Свято праці і весни,
А за ним – Дев’яте травня,
Перемоги день ясний.
В кожнім селищі та місті
Стоголосий спів луна.
В травах, квітах, свіжім листі
Переможно йде весна.
Наталя Забіла
***
У травні
Забіліли квітки при долині,
Пишний травень на землю прийшов.
Мати Божа в перемітці синій
Білу кужіль * пряде на покров.
Задивились малі янголята,—
Срібний човник * шугає раз-в-раз! —
Як то тче полотно Божа Мати
У весняний, у радісний час.
Край престола стоять янголята,
Подають із веселки нитки,
І руками лілейними Мати
На покрові гаптує квітки.
Шиє квітку: то жовту, то синю,
То червону, як лицарів кров,
Щоб прийняти усю Україну
Під Свій матерній, чистий покров.
* кужіль - прядиво, намотане на невеликий кілок-кужівку
* човник - деталь ткацького верстата
***
Вечір
Наближається вечір у травні.
Заворушились зайчики справні
І шовково колишуться трави:
Вже надходить, вже близько Ласкава!
Куди кроки спокійні поверне,
До одежі їй горнуться серни.
Пільні коники грають дрібненько,
Так вітають Улюблену Неньку.
Йде, одягнена в білу кирею,
А пташки цілим стадом за Нею...
Вже пройшла, тільки пояс в долині
Мерехтить незабудьково-синій,
Тільки пташка півсонна щебече
Честь Марії в замріяний вечір.
***
У свято Матері
Травень розкинув
Квіти в діброві,
Килими стелить,
Трави шовкові.
То не пташата
Щебечуть в гаю,
Хлопці й дівчата
Пісню співають.
Хлопці й дівчата
Прийшли з квіткам:
Пошанувати
Три наші Мами:
Що першу — нашу
Матінку рідну,
Добру, мов сонце,
Любу, погідну.
Другу — Вкраїну
Тугу-надію.
Третю — на небі
Матір Марію.
***
Травень
– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.
Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті бджілки дітям
Збирали сонячні меди.
***
Щодня хоч трохи теплоти – до 9 травня
Роки минають. Небагато,
На жаль, лишилося солдатів,
Що вибороли Перемогу
У другій Світовій війні.
То ж поки маємо ще змогу -
Розважим думи їх сумні.
Запевнимо, що пам´ятати
Їх подвиг будемо довічно,
І мир у світі зберігати
На честь загиблих героїчно!
І біля Вічного вогню
Ми покладем червоні квіти
І зробим так, щоб наші діти
Завжди вклонялися йому.
Погляньте в очі ветеранів -
Ті сльози відблиски війни,
А, може, й нашої вини -
Бо що ж то, люди, за пошана
До тих, хто наше майбуття
Ціною власного життя
В боях пекельних боронив?
9-те Травня… Привітання…
Хто б їх буденне існування
Від негараздів захистив?
Щодня хоч трохи теплоти
Надаймо їм - і я, я ти!
***
Травень
Розгулявся травень -
У своїй ДЕРЖАВІ
Диво сотворив!
Молоденькі трави,
Мов сріблястим варом,
Він облив...
Плине річка-річенька -
Золота доріженька,
Голубіють небеса!
Впала зоряна роса...
Розкошує травень всюди -
Солов’їні тисне груди,
Одягає луки зелом,
Килими під ноги стелить...
Травень буйнотравий
Білий світ прославив -
Так його любив!
Заквітчав бузками...
Щедрими руками
Пахощі розлив!
***
Травнева пісня
В травні трави молоді,
Ніби хвилі по воді,
Розливаються широко,
Аж радіє наше око.
В травні – праця на полях,
На городах, у садках;
Праця з піснею дзвінкою,
Як сестра живе з сестрою.
Травень кожен трудівник
Зустрічать піснями звик,
Як же нам, трудящих діти,
Не співати, не радіти!
Максим Рильський
***
Блищить трава в травневих росах
Блищить трава в травневих росах,
Ріка руйнує береги,
Пасуться кози в верболозах
І все буяє навкруги,
Цвіте і тягнеться до неба -
Степ різним полум’ям горить.
І все в нас є, чого нам треба,
Й повітря, наче мерехтить.
Чумацький шлях блищить над дахом,
Так, як і в пройдешні віки.
Примарилось – Чумацьким шляхом
Ідуть за сіллю чумаки.
Шугне у небо думка птахом,
Я бачу, як ідуть жнива,
Як рубиться козак із ляхом,
Як насідає татарва.
Я бачу – підростають діти,
Що вчора ще були малі.
І як же, друзі не радіти -
Ми живемо в святій землі.
Кохано моя Батьківщина
Пізнала ти і біль, і гнів,
Моя бузкова Україна,
Моя журба, мій сміх, мій спів.
Минуться наші негаразди,
Підіймуться похилі віти
І народяться справжні гадзи –
Завзяті і хазяйновиті.
І стане міцною держава
( Не уві снах, а наяву)
Відлунням:»Україні слава»!!!
З такою мрією живу.
***
