Взаємна користь: як спілкування дітей та собак впливає на «гормон щастя»
Попереднє дослідження Waltham Petcare Science Institute вже довело, що взаємодія дітей із собаками знижує рівень кортизолу (гормону стресу) в обох сторін — особливо у дітей, які мають сильну прив'язаність до своїх улюбленців. Нове ж виявило роль окситоцину (так званого «гормону щастя») у взаємодії між дітьми та собаками. Зокрема, науковці встановили, що рівень окситоцину у дітей значно підвищується під час гри з собаками — незалежно від того, чи це їхній власний домашній улюбленець, чи собака-терапевт.Окситоцин здатен знижувати рівень стресу та тривожності. Цей гормон пов'язаний з відчуттям розслаблення, довіри та загального психологічного добробуту. Аналізуючи результати, дослідники встановили, що:
• Рівень окситоцину у дітей був значно вищим під час гри з собаками порівняно з самостійною грою;
• Позитивний ефект спостерігався як при взаємодії зі знайомими, так і з незнайомими собаками;
• У собак також підвищувався рівень окситоцину під час спілкування зі знайомими дітьми, а рівень кортизолу (гормону стресу) помітно знижувався після такої взаємодії.
Емоційна підтримка: домашні улюбленці як каталізатори соціального та емоційного розвитку дітей
Згідно з проведеним дослідженням, зростання поруч з хатніми тваринами має позитивний вплив на соціальний, емоційний та освітній розвиток малечі. Науковці виявили, що діти, які мають домашніх улюбленців, демонструють вищу самооцінку, менше страждають від самотності та мають краще розвинені соціальні навички.Особливо важливим є вплив домашніх тварин на дітей у критичні періоди розвитку: до 6 років, в передпідлітковому і підлітковому віці. Крім того, дослідження показує, що саме собаки та коти є найкращими «постачальниками» соціальної підтримки для дітей. Це пояснюється тим, що собаки та коти не лише отримують увагу від дітей, але й активно відповідають на неї — граються, виявляють прихильність та емоційно реагують на спілкування.
Ще одне дослідження виявило прямий зв'язок між наявністю вдома собаки та нижчим рівнем тривожності у дітей. За результатами оцінювання за шкалою SCARED-5, лише 12% дітей, які мають собаку, показали підвищений рівень тривожності (3 бали та вище). Натомість серед дітей без домашніх собак цей показник сягав 21%. Дані вказують на те, що присутність чотирилапого друга може бути важливим фактором у профілактиці тривожних станів у дітей.
Освітня підтримка: як собаки допомагають дітям долати стрес у школі
Науковці виявили, що школярі, які взаємодіяли з собаками індивідуально або в групах, демонстрували значно нижчий рівень стресу протягом навчального семестру. Важливо, що позитивний ефект спостерігався як у звичайних школах, так і в закладах зі спеціальними освітніми програмами.Хоча раніше вже існували докази того, що взаємодія з домашніми собаками може знижувати рівень стресу у дітей, це перше дослідження, яке показало стійкий довготривалий ефект для учнів різних типів шкіл. Програма взаємодії дітей із собаками протягом чотирьох тижнів мала помітний вплив на зниження рівня стресу протягом всього навчального семестру.
Порівнюючи групи дітей, які взаємодіяли з собаками, практикували релаксацію або не мали додаткових активностей, експерти виявили найкращі результати саме у групі з тваринами. У цих дітей рівень кортизолу залишався стабільно низьким протягом всього терміну дослідження. Щобільше, позитивний ефект спостерігався вже після першого заняття з собакою та зберігався між сесіями, тоді як у групі релаксації помітне зниження стресу з'являлося лише після кількох занять і не мало такого тривалого ефекту.