Перш за все, це анафілактичний шок (зупинка дихання у відповідь на зустріч з якимсь алергеном), часті простуди (понад 10 разів на рік), хронічні захворювання сечостатевої системи, анемія (рівень гемоглобіну нижче за 83 грами на 1 літр), розпал бронхіальної астми і дерматиту. Утім, у період затишшя цих хвороб вакцинація все одно проводиться, але під прикриттям підтримуючих ліків. У гострий період будь-якого захворювання щеплення відкладається до кращих часів. Існують ще так звані помилкові протипоказання — недоношеність, сепсис, алергія, іммунні проблеми. Якщо у дитини схильність до алергічних реакцій, йому проводять щеплення за підтримки протиалергічних ліків.
Чи завжди вакцинація досягає цілі — формує у людини імунітет до інфекції?
30% людей взагалі не реагують на щеплення. Є таке поняття, як швидкість реакції імунітету на збудника хвороби, передавана по спадку. І якщо від предків чоловік отримав ген несприйнятливості, скільки б його не вакцинували, імунологічна пам´ять не сформується. Такі люди — природний резервуар інфекції, і робити щеплення їм абсолютно марно.
Чи повинна жінка щеплюватися від краснухи напередодні зачаття?
Прихильники вакцинації наполягають: щеплюватися від краснухи, особливо дівчаткам, необхідно двічі. Перший раз — у 1 рік, другий раз — у 15-16 років. Вірус краснухи, що потрапив в організм жінки під час вагітності, провокує у дитини дефекти розвитку — руйнує його очі, мозок, серце. Викидень — найпоширеніший наслідок цієї інфекції. Щоб застрахуватися від неприємностей, жінці, що мріє про дитину, рекомендується здати аналіз антитіл до краснухи, і якщо показники нижчі за норму, за 3 місяці до зачаття повторити вакцинацію. Проте супротивники щеплень радять вакцинуватися напередодні зачаття тільки пані зі слабким здоров´ям, викиднями у минулому, вистражданою вагітністю. Адже хворіють на краснуху майбутні мами дуже рідко, тому немає сенсу зобов´язувати до вакцинації всіх без виключення.
Чи потрібно робити БЦЖ дітям батьки яких хворіли туберкульозом?
Супротивники щеплень вважають таку тактику злочином. Вакцини будять спадковість не тільки на духовному, але і на фізичному рівні. Крім того, перехворівши туберкульозом, один з батьків може передати дитині імунітет проти цієї хвороби (у цьому випадку щеплення даремне) або схильність до неї (тоді щеплювати вакцину дитині просто небезпечно). Не менш небезпечно робити триразову реакцію Манту: у таких дітей з´являються алергічні дерматити, аденоїди, збільшуються лімфатичні вузли, розвивається помилкова туберкулінова інтоксикація.
Чи правда, що щеплення від поліомієліту малоефективне?
Сьогодні «дикий» вірус поліомієліту мутував, а вакцина з елементом живого вірусу залишилася колишньою. Вона дає хороший імунітет, але не від тієї інфекції, з якою людина може зіткнутися в житті. Україна ж збирається переходити на західний варіант протиполіомієлітної вакцинації (скажемо прямо — не найвдаліший). Річ у тому, що за кордоном перешли на інші прищепні препарати: їх готують шляхом підсадки гена клітки вірусу до дріжджового грибка — компоненту вакцини. Виходить, що щеплення містить безпечний неживий матеріал, достатній для формування імунної відповіді. Але у випадку з такою вакциною від поліомієліту не все так просто: її компонент — ген вірусу поліомієліту мавпи — дуже погано впливає на генетичний апарат людини, і від нововведення на Заході сьогодні відмовляються.
Чи можна щеплювати дітей старше за рік?
Вважається, що на першому році життя дитина в основному знаходиться удома і з «дикими» інфекціями не контактує; плюс у цей час формується імунітет, а значить, можна направити його в потрібне русло. Хоча особливої різниці в стані імунної системи однорічних і трирічних дітей немає. За медичними канонами, якщо малюк із якоїсь причини не був щеплений до року, вакцинацію йому роблять пізніше за зміщеним прищепним календарем. Іноді, якщо в пологах дитина отримала важке ураження мозку або народилася із захворюванням центральної нервової системи, невропатологи дають рекомендацію не проводити вакцинацію. Утім, в майбутньому його все одно щеплять за індивідуальним графіком. Та все ж є одне «але»: з віком діти важче переносять щеплення — реакція міцніючої імунної системи на введену вакцину стає більш вираженою, підвищується температура. До 38° С лікарі не рекомендують її збивати, але якщо ртутний стовпчик вищий за цю відмітку, можна поставити дитині жарознижуючу свічку або свічку з анальгіном.
Чи можна запобігти реакції на вакцинацію?
Можна, якщо щеплення робити на тлі гомеопатії. За добу до і через день після введення вакцини лікар дає дитині препарат, що підвищує несприйнятливість дитячого організму до руйнуючої дії прищепленого вірусу. Наприклад, гомеопатичний препарат «Діфтерінум» непогано знімає негативні наслідки АКДС, а «Туберкулінум» згладжує побічні ефекти БЦЖ і Манту. Далі за малюком спостерігає лікар.
Наскільки демократична в наший країні практика щеплення?
Мови про демократію немає: якщо дитина не щеплена, її не беруть у дитячий садок, школу і так далі. Сьогодні є велика група неприщеплених дітей з підробленими довідками про вакцинацію — відсутність альтернативи вимушує брехати. У Європі відношення до цього питання набагато демократичніше. Від деяких щеплень відмовилися взагалі. Наприклад, у Німеччині вакцину від дифтерії не вводять останні 53 роки. На жаль, український плановий календар щеплень виключає таке поняття, як індивідуальний підхід. У лікаря з дитячої поліклініки просто немає часу копатися в історії хвороби кожної дитини, звіряти свідчення і протипоказання, збирати інформацію про малюка, розмовляти з матер’ю. Він зобов´язаний виконувати наказ. Хоча теоретично існує прищепна комісія, покликана вирішувати питання вакцинації з урахуванням усіх «за і проти» конкретно для кожної дитини.
Яким чином можна зробити максимально безпечною вакцинацію дітей?
Оптимально, щоб календар щеплень був індивідуальним для кожного малюка, з урахуванням особливостей його зростання і спадковості. Педіатри в дитячих поліклініках, не зважабчи на всю свою зайнятість, не повинні відноситися до дітей як до резервуару, у який можна скидати всі медикаменти, у тому числі й щеплення. До вакцинації існують індивідуальні свідчення і чіткі протипоказання. На жаль, більшість тат і мам не знають, чим і навіщо щеплюють їх дітей. Хоча право вибору — робити дитині щеплення або від них відмовитися — залишається за батьками.
