Ведучий: Усі турботи, біди та печалі
Сьогодні за дверима залишімо.
Всміхаючись ласкаво й щиро,
Із святом привітати вчителів спішімо!
Ведуча: Земний уклін вам, добрі наші вчителі, невтомні трудівники і терпеливі вихователі! Пам’ятайте, що всі ваші учні, де б вони не були, люблять вас і несуть в своїх серцях золото знань, що ви засівали день в день, з року в рік!
Ведучий: Якось мудрець Цицерон розмірковував: маючи поганих кравців, не матимемо доброго одягу, якщо пекар поганий - їстимемо такий-сякий хліб, якщо ж матимемо поганих вчителів, то не буде в нас майбутнього...
Ведуча: Ми з впевненістю ідемо в майбутнє, адже маємо прекрасних вчителів. Тож, Хай творчий вогонь в вашім серці не згасне,
Хай сили невичерпні ваші цвітуть,
Гордіться по праву за світлий, прекрасний,
Великий учительський труд.
Ведучий: Вітаємо вас, хто засіва насіння
Добра і знань, щедроти і надій,
Хто нові небосхили відкриває
Всім, хто шкільний переступа поріг.
Хто йтиме у незмірну даль доріг,-
Завади й перешкоди всі здолає.
Ведуча: Щоб рутою-м'ятою ваша дорога квітчалась,
Щоб оченятами чистими вам дітвора усміхалась.
Щоб ваші мрії і радості ніколи не вкрилися просинню,
Щоб молоділи незмінно ви з кожною осінню.
Ведучий: Хай школи щире, чуйне серце,
Крізь час дзвінком шкільним озветься
Й дарує промені добра!
Учні виконують пісню (на мелодію "Плаче захмарене небо")
1 куплет:
Осені свято чудове
Знов завітало до нас.
Вчителя день в нашій школі,
Щиро вітаємо вас!
Приспів:
Многі та благії роки
Зичимо в щасті прожить.
Ласку й тепло в своїх душах
Ви крізь роки пронесіть.
2 куплет:
Дні пролітають за днями,
Йдуть за роками роки.
Учні міняються в школі
Та не міняєтесь ви.
Приспів:
Хоч непомітно, здається,
Скроні вкрива сивина.
Молодість серця не гасне,
Вчителько люба моя.
Ведуча: В прекрасну пору року приходить до нас Вчительське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржини пламеніють над землею, немов дарують свій жар любові нашим вчителям.
Ведучий: Тож прийміть, шановні наші вчителі, квіти від своїх учнів, за вашу працю і турботу!
(учні дарують букети осінніх квітів вчителям, звучить легка фонова мелодія)
Ведуча: Багато чого в школі було у нас вперше: перша написана буква, перше прочитане слово, перший розв'язаний математичний приклад, перша "двійка" та перша "п'ятірка", перша любов, і, звичайно, перша, улюблена вчителька.
Ведучий: Перший учитель... У кожної людини він - як початок шляху, як перший відбиток у дитячій душі. Час обдаровує нас багатьма людьми, але перший вчитель залишиться назавжди тим маленьким, далеким вогником, що посвітив нам на початку шляху.
Ведуча: Пам'ятаємо, як нас маленьких
В світ чарівний знань Ви повели.
З Вами ми і радощі й тривоги Все навпіл ділили як могли…
Звучить пісня "Сонечко встає"
Ведуча: Наше свято продовжується. Тож давайте додамо йому більше веселого настрою, гумору, розкутості і кмітливості.
Ведучий: Власне кажучи, будьмо, як діти!
Ведуча: А що? - Ідея! Відкриваємо розважальну крамницю "Будьмо як діти".
Ведучий: І щоб крамниця запрацювала на повну потужність, ось наші поради та побажання:
1. Смійтеся щиро. У дім, де сміються, - приходить щастя.
2. Пред'явіть посмішку. А чи вмієте ви це робити - перевіримо.
Ведуча: Часом замислюємось: де і як народжуються народні усмішки, анекдоти?
Ведучий: наприклад такого типу:
Вчитель: - Як називається людина, яка безперервно говорить, а її ніхто не слухає?
Учень: - Учитель!
Ведуча: Батько, переглядаючи щоденник сина, з докором питає:
- Чи є хоча б один такий день, коли ти не приносиш "двійку"?
- Є! - Неділя, - відповів син.
Ведуча: Вступ зроблено, а тепер оголошується конкурс на кращого оповідача шкільної усмішки, неймовірного випадку з педагогічної практики.
(проводиться конкурс, ведуча підходить з мікрофоном до всіх охочих розповісти смішну історію зі шкільного життя)
Ведучий: За оплесками та гучністю сміху глядачів, переможцем конкурсу оголошується...
Йому вручаємо приз: записничок і ручку, щоби фіксувати шкільні бувальщини.
Ведуча: Ну що ж, у нас вже була боротьба за сміх і за приз, та ще чогось бракує...
Ведучий: Танцю, звичайно!
Ведуча: А й справді, танцю! Отож запрошуємо усіх вчителів на вальс!
(звучить музика, старшокласники запрошують вчителів до танцю)
В-чий: Час міняє ландшафти, і професії деякі відходять в архів. Та серед небагатьох незмінних величин є одна найверховніша - Вчитель.
Ведуча: І, через віковіччя, він так само заходить в клас, і відкриває незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ…
Ведучий: Схиляємо голову в глибокій шані перед вами, Вчителі!
Ведуча: І якщо добро - вічне, а це воістину так, - то безсмертним є Вчитель, як саме життя.
Ведучий: Свято Вчителя припадає на найбільш щедру пору року. І ви, любі вчителі, будьте щедрими на посмішки і … на гарні оцінки!
Ведуча: Добра вам, щастя, слухняних учнів і сонячних днів. Віри, Надії та Любові!
І нехай сьогодні учні цілого світу
Співають вчителю: Многая літа
(усі співають "Многая літа")
Автор: Марта Павлюк
