їхніх висновків. Однак згадайте, Ви ж самі були маленькими. І любили кататися на велосипеді по калюжах, будувати замки з піску, лазити по деревах і падати у високу траву!
Психологи, які працюють з дітьми, пишуть, що малюки, яких постійно зупиняють і все забороняють, виростають замкнутими, недовірливими, напруженими, несамостійними. Зовнішній світ здається їм ворожим і небезпечним. А основу цього відчуття закладаємо ми своїми криками «Не чіпай!», «Не ходи!», «Це бруд!»... Що ж робити?
Для початку варто розділити забави дійсно небезпечні, і просто не надто охайні. Не варто пускати дитину в пісочницю, яку навколишні кішки облюбували під туалет - на жаль, таке трапляється. Невідомо, які захворювання «живуть» у такому піску. Обійдемо її стороною.
Околиці будівництва з горами щебеню і залізними прутами - теж не наш вибір. Тільки не варто шуміти і гидливо говорити «бруд, не чіпай!». Залучіть увагу дитини до більш безпечної забавки. Запропонуйте погойдатися на гойдалці чи каруселі, або розглянути ближче горобців, які розкричалися на дереві.
А ось іржава гірка - не біда. Просто заведіть кілька комплектів старих штанів-курток, спеціально для таких прогулянок, і не звертайте уваги на бурчання бабусь на майданчику. Це - корисно, а значить - потрібно! Також вони виручать при грі в пісок, та й просто падіннях. Зовнішній вигляд такого одягу не дуже важливий, значить, його не шкода, а прання практично в кожному домі вже взяла на себе розумниця - пральна машина-автомат. Увечері випрали, а вранці екіпірування готове до нових «вершин»... або глибин.
Так, як же бути з калюжами, брудом і весняними струмками? Все просто! Водовідштовхувальні тканини винайдені давно, і в магазинах цілком можна знайти дитячі штани-«непромокайки» і дощовики різних фасонів, кольорів і виробників. Вони одягаються поверх одягу і захищають від дощу, калюж і бруду. Дитина може навіть сісти в бруд - одяг не постраждає. Вони легко перуться і швидко сохнуть.
Єдиний, мабуть, мінус - ці тканини практично не пропускають повітря, тому не варто гуляти в них довго, дитина може спітніти. Але довго - і не треба! Годину-півтори прогулянки вони цілком витримають, а сам факт того, що ці забави не заборонені, скоро трохи остудить інтерес до них малюка, та й весна не така вже довга. Калюжі висохнуть, бруд заросте травою, з´являться нові ігри. А непромокайку можна буде надіти, якщо хочеться прогулятися по лісу чи парку після дощу, а то й побігати під веселою зливою.
За матеріалами mamochka.kz
