Звіздар: Я знак переношу – це диво космічне,
Що вказує місце святе і предвічне,
Де Бог народився, людиною став
І нам життя вічне подарував.
Дозвольте в господу до Вас завітати,
Щоб вічне й земне в Вашім домі з’єднати!
(Вносять ясла-вертеп, входять дійові особи, хор).
Звіздар: Не в храмі золоченім Він народився,
Не в залах-палатах царям він явився,
А в стайні, зігрітий диханням худоби,
Бог став чоловіком,
Бог став перед світом.
Дозвольте сьогодні Вам всім нагадати,
Що тлінними стануть хати і палаци…
Притулок лиш має у Бога Душа –
Там Вічність витає,
Про це нам нагадує Боже Дитя…
(показує на ясла)
Зорю переношу – це диво космічне,
Що вказує місце святе і предвічне,
Де Бог народився, людиною став.
Сьогодні на дім Ваш цей знак показав!
Пастушки: (разом) Ми перші звернули увагу на Диво,
Ми перші хвалили Ісуса-Дитину,
Ми перші уздріли Святую Родину,
Нам кинула промінь Зоря із небес –
Світ Ангела співом заповнили весь!
Хор: (колядують) «Бог предвічний народився»:
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
В Вифлеємі народився,
Месія, Христос наш,
І Пан наш, для всіх нас,
Нам народився.
«Слава Богу!» — заспіваймо,
Честь Сину Божому
Господеві нашому —
Поклін віддаймо!
Україна: На мене, Вкраїну, той промінь упав,
Як син мій великий невіру прогнав!..
(звертається до Володимира Великого)
…Володимир, князь Русі,
З Богом поєднав усіх!
Володимир Великий: Після всіх царів і я
Вшанував Дитя-Христа:
Християнську Правду й Віру
Привів з Богом на Вкраїну.
Лиш перед Христом Великим
Щит я можу опустити!
Решта – поламають зуби,
Хто їх точить на Тризуби!
Україна: На мене, Вкраїну, той промінь упав,
Як син мій із світом народ поєднав…
(підходить до Данила Галицького)
…Це – Данило, король Руський,
Знаний в світі християнськім!
Данило Галицький: Я - Данило, Галицький король,
Відіграв в історії знамениту роль,
Бо зберіг для світу Україну-Русь,
Першим серед рівних не дарма зовусь.
Лиш перед Христом Великим
Стяг мій може похилитись!
Ревно станьмо всі сміливо
Під знамено злото-синє!
Україна: На мене, Вкраїну, той промінь упав,
Як син мій заснулий народ підіймав…
(підходить до Богдана Хмельницького)
…Богом даний гетьман Хмель,
Ти стояв твердіше скель!
Богдан Хмельницький: Я – гетьман Хмельницький Зиновій-Богдан.
Неправда! Вкраїну Москві не продав!
Стояв і стоятиму супроти зла,
Супроти Юд, що продали Христа!
Лиш перед Христом Великим
Можу булаву втопити.
Гей, громадо, будь єдина:
Щоб не вмерла Україна!
Хор: співає гімн України:
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Смерть: Ще не вмерла?! Ще не вмерла?!!!
Ану, Чорте, поможи, -
Цей народ підстережи!
Хоч родився цей Месія, -
Всели в душі їх зневіру!
Сій між ними ворожнечу,
Серед зрілих і малечі!
Хай Вкраїна помирає!
Чорт: О, подруго моя мила!
Вже давно простер я крила
Чорні, як моя душа –
Чорними стають тут ріки,
В чорнім лісі птах не крикне,
Чорна, труєна земля!
Чорні дзвони тут голосять,
Чорні душі люди носять,
Чорна світить тут зоря!..
Архангел Михаїл: Зупинися, злая сило!
Щоб Вкраїна наша жила!
Ти і так тут покосила –
Війни-бійки здавна робиш
Голодом народ цей мориш,
Ще й нам Путіна наслала,
Щоб Вкраїна помирала!
Бог мету нам стелить світлу,
Вічність дав нам за основу,
Щоб любов між нами квітла,
І зневіра в краю зникла –
Про це кажем нині знову…
Хор: співає молитву за Україну:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
Український воїн: Україно! Наша нене!
Всі ми служимо для тебе!
(підходить до України)
Бог почув твою молитву,
І народ наш разом крикнув,
Щоб Ти вільною була!
Віримо, що й в цьому домі
Громадяни є свідомі.
Які знають:
Коли прутики тоненькі
Пов’язать в пучки тугенькі, -
Мужність, Згода й світлий Розум
Наші біди переможуть!
Поєднають Землю й Небо –
Те, що нашим людям треба.
Не ступаймо й до порога
Жоден крок без Христа – Бога!
В день, коли Христос родився
І на землю Бог явився –
Його щиро прославляймо
І про єдність пам’ятаймо!
Зичим щиро в цій годині
Всій українській родині
Радості, здоров’я, щастя,
А нам… що від Бога дастся!
Всі колядують «Нова радість стала»:
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом Звізда ясна на весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Просим тебе, Царю Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цьому господарю.
Цьому господарю та цій господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні!
Христос народився!
Славімо Його!
Слава Україні!
Героям слава!
