Батьки, по суті, є першими вчителями дитини. Саме від них вона дізнається про все, вчиться правильно поводитися, намагається наслідувати їх жести, міміку. Перші уроки дитині дають її батьки. А коли малюк підростає, черга переходить до вчителів, які розширюють його знання, формують нові навички та вміння, допомагають йому стати людиною з активною життєвою позицією. Виховання і навчання дитини напряму залежить від того, чи будуть працювати батьки і вчителі в одній команді.
Щоб підтримувати зв´язок з учителями, батькам часто доводиться відвідувати школу. Більшість батьків не любить ходити в школу навіть на звичайні батьківські збори. В основному, з двох причин: «збиратимуть гроші» і «будуть скаржитися на дитину». Батькам не слід боятися того, що вчитель висловить своє невдоволення з приводу поведінки, відвідуваності або неуспішності школяра. Якщо вони цікавляться життям своєї дитини, то без цього не обійтися. Більше того, якщо батьки хочуть, щоб заходи по усуненню пропусків, поганої поведінки або неуспішності з окремих предметів принесли результат, необхідно, щоб їх приймали не тільки в школі, але і вдома. Коли діти розуміють, що їх поведінка не залишиться непоміченою ні в школі, ні вдома, їхнє бажання пропустити урок чи не виконати домашнє завдання істотно зменшується.
Щоб спілкування з учителями було максимально ефективним, батькам бажано:
• Пред´являти вдома ті ж вимоги, що і в школі (не пропускати уроки, бути старанним, виконувати домашнє завдання і т.д.).
• Не чекати, поки викличуть до школи. Якщо батьки помітили, що у дитини, наприклад, проблеми з математикою, потрібно відразу ж іти в школу, а не чекати кінця навчального року. Поговорити з учителем, обговорити з ним, як можна поліпшити оцінки дитини. Швидше за все, в школі запропонують найняти репетитора чи дадуть додаткові завдання.
• Якщо вчитель викликав до школи, не слід накидатися на нього з криками про те, що ваша дитина не могла такого зробити: нерідко поведінка дитини вдома радикально відрізняється від того, як вона веде себе в школі. Вислухайте вчителя спокійно і уважно, спробуйте розібратися в тому, що трапилося, вжити заходів.
Учитель - не ворог дитини! Він так само, як і ви, хоче, щоб дитина росла грамотною і порядною людиною.
За матеріалами mamaclub.ua
